Антитіла до бета-2 глікопротеїну: показники норми і причини підвищення

Тест на антитіла до бета-2-глікопротеїну призначають при підозрі на антифосфоліпідний синдром. Це важке захворювання супроводжується закупоркою вен і артерій тромбами. У вагітних жінки воно може стати причиною викидня. Як правильно розшифрувати дані аналізу? І що робити при відхиленнях від норми в результатах проби? Ці питання ми розглянемо у статті.

Що це таке

Бета-2-глікопротеїн (GPBB1) — це білок, який виробляється в клітинах печінки. Він містить понад 300 амінокислот. Якщо у пацієнта підвищені антитіла до бета-2-глікопротеїну, то це говорить про патологічний процес. При цьому імунна система людини атакує власні фосфоліпіди, що входять до складу печінкових клітин.

Високий рівень таких антитіл негативно позначається на згортанні крові. У пацієнта підвищується ризик тромбоутворення. Якщо аутоімунний процес розвивається під час вагітності, то це може стати причиною гестозу, викидня або передчасних пологів.

В організмі виробляється 3 види антитіл до бета-2 глікопротеїну:

Щоб виявити концентрацію імуноглобулінів, потрібно здати спеціальний аналіз. На пробу беруть венозну кров. Біоматеріал досліджують імуноферментним способом. У лабораторії підраховують як загальну кількість антитіл, так і рівень кожного виду Ig.

Покази тесту

У яких випадках необхідно робити тест на антитіла до бета-2-глікопротеїну-1? Цей аналіз лікарі призначають у таких випадках:

1. При підозрі на антифосфоліпідний синдром (АФС). Це аутоімунне захворювання супроводжується закупоркою судин тромбами і різними патологіями у вагітних під час виношування плоду.
2. При діагностованій системній червоній вовчанці. Це захворювання може ускладнюватися АФС.
3. Після мимовільного переривання вагітності (на термінах пізніше 9 тижнів). Дослідження підтверджує або спростовує АФС як можливу причину викидня.

Перед взяттям проби пацієнту призначають аналіз на вовчанковий ^ агулянт і на антитіла до кардіоліпіну. Якщо в результатах цих досліджень є відхилення від норми, то пацієнту обов’язково потрібно здати аналіз на антитіла до бета-2-глікопротеїну. Цей тест достовірно виявляє АФС.

Аналіз зазвичай здають двічі з перервою в 12 тижнів. Якщо рівень імуноглобулінів підвищено в результатах двох проб, то лікар діагностує АФС.

Підготовка до проби

Щоб результати тесту були точними, перед взяттям крові потрібно дотримуватися таких правил:

1. Припинити вживання будь-якої їжі за 8 — 10 годин до дослідження. Цей аналіз здають тільки натощак. Перед тестом можна тільки пити чисту воду.
2. Відмовитися від куріння за 1 — 2 години до здачі крові.
3. За добу до тесту уникати інтенсивних тренувань та інших фізичних навантажень.
4. За 24 години до аналізу потрібно перестати вживати спиртні напої.
5. Кров не можна здавати відразу після проходження фізіопроцедур і УЗД-обстеження.

Результати тесту зазвичай бувають готові через 7 — 8 днів.

Звичайні показники

В нормі у людини загальний рівень антитіл до даного білка повинен становити від 0 до 20 RU/мл. У цьому випадку в розшифровці аналізу вказано негативний результат.

Якщо ж концентрація імуноглобулінів вища за норму, то лікарі говорять про позитивну пробу. Це може бути ознакою патології. Важливо пам’ятати, що нормальні показники тесту однакові для пацієнтів будь-якої статі і віку. На результати аналізу не впливають особливості харчування та режим дня пацієнта.

Нижньої межі норми в цьому тесті не існує. Навіть повна відсутність антитіл не свідчить про патологію.

