Дивертикульоз сигмовидної кишки: симптоми прояву, причини та особливості лікування

У цій статті розглянемо симптоми і лікування дивертикульозу сигмовідної кишки.

Згідно з даними статистики, це захворювання діагностують у кожної п’ятої людини в світі. Його симптоматика проявляється, в більшості випадків, у літніх людей, і пов’язана з віковими порушеннями в організмі. Після 80 років подібну хворобу виявляють у більше половини пацієнтів.

Опис

Дивертикульозом сигмовидної кишки прийнято вважати патологічний процес, який характеризується формуванням дивертикул (мішковидних грижеподібних випинань на стінках кишки). Як правило, захворювання розвивається ближче до 50 років, оскільки саме в цьому віці стінки сигмовидної кишки починають послаблюватися і видавлюватися назовні при збільшенні внутрішньополісного тиску.

Освіта дивертикул зазвичай не є вродженим захворюванням, а проявляється під впливом несприятливих факторів, а також від нераціонального харчування. Коли в сигмовидній кишці відзначається формування множинних дивертикул, подібне захворювання характеризується як дивертикульоз сигмовидної кишки (по MKB-10 присвоєно код — К57), проте його слід відрізняти від дивертикуліту, основним фактором виникнення якого є запальні процеси.

Причини розвитку

Основоположною причиною розвитку даного патологічного явища в клінічній медицині прийнято вважати вікові зміни, які призводять до дистрофії м’язів кишкових стінок і провокують загальні дегенеративні порушення в організмі.

Ще одним фактором, що сприяє розвитку дивертикульозу, є слабкість і недорозвиток сполучної тканини, що виникає в результаті придбаних або вроджених збоїв при синтезі колагенових волокон.

Крім того, поширеною причиною виникнення даного захворювання вважаються збої в моториці кишечника. Це проявляється так, що при підвищенні внутрішньокішкового тиску волокна кишкових стінок як би розтягуються і утворюють специфічні випинання, які і називаються дивертикулами. Вони можуть формуватися при спазмах м’язів кишечника, що призводять до здавлювання судин всередині кишкових стінок і порушень циркуляції в них крові. Внаслідок цього відзначається розтягнення і дистрофія просторів біля таких судин, яке з часом призводить до подібних випинань.

Причиною утворення дивертикул може бути спадковий фактор, і ймовірність розвитку даного захворювання багаторазово збільшується, якщо в сім’ї відзначалися випадки дивертикульозу сигмідної кишки.

Також важливу роль у розвитку патології відіграє дієта. Численні наукові дослідження підтверджують, що, наприклад, в Індії та країнах Африки зі сформованим переважанням в їжі рослинних продуктів випадків розвитку подібного захворювання значно менше, ніж в Європі, де перевага надається, як правило, їжі тваринного походження.

Різновиди захворювання

Залежно від початкових факторів, які спровокували розвиток дивертикульозу сигмовідної кишки, патологія класифікується на вроджену або придбану.

Якщо враховувати характер перебігу патології, дивертикульоз може бути:

• безсимптомним;
• з вираженими, характерними ознаками;
• ускладненим.

Фальшивий і справжній дивертикульоз

Крім цього, захворювання підрозділюється на помилковий і справжній дивертикульоз. Справжній відносять, як правило, до вроджених форм патології, що характеризується випинанням всіх шарів кишки, її слизової, м’язової та підслизової оболонок. Помилкова форма дивертикульозу є придбаною, і розвивається протягом життя. Проявлятися вона може випинанням слизової оболонки сигмовідної кишки.

Характерна симптоматика

Починати терапію даного захворювання найкраще при появі первинних симптомів, проте іноді виявити дивертикульоз сигмовидної кишки досить важко, оскільки у більшості пацієнтів патологічний процес може протікати без видимих ознак і виявляється, найчастіше, випадково під час проходження будь-яких обстежень.

Найбільш поширеним симптомом даного захворювання є больовий синдром в нижній області живота. Біль при цьому може носити найрізноманітніший характер і може сприйматися людьми як порушення в роботі травного тракту, а у жінок як порушення в репродуктивній сфері. Пацієнти часто пов’язують неприємні прояви з похибками в харчуванні і не звертаються за медичною допомогою, оскільки біль, як правило, зникає після випорожнення кишківника.

Дуже часто симптоми дивертикульозу сигмовідної кишки розвиваються на тлі синдрому подразнення кишківника. При виникненні запального процесу симптоматика захворювання починає істотно посилюватися. Біль у лівій підвздошній частині стають стійкою і тривалою, і її інтенсивність після акту дефекації, як правило, не знижується.

