Депривація в психології — що це? Відповідаємо на питання. Види депривації в психології

Ми всі є соціальними істотами. Кожна людина належить конкретній соціальній групі. Нормально розвиваючись, дитина спілкується з батьками, однолітками та іншими дітьми і дорослими, відбувається задоволення її основних потреб. Якщо фізичний або розумовий розвиток ускладнений, то і спілкування такої дитини буде страждати, отже, вона не зможе повідомляти про свої потреби і не буде отримувати їх задоволення. Але існують ситуації, коли при нормальному, здавалося б, формуванні особистості відбувається обмеження особистісних контактів та інших потреб. Таке явище має назву «» депривація «». У психології це поняття розглядається дуже ретельно. Депривована особистість не може гармонійно жити і розвиватися. Що ж означає це поняття і які види депривації бувають? Давайте розбиратися.

Депривація в психології — це що?

У психології під депривацією мається на увазі певний стан психіки, при якому людина не може задовольнити свої основні потреби. Це виникає також у разі позбавлення людини будь-яких благ, до яких вона вже дуже звикла. Потрібно зазначити, що такий стан виникає далеко не на всі відкинуті потреби. Є велика кількість бажань і прагнень людини, але, якщо вона їх не досягає, немає істотної шкоди особистісній її структурі. Тут важливе задоволення саме життєво важливих потреб і потреб. Депривація — це в психології не якесь відхилення від звичної життєдіяльності людини. Такий стан є глибоким переживанням.

Відмінність фрустрації від депривації

Ці два поняття близькі за значенням, але не є тотожними. Фрустрація розглядається в науці як реакція на подразник особистості. Людина може занурювати, піти в себе на кілька годин або навіть днів після будь-якої ситуації, що напружує його, потім повернутися до звичайного життя. Депривація в психології — це стан набагато важчий і болючіший. Воно може діяти на особу з руйнівною силою. Від фрустрації воно відрізняється інтенсивністю, тривалістю і жорсткістю. Депривація може об’єднувати в собі відразу кілька незадоволених потреб, в цьому випадку спостерігаються різні види цього стану.

Внаслідок чого виникає депривація?

Існують певні внутрішні причини виникнення депривації. Цього стану зазнають люди, у яких з якихось причин з’явився внутрішній вакуум цінностей. Яке до цього відношення має депривація? У психології це стан і багато інших взаємопов’язаних. Адже особистість цілісна у своїй багатогранності. Якщо людина довгий час була на самоті, місцях позбавлення волі, хворобливому стані, вона втрачає здатність дотримуватися всіх норм, правил і цінностей суспільства. У результаті його поняття не збігаються з ієрархією цінностей оточуючих його людей, і виникає внутрішньолічнісний вакуум. У цьому стані він не може перебувати постійно, оскільки життя триває і людині необхідно підлаштовуватися під її перебіг і вимоги, які суспільство пред’являє йому. В результаті особистість стоїть на шляху до формування нових ідеалів на базі вже зруйнованої ієрархії потреб і цінностей.

Депривація в психології людей довгий час розглядалася вченими в пошуках методів її нейтралізації. Адже такі відчуття, як знедоленість, безвихідь, почуття втраченої особистої гідності та інші, не несуть позитивних моментів для розвитку особистості.

Які бувають види цього поняття?

Депривація у вітчизняній психології буває трьох видів:

• емоційна;
• сенсорна;
• соціальна.

Це основні види депривації, але насправді їх набагато більше. Напевно, скільки існує пригнічених і незадоволених потреб, стільки і видів цього стану. Але багато з них ідентичні за своїм проявом. У психічному плані депривація — це в психології такі відчуття, як страх, постійна тривога, втрата життєвої активності, невдоволення собою, своїм життям і навколишніми, тривала депресія, спалахи агресії.

Але при схожості відчуттів і переживань ступінь зануреності особистості в цей стан різна для кожного. Це залежить від стресостійкості людини, ступеня загартованості її психіки, а також від потужності самого деприваційного впливу на особистість. Але як існують компенсаторні можливості головного мозку людини на фізіологічному рівні, так проявляється така ж властивість психіки. При повному задоволенні інших потреб людини деприваційний стан з приводу однієї незадоволеної буде менш інтенсивним.

