Айсрізенвельт — печера із зимової казки

На планеті Земля чимало дивовижних місць, створених природою, які схожі на чарівні світи. Є таке місце і в Австрії. Це царство льоду і снігу — Айсрізенвельт, печера, схожа на володіння Сніжної королеви. Щороку тисячі туристів прибувають у це дивовижне місце, щоб побачити казкову красу.

Географічна довідка

Знаходиться Айсрізенвельт (печера) в Альпах, недалеко від містечка Верфен, що в 40 км на південь від Зальцбурга. Протяжність печери понад 42 км. Для відвідувачів відкрито лише перший кілометр, який покритий льодом і снігом. Далі печера Айсрізенвельт складається з вапняку, і в ній працюють професійні спелеологи, а для непідготовлених туристів це місце закрито. Це найбільша система крижаних печер, які відкриті для доступу. Вона розташована на висоті 1641 м. За підрахунками дослідників, Айсрізенвельт складається з 30 тисяч кубометрів льоду.

Річка-творець

Крижані печери Айсрізенвельт — результат багатотисячолітньої роботи річки Зальцах. Мільйони років тому річка перебувала на поверхні землі. Але через роки вона промила собі підводне русло в м’яких вапняних породах і зараз протікає під землею. Протягом тривалого часу і донині вода з настанням теплих днів просочувалася крізь скельні породи. Коли волога проникала на більш холодні горизонти, вона замерзала, і з часом сформувалися химерної форми фігури і дивовижні утворення всередині печери.

Вглиб ведуть кілька входів. Тому повітря тут циркулює вільно. Теплі потоки його довершують роботу холоду, змінюючи форму льоду. Тому кожне відвідування крижаної печери буде не схоже на попереднє.

Відкриття печери

Цікава й історія відкриття та вивчення місця під назвою Айсрізенвельт. Печера була відкрита в середині XIX століття. Про неї знали мисливці і браконьєри, які промишляли тут. Але місцеві жителі обходили його стороною, вважаючи небезпечне місце воротами в пекло. Першим дослідником, який ризикнув увійти в печеру, є австрійський натураліст, який жив у Зальцбурзі. Його ім’я Антон фон Поссельт. Саме він у 1879 році пробрався майже на 200 м углиб печери. Через рік в одному з журналів для альпіністів він опублікував докладний звіт про своє відкриття. Але тоді публікація не привернула уваги великого кола вчених і дослідників, про печеру забули на 22 роки.

У 1912 р. до Верфена прибув захоплений ідеєю вивчення Айсрізенвельта спелспондент Александр фон Мерк. Він провів ряд експедицій, склав план печери Айсрізенвельт. Але подальшому дослідженню завадила Перша світова війна. Фон Мерк був мобілізований на фронт, де і загинув. Згідно з його заповітом, друзі та соратники дослідника встановили урну з його прахом в одному з крижаних залів печери.

Але вивчення крижаного царства продовжувалося, і увага до нього зростала рік від року. У 1920 р. був прокладений перший туристичний маршрут до печери, і потягнулася вервечка мандрівників. Слава про диво природи розносилася швидко, і число охочих побачити це диво зростало рік від року. Сьогодні кількість відвідувачів становить 200 тисяч осіб на рік.

Крижане царство

Подорож у крижане царство починається біля входу в печеру. Кожен із залів і елементів печери носить свою назву. Так, перший названий на честь першовідкривача зал Поссельта, а величезний сталагміт у центрі — вежа Поссельта. Наприкінці залу можна побачити попільний хрест — це мітка першого дослідника, який позначив місце, до якого він дійшов у своїй експедиції.

Далі відкривається вид на Велику крижану набережну — це 25-метрове крижане утворення. Наступний пункт екскурсії — замок Хіміра, що носить ім’я велетня з норвезьких казок. Тут же можна помилуватися скупченням гігантських бурульок, названих Крижаним органом. Пройшовши ще трохи, відвідувачі потрапляють до Собору фон Мерка, в якому покоїться урна з прахом відважного спелеолога. І завершальним етапом екскурсії є відвідування Крижаного палацу, дивного залу, який підкорює своєю нереальною красою. Крижаний палац знаходиться в 400 м під землею і приблизно в кілометрі від входу. Тут екскурсія закінчується, і відвідувачі повертаються до входу.

Коли можна відвідати Айсрізенвельт?

Для туристів дивна печера відкрита в травні, червні, вересні та жовтні з 8 до 15 годин. У липні та серпні — з 8 до 16:30. У зимовий період екскурсії не проводяться, вхід для відвідувачів закритий через те, що велика ймовірність сходження лавин.

До печери веде канатна дорога, підйом на якій займає всього 3 хвилини в один бік. Проїзд на ній входить у вартість квитка. Охочі прогулятися пішки можуть пройти стежкою, що веде прямо до входу в Айсрізенвельт. Печера, правда, знаходиться далеко від каси, шлях займе в середньому 90 хвилин. Але цей час пролетить непомітно, адже дорогою можна милуватися мальовничими гірськими видами і дихати свіжим повітрям.

Кілька порад відвідувачам

Незважаючи на те, що екскурсії проводяться тільки в теплу пору року, слід пам’ятати, що всередині печери температура повітря не піднімається вище 0 ° C. Тому, вирушаючи на екскурсію, слід надіти теплу куртку, зручне взуття, яке не ковзає по льоду, і рукавички. Перепади висот всередині печери суттєві, під час екскурсії доведеться підніматися і спускатися сходами з холодними металевими поручнями.

Варто прихопити з собою термос гарячого чаю і бутерброди. Після вражаючої екскурсії в царстві холоду розігрується звірячий апетит.

Всі, хто побував на екскурсії, ділилися враженнями про казкову красу підземного дива і залишали відгуки про складність маршруту в печері Айсрізенвельт. Ця подорож для тих, хто не боїться складнощів і готовий до випробувань заради зустрічі з прекрасним.