Больовий синдром може тривати кілька днів і посилюватися при пальпації даної області і навіть під час рухів. Нестійкість стільця може супроводжуватися нудотою, блювотою, спазмом у животі і постійним почуттям дискомфорту.

Якщо на перших етапах виникнення симптоми дивертикульозу сигмовидної кишки практично відсутні, то з часом вони дають про себе знати. Внаслідок застою калових мас починається розвиток ускладнень даного захворювання — запалення випинань кишкових стінок (дивертикуліт). При цьому больовий синдром стає постійним і супроводжується вираженими явищами інтоксикації в організмі та підвищенням температури.

При затяжному перебігу дивертикульозу сигмовидної кишки і формуванні дивертикул великих розмірів, можуть виникати такі симптоми:

• біль тягнучого характеру в лівій нижній області живота, викликаний спазмом сигмідної кишки;
• запори або нестійкий стілець тривалий час;
• здуття живота в лівій частині і метеоризм;
• відчуття тяжкості і переповненості в животі, особливо в його лівій частині, яке проходить після стільця.

Важливо знати, як лікувати дивертикульоз сигмовідної кишки.

Можливі наслідки

При виникненні ускладнень відзначається погіршення стану пацієнта, що супроводжується вираженою слабкістю і підвищенням температури. За відсутності лікування розвиваються такі патології:

1. Кишкова кровотеча, яка виникає в більшості випадків раптово і обумовлена ураженням судин внаслідок утворення ерозій або язв усередині запаленого дивертикула. Пацієнт відзначає появу крові в калі, кількість якої залежить від розмірів ураженої судини. Іноді кровотечі можуть бути досить рясними, і якщо цей симптом набуває хронічної форми, у хворого починається розвиток анемії, запаморочень, задишки, слабкості, частішає серцебиття.
2. Розвиток дивертикуліту. Дане ускладнення провокують бактерії, які накопичуються і розмножуються в калових масах. Цей патологічний процес проявляється сильним больовим синдромом, гіпертермією і появою слизових елементів у калі.
3. Перфорація дивертикула, коли відбувається вихід з сигмовидної кишки її вмісту в черевну порожнину і починається перитонить, — небезпечний для життя стан. Якщо воно потрапляє в забрюшинну порожнину, формується флегмона (нагноєння тканин).
4. Абсцес в порожнині патологічного випинання кишки. Якщо ця освіта проривається в кишечник, спостерігається поліпшення стану пацієнта. У разі прориву в один із сусідніх органів починається формування внутрішнього свища. При кишково-вологому свищі у пацієнток спостерігаються рясні виділення з неприємним запахом і домішкою кала зі статевих шляхів. Свищі в шлунково-кишковому тракті проявляються багаторазовою блювотою, а кишково-бульбашкові провокують часті цистити, що характеризуються виділенням з сечею часточок калових мас і гною.
5. Непрохідність кишківника, що розвивається в результаті тривалого поточного дивертикуліту та формування спакучного процесу в кишці.

Як виявити дивертикульоз сигмовидної кишки (за MKB-10 код — К57)?

Діагностичні заходи

Розвиток даного захворювання загрожує вельми неприємними і серйозними ускладненнями, тому правильна і своєчасна діагностика допоможе вжити заходів для того, щоб уникнути небезпечних для життя станів.

При огляді пацієнта фахівець повинен звернути увагу на цілий ряд певних факторів: вік, характерні скарги, спосіб життя, схильність до розвитку запорів, характер харчування. Лікар також обстежує пацієнта, виявляючи за допомогою пальпації характерні для подібного патологічного процесу болючі області.

Визначити клінічну картину патології і виявити дивертикульоз допоможе також докладний анамнез.

Для постановки діагнозу людині також призначають низку апаратних і лабораторних досліджень. До їх переліку входить:

1. Колоноскопія, яка є методом дослідження, що дозволяє зсередини оцінити стан порожнини кишечника. Дана процедура здійснюється з використанням спеціального гнучкого зонда, оснащеного на кінці відеокамерою. Зонд у кишечник вводиться через задній прохід. Картина виводиться на монітор, і у фахівця з’являється можливість візуально оцінити стан кишечника, визначити наявність дивертикул і взяти фрагмент тканини для проведення певного дослідження.
2. Іррігоскопія — обстеження, при якому робиться рентген кишківника, попередньо наповненого контрастною речовиною. Якщо в сигмовидній кишці присутні дивертикули, така речовина заповнює їх, і на знімку подібні мішкоподібні випинання візуалізуються дуже добре.
3. Лапароскопія, яка є методом діагностики та терапії одночасно. Під час цієї процедури хірурги роблять у черевній стінці пацієнта три проколи, крізь які вводять мініатюрну камеру, що дозволяє оглянути поверхню органів і під збільшенням виявити на стінках кишечника навіть найменші зміни. Якщо існує необхідність, фахівець може видалити дивертикул. Процедура здійснюється під загальним наркозом.
4. У деяких ускладнених випадках призначають рентгенографію внутрішніх органів черевної порожнини або такі методики візуального дослідження, як МРТ і комп’ютерна томографія.

