Здоров’я Будильник, окуляри та грудне молоко: 11 наукових фактів про навчання, про які багато хто не підозрює

Актуальне 30 липня 2022 Перегляди: 58

У кожного з нас свої спогади про школу: хтось із задоволенням повернувся б туди на кілька тижнів, хтось воліє школу не згадувати, а хтось сприймає її досить рівно. Але як би там не було, перший тиждень вересня традиційно асоціюється у всіх зі школою і навчанням. З цього приводу ми зібрали кілька цікавих досліджень.

Уроки повинні починатися пізніше

Хоча серед дітей теж є «сови» (ті, хто активніше і позитивніше в другій половині дня) і «жайворонки» (ті, у яких все якраз навпаки) і при дотриманні режиму будь-яка дитина може перебудуватися, вчені переконані, що шкільні заняття не повинні починатися занадто рано. Дослідження показують, що пізніше початок уроків пов’язаний з поліпшенням сну і настрою школярів, а це, само собою, позначається на їх загальному стані здоров’я і мотивації під час навчального процесу. Особливо, кажуть фахівці, це стосується підлітків, які знаходяться в моменті переходу до більш пізніх циклів сну — пильнування.

Що цікаво, позитивний результат видно навіть після незначних змін. В експерименті, наприклад, час занять зрушили навіть менше ніж на півгодини — з 8:00 до 8:25. Але це призвело до того, що відсоток учнів, які спали нормальні вісім годин за ніч, зріс з 18 до 44%. І разом з цим зменшилася денна сонливість, покращилася концентрація, діти стали більше займатися спортом і вживати менше напоїв з кофеїном. Виглядає обнадійливо.

Музична школа — не зло, а благо

Якщо ви теж вважаєте, що витратили свої найкращі роки на «музикалку», тоді як могли пізнавати принади першої закоханості, порушення заборон, «стрілок» за гаражами і чого завгодно ще з однолітками, то терміново подумайте ще раз. Тому що, можливо, саме хор і сольфеджіо допомогли вам закінчити школу якщо не з медаллю, то з хорошими оцінками. На це натякає дослідження, проведене в Університеті Британської Колумбії, в ході якого виявилося, що діти, які займалися музикою, демонстрували кращі результати з математики, природничих наук та англійської мови, ніж їхні немузичні однолітки.

Булочкам і чіпсам не місце в шкільній їдальні

Знову ж таки тут питання не дитячого ожиріння, а кращої успішності. Наука переконана, що школярі, в раціоні яких достатньо свіжих фруктів та овочів і менше насичених жирів і солі, отримують кращі оцінки. В одному дослідженні, наприклад, вченим вдалося довести, що ЗОЖ-діти мали куди меншу ймовірність провалити тест на грамотність. Причому майже в два рази, тому що з 5000 канадських школярів ті, хто дотримується правильного харчування, робили серйозні помилки в тестах на 41% рідше. Крім уже перерахованих груп продуктів, у раціоні дитини, зазначають автори роботи, обов’язково повинні бути присутні здорові жири, зернові, харчові волокна та продукти, багаті кальцієм.

Навчальний тиждень теж потрібно скоротити

Ви напевно чули про великий експеримент зі скорочення робочого тижня, проведеному в Ісландії: там вчені з’ясували, що продуктивність праці у людей не просто не знизилася, але навіть стала вищою, підприємства зовсім не втратили в прибутку, а самі працівники стали більш здоровими і (хто б сумнівався) щасливими. Тому не здається дивним, що подібний підхід може працювати і зі школами теж.

Дослідження, в якому проаналізували результати з математики та читання — було принципово взяти точну і гуманітарну галузь знання, — з’ясувало, що при чотириденному робочому тижні навички читання у дітей з початкової школи не страждають, а от математичні здібності стають тільки кращими. Цікаво те, що гіпотеза спочатку була інша. Оскільки йшлося про молодших школярів, команда думала, що під час довгих вихідних вони швидше забудуть те, чого вчилися на тижні, та й сконцентрувати увагу в понеділок після такого обсягу вражень виявиться складнішим.

У комп’ютерних іграх немає нічого страшного (на відміну від соцмереж)

Вчені вже довели, що навіть «стрілялки» не роблять дітей більш агресивними і схильними до насильства. Але, виявляється, комп’ютерні ігри можуть навіть покращувати оцінки. До такого висновку прийшли дослідники з Мельбурнського королівського технологічного інституту, які для участі в експерименті запросили відразу 12 тисяч австралійських школярів у віці 15 років. Секрет в тому, що для того, щоб перейти на новий рівень у грі, підліткам доводиться вирішувати головоломки в тому чи іншому вигляді. А це активує мозкову активність і позитивно позначається на навчальному процесі. З іншого боку, в тому ж дослідженні виявилося, що діти, які віддають перевагу іграм соціальні мережі або чати, швидше відстають в навчанні, ніж їхні однолітки.

