Чого ми не знаємо про наш мозок

Дивно те, що ми знаємо так багато про нашу планету, історію та навколишню природу і не знаємо практично нічого про головний інструмент, за допомогою якого ми пізнаємо світ, — мозок. І якщо про це заявляють навіть вчені, то що говорити про звичайних людей, в темі на Quora нейробіологи, дослідники і психологи поділилися цікавими фактами про мозок, які привідкривають завісу таємниці і дозволяють дізнатися про нас самих трохи більше.

Набагато більше людей можуть похвалитися тим, що знають, як спалити жир на животі, ніж тих, хто знає, чому наш мозок запам’ятовує інформацію. Тому, якщо ви хочете стати одним з тих, хто розуміє, як працює наш головний інструмент, читайте далі.

Як мозок ставиться до перерв у роботі

Захоплені роботою, ми робимо перерви лише тоді, коли втомилися настільки, що не можемо продовжувати працювати далі. Результати дослідження, проведеного 2010 року, свідчать про те, що ми робимо неправильно.

Аріель Тамбіні з колегами оцінювали ефективність роботи мозку при обробці і запам’ятовуванні інформації. З точки зору біології цей процес відбувається за рахунок гіпокампа, який відправляє інформацію в неокортекс, де вона зберігається. Дослідники з’ясували, що при тривалій роботі мозок не може виконувати це завдання так само ефективно, ще раз довівши важливість невеликих перерв у роботі.

Ще одне цікаве дослідження було проведено в 1993 році. З’ясувалося, що видатні скрипалі займаються приблизно таку ж кількість часу щодня, що і звичайні музиканти. Однак, на відміну від посередніх скрипалів, їхні більш успішні колеги розбивають свої заняття на інтервали по 60-90 хвилин. Між заняттями вони відпочивають, розважаються або навіть сплять.

Як наука дозволяє керувати людиною

Можливо, це навіть добре, що ми знаємо про мозок так мало. Той, хто зможе керувати мозком інших людей, отримає ні багато ні мало контроль над світом. Поки це звучить як маячня божевільного вченого в шапці з фольги, але невеликі кроки в бік управління людьми робляться вже давно.

Наприклад, спробуйте провести такий простий тест:

Загадайте категорію слів (кольори, числа, техніка) і попросіть друга спробувати відгадати категорію, називаючи випадкові слова. Якщо він потрапляє в точку, кажіть: «Молодець, відмінно!». Якщо ні, просто мовчіть.

Через деякий час ваш друг називатиме слова тільки із загаданої вами категорії. Чому?

Ви нагороджували його за правильну відповідь і «карали» за невірну. Це чудовий приклад того, як працює оперантне обумовлення. Цей термін означає підштовхування людей до будь-якої мети із застосуванням методів заохочення і покарання, універсальних для членів цієї групи, тобто для людей.

Є ще один чудовий приклад оперантного обумовлення — соціальні мережі. Facebook, «ВКонтакте», Quora — всі вони заохочують користувачів одним і тим же способом — лайками, роблячи нас залежними. І це тільки початок.

Удари струмом і продуктивність

Вчені з університету Нью-Мехіко пішли ще далі в бажанні зробити наш мозок ефективнішим. Вони провели експеримент, за допомогою якого з’ясували, що легкий розряд струму, спрямований в череп людини, покращує результати проходження певного тесту піддослідними більш ніж у два рази. Протягом певного часу (від 15 до 20 хвилин) вчені подавали в кору мозку досліджуваних невеликий розряд струму в 2 мільйампера. Покращені показники дійсно мали місце, а піддослідні не змогли виразно пояснити, чому стали проходити тест значно краще.

Мені одночасно дуже цікаво і страшно думати про те, чого ми не знаємо про власний мозок. Як ви думаєте, чи зможемо ми правильно розпорядитися отриманими знаннями?