Причини відхилень

Підвищені антитіла до бета-2-глікопротеїну зазвичай вказують на АФС. Цим захворюванням частіше страждають жінки, ніж чоловіки. Воно може розвинутися як первинний аутоімунний процес. Точні причини антифосфоліпідного синдрому невідомі, в його виникненні велику роль відіграє спадковий фактор. Також АФС може носити вторинний характер. Цей синдром нерідко відзначається у хворих системною червоною вовчанкою, що є серйозним ускладненням і погіршує прогноз.

У пацієнтів з АФС виникають тромби у венах ніг і артеріях. Хворі страждають частими головними болями, що нагадують напад мігрені. Нерідко спостерігаються підшкірні крововиливи і виразки на ногах. Це досить небезпечна патологія. Без лікування АФС може призвести до закупорки життєво важливих судин, що стає причиною летального результату, а також інфаркту або інсульту.

При розшифровці аналізу лікар обов’язково звертає увагу на різновид імуноглобулінів. Якщо у пацієнта підвищені антитіла IgG до бета-2-глікопротеїну, то це зазвичай є однією з ознак червоної вовчанки. Рівень IgM при цьому також може бути високим. У такому випадку АФС носить вторинний характер.

Висока концентрація антитіл IgM до бета-2-глікопротеїну виявляється у жінок з АФС, які страждають частими викидами. Пацієнтці необхідно пройти курс лікування. Без терапії повторна вагітність може знову мимовільно перерватися. Також АФС у період виношування плоду може призвести до пологів раніше належного терміну, важкого токсикозу, а також до появи на світ дитини з вродженими патологіями. Крім цього, у вагітних жінок збільшується ризик виникнення тромбів.

Що робити при підвищенні антитіл

Лікар зазвичай не ставить діагноз за даними тільки одного аналізу. Якщо у пацієнта підвищено рівень імуноглобулінів, то тест потрібно скласти ще раз через 3 місяці, щоб виключити випадкові результати проби.

Обов’язково враховують результати проб на антитіла до кардіоліпінів і вовчанковий ^ агулянт. Якщо дані цих тестів виявилися позитивними, а аналіз на Ig двічі показав рівень імуноглобулінів вище норми, то діагностують антифосфоліпідний синдром.

Розшифровку аналізу потрібно обов’язково показати ревматологу, Цей лікар займається лікуванням аутоімунних порушень. Якщо ж жінка складала цей тест з метою виявлення причини викидня, то знадобиться також консультація гінеколога.

Лікування

Якщо у пацієнта діагностовано АФС, то необхідне термінове лікування. На початку захворювання ще можна запобігти появі тромбів у судинах. Пацієнтам призначають спеціальні ліки для розрідження крові:

• «» Аспірин «».
• «» Варфарин «».
• «Пентоксифіллін» «.

У деяких випадках показано прийом нестероїдних протизапальних ліків:

• «» Найза «».
• «» Кетанова «».
• «Ібупрофена» «.

Ці препарати теж зменшують згортання крові.

Якщо антифосфоліпідний синдром розвивається на тлі системної червоної вовчанки, то в схему лікування включають кортикостероїдні гормони та імуносупресори:

• «» Переднизолон «».
• «» Метіпред «».
• «» Азатіоприн «».
• «Плаквеніл» «.

Така терапія дозволяє дещо знизити активність антитіл. Однак у період лікування пацієнту необхідно берегти себе від інфекцій, оскільки перераховані вище ліки придушують імунітет.

Якщо АФС розвивається в період вагітності, то необхідно призначення найбільш щадних ліків з мінімальними побічними діями. Пацієнткам рекомендується приймати малі дози «» Аспірина «». Показані також ін’єкції препарату «Гепарин» «.

Якщо АФС насилу піддається лікуванню, то призначають крапельниці з препаратом «» Імуноглобулін людський нормальний «». Також проводять процедуру плазмаферезу, при якій кров пропускають через спеціальний фільтр. Це дозволяє видалити надлишок антитіл.