Емоційна депривація в психології

Буває, що даний стан виникає через невиражені емоції при повному або частковому позбавленні людини різних емоційних реакцій. Найчастіше це відсутність уваги з боку інших людей. Такий стан рідко виникає у дорослих, але психологія дитячої депривації приділяє цьому явищу досить багато уваги. За відсутності любові та прихильності дитина починає відчувати вищеописані відчуття. Емоційна депривація дуже тісно пов’язана з материнською, про яку ми поговоримо нижче.

Для дорослих набагато більше руйнування приносить так звана рухова депривація. Це такий стан, при якому людина обмежена у своєму русі внаслідок травм або хвороби. Іноді не така страшна хвороба або фізичні аномалії, як реакція людини на них. Дуже важко фахівцям повертати до активного життя людей, які перебувають у такому стані.

Сенсорна депривація

Сенсорна депривація в психології передбачає позбавлення людини різних відчуттів. Найчастіше вона провокується штучно для дослідження здібностей людини протистояти труднощам. Такі експерименти проводяться для підготовки професіоналів у сфері авіації, працівників державних електричних станцій, розвідки, військових фахівців тощо.

У більшості випадків подібні досліди проводяться шляхом занурення людини на глибину в боксі або іншому обмеженому пристрої. При проведенні в такому стані тривалого часу у людини спостерігається стан нестійкості психіки: загальмованість, знижений настрій, апатія, які через короткий час замінюються дратівливістю і надмірною збудливістю.

Соціальна депривація

По-різному проявляється депривація в психології. Різновиди груп соціуму також схильні до цього стану. Існують такі суспільства або соціальні групи, які свідомо позбавляють себе спілкування з навколишнім світом. Але це не так страшно, як повна соціальна депривація в однієї особистості. Всі члени молодіжних організацій, сект і національних меншин, які відокремили себе від суспільства, принаймні спілкуються між собою. У таких людей немає незворотних наслідків для їх психіки, заподіяних соціальною депривацією. Чого не скажеш про ув’язнених довгий час в одиночній камері або людей, які зазнали психотичних розладів.

Перебуваючи довгий час наодинці з самим собою, людина поступово втрачає соціальні навички спілкування та інтерес до інших людей. Існують також випадки, коли людина переставала розмовляти, оскільки забув звук свого голосу і значення слів. Соціальна депривація може торкнутися також людей, хворих на смертельну хворобу, якою можна заразитися. Тому є закон про нерозголошення таких діагнозів.

Материнська депривація — що це таке

Таке явище, як депривація, в психології розвитку вивчається досить ретельно, оскільки наслідки такого стану для незрілої особистості можуть бути згубними. Коли доросла людина відчуває це відчуття, їй дискомфортно, погано і самотньо. У дитини воно викликає емоції, набагато інтенсивніше перерахованих. Діти як сприйнятливі губки, які вбирають в себе негативне набагато швидше і сильніше, ніж дорослі.

Яскраво вираженим прикладом материнської депривації є госпіталізм. Це стан самотності дитини через її розлуку з матір’ю. Особливо сильно даний синдром стали помічати після війни в 50-ті роки, коли було багато сиріт. Навіть при хорошому догляді і правильному годуванні у дітей значно пізніше спостерігався комплекс пожвавлення, вони пізно починали ходити, говорити, у них було набагато більше проблем з розвитком фізичним і психічним, ніж у тих, які виховувалися в сім’ях. Після такого явища фахівці зазначили, що депривація в психології дітей тягне великі зміни психіки. Тому стали розроблятися методи її подолання.

Наслідки депривації у дітей

Ми вже визначилися, що основні види депривації в психології дітей — це емоційна і материнська. Даний стан згубно впливає на розвиток когнітивних процесів головного мозку дитини. Він зростає необразливим, позбавленим почуття впевненості в любові, підтримці та визнанні. Така дитина набагато рідше посміхається і проявляє емоції, ніж її однолітки. Розвиток його сповільнюється, і формується незадоволеність життям і собою. Для запобігання такого стану психологи визначили, що дитині необхідно, щоб її обіймали, цілували, гладили і підтримували (поплескуючи по плечу або руці) мінімум 8 разів на день.

Як відбивається депривація на поведінці дорослих

Депривація в психології дорослих може виникнути на основі давньої дитячої або ж внаслідок незадоволених потреб дорослого віку. У першому випадку згубні впливи на психіку будуть набагато сильнішими і руйнівнішими. Іноді при роботі з такими дорослими фахівці почуваються безсилими. У другому випадку коригування поведінки можливе при пошуку способів задоволення депривованої потреби. Людина може вийти зі стану нелюбові до себе, апатії та депресії за допомогою фахівця.