Лікування дивертикульозу сигмовідної кишки

Методики лікування патології залежать від стадії хвороби, розвитку ускладнень, самопочуття та віку хворого, особливостей харчування та способу життя. Неускладнені форми дивертикульозу лікуються консервативним шляхом, а терапія захворювання важких стадій передбачає оперативне втручання.

Консервативні методи лікування дивертикульозу сигмовідної кишки передбачають комплексний підхід, що включає в себе особливу дієту і використання медикаментозних препаратів. Пацієнту призначають:

1. Антибактеріальні засоби широкого спектру (пеніциліни, цефалоспорини).
2. Спазмолітичні і знеболюючі медикаменти, що усувають спазми мускулатури кишки («Дротаверин», «Мебеверин», «Но-шпа» та ін.).
3. Прокинетики, що стимулюють моторику.
4. Ферменти для нормалізації травлення («Фестал», «Панкреатин»).
5. Слабкі засоби з вмістом лактулози («Дюфалак»).
6. Ліки, що відновлюють флору кишечника («Біфідумбактерин»).
7. Медикаменти, що позбавляють метеоризму і поносу («Сульгін»).

При складних формах захворювання здійснюються наступні заходи:

1. Промивання шлунка.
2. Сифонні клізми.
3. Інфузійна терапія кристалоїдними розчинами.

Хірургічне лікування проводять у випадках, коли розвиваються такі небезпечні ускладнення, як рясні кровотечі, кишкова непрохідність, перитоніт.

Лікування дивертикульозу сигмовідної кишки в домашніх умовах може бути дуже ефективним.

Дієта при дивертикульозі

Для поліпшення стану хворому прописують спеціальну дієту, в якій переважає наявність рослинної клітковини. Харчовий раціон формується на основі фруктів і овочів, злаків, бурого рису і бобових. Для того, щоб не відбувалося роздратування кишківника, продукти рекомендується запікати, готувати на пару або варити. Що ще передбачає дієта при дивертикульозі сигмовідної кишки?

Харчуватися слід дробово, приймаючи їжу по 5-6 разів на день маленькими порціями. Дієтологи радять також дотримуватися роздільного харчування, що сприяє кращому засвоєнню їжі організмом.

Дієта при дивертикульозі включає до свого складу відруби, цільнозернові каші. Обмежити необхідно вживання кондитерських виробів, напівфабрикатів, чіпсів, борошняних виробів.

Повністю виключаються з раціону цільне молоко, газовані напої, шоколад, кава і міцний чай, спиртне. Дієта в лікуванні дивертикульозу сигмовідної кишки дуже важлива.

Крім того, необхідно включити в меню натуральні слабкі: курагу, чорнослив, трав’яні настої, кисломолочні продукти. Також радять вживати часник, який допомагає кишечнику очищатися і нейтралізує багато хвороботворних бактерій.

Щодня рекомендуються до вживання салати зі свіжих овочів на олії та велика кількість рідини. Корисні при дивертикульозі також свіжовижаті овочеві або фруктові соки та рідкі страви. Велика кількість клітковини містять горіхи, відруби, зернові культури, кабачки, спаржа, капуста, моркву, шпинат.

Розгляньмо також лікування дивертикульозу сигмовидної кишки народними засобами.

Терапія народними засобами

Лікування рецептами народної медицини суттєво полегшує стан хворого, однак їх слід застосовувати після консультації з лікуючим лікарем. Використовуються такі народні засоби:

1. Лляна або оливкова олія. Вони допомагають позбутися запорів і зменшити запалення. При цьому рекомендується щодня приймати по одній ложці масла протягом дня і перед сном, а також використовувати його для заправки салатів. Які ще народні засоби при дивертикульозі сигмовидної кишки застосовуються?
2. Трав’яний чай. Для його приготування змішуються сухе листя крапиви, квіти ромашки, пустирник, насіння кропу і плоди шипшини, в рівних пропорціях. У термос слід насипати столову ложку даної суміші і залити 200 мл гарячої води, після чого дають їй настоятися протягом години. Потім настій слід процедити і пити по 100 мл вранці і ввечері.
3. Відвар кори в’язку. Одну ложку подрібненої кори заливають 200 мл води і варять 20 хвилин, потім відвар потрібно процедити і приймати щодня по 100 мл.

Ми розглянули симптоми і лікування дивертикульозу сигмовідної кишки.