Дізнаємося у кого найсильніший удар в боксі?

Багато хто з бувалих уболівальників у боксі, які десятиліттями спостерігали за боями, кажуть, що останнім часом цей вид спорту став більш технічним. Видовищність змагань при цьому дещо зменшилася, змагальність бійці демонструють поза рингом активніше, ніж на нім. Ймовірно, такі зауваження не позбавлені підстави. Проте, і зараз трапляються серйозні боксерські матчі, в яких суперники показують відмінну спортивну техніку, сильну волю до перемоги і потужний натиск. Демонструючи найсильніший удар у боксі, спортсмен заробляє собі не тільки додаткові очки, а й гаряче обожнювання глядачів.

Серед найбільш вражаючих моментів боксу завжди першими на думку приходять нокаути. Це непередаване видовище, коли єдиний вдалий удар кардинально змінює хід бою. І той з боксерів, хто здавався аутсайдером, раптом після точного потрапляння перемагає лідера. Вчасно виконаний найсильніший удар здатний народжувати чемпіонів. Саме це приваблює глядачів, публіка жадає такого видовища і заради нього купує дорогі квитки.

Найбільш пам’ятні бої стають легендарними. Вони перетворюються на частину історії боксу, спонукаючи фанатів знову і знову переглядати записи.

В оцінці удару має важливість і його раптовість, і застосована техніка, і значимість принесеної їм перемоги, і міць суперника. Фізична сила, вкладена в найсильніший удар рукою в кг може обчислюватися значними цифрами. Наприклад, є думка, що максимальну силу удару в 1900 psi (близько 800 кг) демонстрував на піку своєї форми боксер-важкоатлет Ерні Шейверс. Трохи менш сильні удари Джорджа Формана і Майка Тайсона.

За твердженнями інших експертів боксу, насправді силу удару знаменитих боксерів не заміряли ніколи, фіксувалася тільки нокаутуюча складова. Адже в таких замірах і сенсу особливого немає — поштовховий найсильніший удар і різкий, що характеризуються рівною силою, матимуть різний результат. Заміряючи силу ударів, виконуваних боксерами, можна складати різні рейтинги. Але однозначних висновків щодо них не зробиш. У когось найпотужніший лівий боковий (як у Девіда Туа), у іншого — правий прямий (Леннокс Льюїс). Але в цілому, в боксі вважають найпотужнішим хук з б’є руки.

Класичні уявлення про бокс передбачають роботу ногами (footwork) і корпусом. Ноги при цьому напівсогнуті, стегна розгорнуті, кроки виконуються на мисках, найсильніший удар виконується на стрибку. У забійну силу вкладається вага тіла і швидкість руху рук, ніг, кулака. Значення має і координація рухів (здатність різко підключати все тіло, навик довертання корпусу). Для досягнення максимальної потужності удару потрібно щільно стояти ногами на рингу, штовхаючи зусиллям ніг тіло і вкладаючи силу в руку.

При дослідженнях, що проводяться для того, щоб визначити, як боксери завдають найсильнішого удару, було з’ясовано, що найбільше фізичне зусилля може бути докладено з безопорного положення, коли обидві ноги не стосуються рингу. Корпус тримається майже вертикально, перед проведенням удару виконується потужний поштовх ногами в повітря, але в силу замаху вкладається практично тільки зусилля руки. Так імпульс руху виходить більш сильним.

Взагалі, після відстеження ряду боїв, завершених нокаутами, напрошується висновок, що сила удару, звичайно, важлива, але значно важливіша техніка його нанесення і точність.