На успішність може вплинути… грудне вигодовування

Неймовірно, але факт: за даними деяких досліджень, грудне вигодовування допомагає дітям краще встигати в школі. Вчені з Оксфорда та Ессекського університету виявили, що всього чотири тижні на грудному вигодовуванні серйозно впливають на розвиток мозку новонародженої дитини. Причому воно зберігається як мінімум до тих пір, поки вже-не-малюку не виповниться 14 років. Перевірку за традицією проводили на тестах з письма та математики, а для «участі» в експерименті взяли дані 12 тисяч дітей, які народилися на початку 90-х у районі Брістоля. І хоча для різних країн результати можуть бути свої, результати в будь-якому випадку не можна не взяти до уваги.

Математика в житті стане в нагоді всім

Жарти з приводу тангенсів і логарифмів, які в нормальному житті майже нікому не потрібні, до реальності мають мало стосунку. Як мінімум тому, що шкільна математика допомагає нам всебічно розвиватися, так що, навіть якщо по алгебрі і геометрії були в основному трійки, марно це не пройшло. А як максимум тому, що продовження відносин з математикою — скажімо, якщо ви вступили на фізмат або соціологію — дозволяє мозку бути крутішим у всіх своїх основних функціях.

Останнє підтвердило дослідження знову ж вчених з Оксфордського університету, які встановили, що у тих, хто продовжив вивчати математику після школи, в мозку виявилося більше гамма-аміномасляної кислоти — речовини, вкрай важливої як для пластичності мозку, так і для швидкості мислення, пам’яті, здібностей до навчання і вирішення проблем. Так чому там у нас дорівнює сума квадратів катетів?

Чим більше в будинку книг, тим краще

Зрозуміло, що для того, щоб ці книги приносили користь, їх не просто потрібно красиво розставляти по серіях, але ще й читати. Однак здається, що, якщо в будинку багато книг, рано чи пізно їх читати починають. Соціологи з Університету Невади, зокрема, виявили, що домашня бібліотека дуже сильно впливає на рівень освіченості дитини.

Вражаючим у результатах виявилося те, що різниця між будинком без книг і будинком на 500 книг повністю компенсувала різницю між малоосвіченими батьками та батьками з хорошою університетською освітою. Будьте обережні: якщо об’єднати освічених батьків з якісною бібліотекою, можна випадково виховати генія.

Успіхи в навчанні залежать від генетики (але не тієї, про яку ви подумали)

І знову всемогутня генетика, яка цього разу визначає, наскільки хороші ми були в школі. Давно відомо, що гени, які успадковуються від батьків безпосередньо, можуть сприяти тим чи іншим освітнім досягненням. Але тепер є дані, що і той генетичний матеріал, який не успадковується безпосередньо, проте впливає на самих батьків, теж дуже важливий. Дослідники думають, що принаймні частина цих генів через риси батьків впливає на виховання дитини і спосіб життя, який вона веде. Так, батьки з більш високою генетичною схильністю до читання (так-так, тут теж замішана ДНК) можуть більше читати, і це природним чином переймають їхні діти.

Ті, хто багато вчиться, і справді частіше носять окуляри

У тих, хто більше вчиться, і правда частіше розвивається короткозорість. Дослідження, опубліковане в журналі BMJ, заявляє, що кожен додатковий рік навчання пов’язаний з погіршенням зору на 0,27 діоптрії на рік. При аналізі враховувалися не тільки зовнішні фактори, а й генетичні варіанти, які з більшою ймовірністю призводять до короткозорості. І хоча вчені зазначають, що школярі та студенти з певними генами просто можуть бути більш старанними в обліку, висновки здаються цікавими. Хороші учні і правда частіше носять очки, правда, тепер їх можуть замінити контактні лінзи.

Роботи не зможуть замінити вчителів

Загальна роботизація змушує навіть тих з нас, хто скептично ставиться до ідеї захоплення світу роботами, іноді тривожитися з цього приводу. При цьому експерти постійно кажуть, що розумні машини в будь-якому випадку не зможуть повністю замінити людей. І хороша новина для вчителів — їх це теж стосується. Експерименти показують, що навіть суперсучасні соціальні роботи дуже обмежені в питаннях розпізнавання мови і особливо соціальної взаємодії. Тобто вони можуть бути непоганими асистентами для вчителів, коли мова йде про вузькі предмети (скажімо, розширення словникового запасу в іноземній мові або вивчення простих чисел), але більш складні маневри виявляться їм не під силу.

Логічно, що технології будуть розвиватися, так що через кілька років навіть найрозумніші з сучасних роботів можуть здатися нам просто іграшками. І все ж прогноз на далеке майбутнє, де вчителі як і раніше зможуть не просто давати дітям знання, але направляти, підтримувати і мотивувати, виглядає оптимістично, правда?