Детокс для кишківника: правда і вигадки

Сьогодні, як ніколи, стали популярними детокс-методики, боротьба з целіакією, дисбактеріозом і синдромом роздратованого кишечника (СРК). Здається, кишечнику ще ніколи не приділялося так багато уваги. Що з цього приводу думають лікарі, розповімо сьогодні.

У витоків хірургії: сумний досвід детокс-очищення кишківника

«Король-сонце» — знаменитий правитель Франції Людовик IV де Бурбон — той самий, якому служили мушкетери де Тревіля, був пристрасним шанувальником здорового способу життя і неоднозначних профілактичних процедур. Придворні лекарі щодня робили Людовику клізму, щоб «очистити його тіло від скверни і поганих запахів». Можливо, саме настільки часті процедури очищення кишечника стали причиною розвитку парапроктиту — запального процесу в тонкій кишці. Лікувати короля намагалися, подвоївши кількість клістерів. Однак це тільки погіршило ситуацію, спровокувавши появу анального свища. Людовик страждав до тих пір, поки хірург-цирульник Шарль-Франсуа не провів операцію, яка виявилася успішною. Можливо, саме це вплинуло на рішення короля, який через деякий час офіційно визнав хірургію як одну з областей медицини.

Особливості процесу травлення

Кишечник — це орган травлення, якому доводиться виконувати дуже складну роботу. В першу чергу їжа зі шлунка потрапляє в його тонкий відділ, внутрішня поверхня якого схожа на оксамитову тканину, тому що покрита величезною кількістю коротких ворсинок. Кожна є закінченням кровоносної або лімфатичної судини. Через ці ворсинки вся їжа, розібрана на молекули (вітаміни, мікроелементи, білки, жири і вуглеводи), з тонкого відділу кишечника всмоктується в кровоносне русло і розноситься разом з кров’ю по всьому організму. А те, що не розклалося — клітковина і харчові волокна — просувається далі по кишечнику і потрапляє в його товстий відділ, де потрапляє під владу величезної кількості бактерій. Слід зауважити, що населення кишечника (мікробіота) унікальне для кожної окремо взятої людини.

Чергуючи скорочення з розслабленнями, кишківник просуває грудку непереварених речовин до прямої кишки. Бактерії не припиняють роботу і на цьому етапі травлення, видобуваючи з їжі ще якусь кількість корисних речовин, які також відправляються в кров. Зокрема, кальцій виділяється саме на цьому етапі.

Вивід: практично все, що людина їсть, використовується як будматеріали. До унітазу доходять тільки залишки харчових волокон і клітковини, що причепилися до них кишкові бактерії, відмерлі клітини, залишки ферментів, холестерин та інше сміття, якого організм вирішив позбутися.

Детокс для очищення, схуднення і поліпшення запаху

Чи потрібен при такій злагодженій роботі кишечнику детокс? Деякі використовують цю методику для схуднення, інші для очищення та оздоровлення шкіри. А треті, як Людовик, для поліпшення запаху тіла. Однак є один нюанс — клізми і слабкі препарати вимивають з кишківника те, що і так скоро покине організм. Водночас такий спосіб очищення може спровокувати порушення мікробіоти, яку медики вважають самостійним «органом». І якщо раніше аналіз кала за допомогою чашки Петрі давав можливість визначити наявність в кишечнику декількох десятків видів бактерій, то сьогодні завдяки використанню генетичних технологій з’явилася можливість виявити майже всі їх види, яких налічується більше тисячі. Саме цей спосіб обстеження дає можливість визначити, які саме мікроорганізми переважають у кишечнику людини і підібрати індивідуальні методи корекції її мікробіоти.

До речі, в даний час правильніше буде говорити саме про корекцію, а не про детокс. І вже тим більше — не про промивання або очищення кишечника. Зараз ми всюди чуємо, що детокс — це позбавлення від токсинів, схуднення і чиста здорова шкіра. Але справа в тому, що термін «токсини» в науковому сенсі застосовується виключно по відношенню до шкідливих для організму речовин, у тому числі тих, які виділяються шкідливими бактеріями. Тому при відсутності характерних симптомів проводити детокс просто немає сенсу. Та й клізми зі слабкими препаратами не допоможуть схуднути. Кращий спосіб зробити схуднення більш ефективним — відмовитися від шкідливих харчових звичок і включати в своє харчування більше продуктів, що містять клітковину. Вона допомагає абсорбувати непотрібні організму речовини, сприяє поліпшенню перистальтики кишківника і розмноженню корисних мікробів. Але і тут є одна проблема. Справа в тому, що продукти харчування містять різні види харчових волокон. Саме цим пояснюється те, що збільшення в меню харчування овочів одним допомагає скинути зайву вагу і поліпшити загальний стан, а іншим завдає нових неприємностей. Насправді для того, щоб домогтися потрібного ефекту, потрібно стимулювати (або пригнічувати) зростання не всіх бактерій, а тільки певних їх видів. Тобто коригувати свою мікробіоту. Тому спочатку рекомендується проаналізувати склад мікробіоти за допомогою ДНК-технологій і тільки потім, з урахуванням отриманої інформації, складати раціон харчування.

Правильне травлення: хороші емоції і здорова шкіра

Ще однією проблемою, що хвилює багатьох, є синдром роздратованого кишечника. Як показує статистика, від нього страждає майже кожен четвертий житель нашої планети.

Довгий час СРК вважали скоріше психологічною проблемою, а не гастроентерологічною. Вчені мотивували це тим, що нудота, здуття і біль у животі — це психосоматика. Для лікування СРК іноді навіть призначали прийом антидепресантів. Це допомагало зняти неприємні симптоми, що в черговий раз підтверджувало їх психосоматичну природу.

Однак зараз уявлення про причинно-наслідкові зв’язки, що провокують синдром роздратованого кишечника, докорінно змінилося. Лікарі підозрюють, що дискомфорт у животі з’являється не від поганого настрою, а навпаки, сам стає причиною негативних емоцій. Справа в тому, що значна частина серотоніну виробляється саме в клітинах кишечника. І те, який відсоток «гормону радості» надійде в кров, залежить саме від цього органу.

До речі, синдром роздратованого кишечника — це не захворювання, а функціональний розлад. Отже, для нормалізації його діяльності потрібен не детокс, а дієта і дотримання режиму дня (до речі, шкіра від цього теж стане кращою). А для позбавлення від неприємних симптомів лікар може прописати прийом слабких або, навпаки, закріплюючих препаратів.