Життя Чекліст: 6 ознак, що ви агресивніші, ніж думаєте

Актуальне 30 липня 2022 Перегляди: 64

Ми вже розповідали, що злість, незважаючи на те, що її прийнято вважати «негативною» і «поганою» емоцією, дуже важлива — це захисна реакція, що сигналізує нам про загрозу, порушення кордонів і дискомфорту. При цьому злість не дорівнює агресії — діям, спрямованим на те, щоб заподіяти іншій людині шкоду, фізично чи психологічно.

Крім цього існує ще й пасивна агресія: вона виникає, коли людина вважає гнів абсолютно неприйнятним, але її злість все одно просочується в комунікації. Емоція проявляється, але не безпосередньо, а побічно — щоб той, на кого ми злимося, в свою чергу розлютився на нас і позбавив від неприємної нам ситуації. І якщо відкриті прояви агресії всім більш-менш зрозумілі, то пасивну агресію буває помітити складніше — можливо, тому, що нерідко ми задіюємо її ненавмисно.

Важливо пам’ятати, що гендерні стереотипи нерідко закликають бачити агресію там, де її немає. Жінок, які відстоюють свою точку зору, наприклад, прийнято вважати «владними», і навпаки: багатовікові культурні норми кажуть, що жінка не має права обурюватися, коли порушуються її кордони — і нібито повинна забувати про власний комфорт в ім’я інтересів сім’ї і партнера. Розбираємося, як помітити справжню пасивну агресію — а якщо зважитеся на зміни, ось наша інструкція, яка допоможе конфліктувати, не скочуючись у сварку або скандал.

1

Ви не кажете, що відчуваєте насправді

Згадайте, як часто люди кажуть, що «все гаразд», тоді як ситуація свідчить про протилежне? Це поширена історія: замість того, щоб прямо пояснити, що нас зачепило, ми говоримо, що нічого особливого не відбувається — або переконуємо співрозмовника, що не образилися, хоча це не так. Звичайно, заявити прямо про свої почуття куди складніше, ніж ігнорувати гостру ситуацію. Але проблеми від цього, на жаль, нікуди не подінуться — як і затаємничена образа не зникне сама по собі.

2

Ви просто щось не робите — або робите погано

«Саботаж» — гучне слово, але ситуації, коли ми лише створюємо видимість, що підходимо до справи серйозно (усвідомлено чи ні), зустрічаються частіше, ніж можна подумати. Наприклад, замість того, щоб відкрито визнати, що вам не подобається певна частина роботи або у вас непрості стосунки з колегою, можна відкладати завдання на самий останній момент, завалювати дедлайни або взагалі забувати (випадково або навмисно) зробити щось важливе. Ще в ситуаціях пасивної агресії нерідко жертвують якістю: роблять щось по мінімуму або свідомо погано. Це не те ж саме, що в принципі кинути справу — але так точно можна показати, як негативно ви налаштовані, нехай і не безпосередньо.

Сюди ж відносяться і запізнення. Звичайно, прийти кудись не вчасно можна з різних причин — але якщо ви з разу в раз приходите на зустріч з кимось пізніше запланованого, запитайте себе, чи так вже ви хотіли туди прийти.

3

Ви зло «жартуєте»

Не так давно ми вже міркували про те, що за злим жартом часто ховається бажання образити або зачепити, просто одягнене в «легку» форму. Звичайно, в саркастичному або жорсткому жарті самій по собі немає нічого поганого — але тільки до тих пір, поки комфортно обом учасникам. Якщо ви відчуваєте, що жарти і саркастичні коментарі спрямовані не на те, щоб насмішити когось, а щоб зачепити або спровокувати — цілком ймовірно, що в справу втручається пасивна агресія. Зрештою, перейти до булінгу куди легше, ніж може здатися на перший погляд.

4

Ви робите неоднозначні компліменти

Ми вже розповідали, що компліменти — справа непроста: вмінню щиро і доречно хвалити людину, не порушуючи її кордонів, доводиться вчитися. Буває, що за компліментом ховається зовсім не похвала, а у приємної думки виявляється подвійне дно. Фрази типу «Молодець, не думав (-а), що у тебе вийде!», «Здорово виступив (-а) — шкода, що тема не найцікавіша» або «Хороші роботи — але за такою ціною їх, звичайно, ніхто не візьме» залишають після себе неприємне почуття і навряд чи здатні дійсно когось похвалити. Це, звичайно, не означає, що потрібно роздавати оточуючим критичні коментарі без запиту — але і робити вигляд, що ви хвалите людину, коли ви маєте на увазі зовсім інше і насправді на неї злитеся, теж не варто.

5

Ви вибираєте мовчання,

а не чесну розмову

В ідеальному світі всі непорозуміння і зіткнення інтересів вирішувалися б в першу чергу словами. Але, на жаль, у світі реальному нерідко замість чесної і відкритої розмови про проблему багато хто вибирає ігнор. Мова не тільки про цілеспрямоване покарання мовчанням («Я з тобою не розмовляю!»), а й про інші, начебто більш нешкідливі ситуації — наприклад, якщо замість того, щоб розповісти клієнту, що ви не вкладаєтеся в терміни, ви пропадаєте і перестаєте відповідати на повідомлення і дзвінки.

Неважко здогадатися, як часто така тактика призводить до результату, рівно протилежного тому, на який ви розраховуєте. Взяти час на те, щоб охолонути після конфлікту, — одне, сподіватися, що співрозмовник все зрозуміє і без слів, — зовсім інше.

6

Ви використовуєте двозначні послання

Ми вже згадували, що звичка не говорити безпосередньо, що ви відчуваєте, — один зі стовпів пасивної агресії. Сюди ж відносяться і різного роду маніпуляції, коли ви намагаєтеся отримати бажане, але не безпосередньо, а за допомогою негласних багатоходівок і натяків.

Останні, до речі, зовсім не обов’язково виражені словами — буває, що при зовнішньому благополуччі ситуації людина заявляє про невдоволення двозначними посланнями. Наприклад, коли міміка та інтонація зовсім не відповідають змісту сказаного: згадайте, що слово «молодець» можна сказати так, що воно прозвучить практично образою. Звичайно, можна сподіватися, що співрозмовник зрозуміє, що вас не влаштовує, таким неочевидним способом — але набагато швидше і надійніше буде обговорити все безпосередньо, як би це не було неприємно.