Дізнаємося як спілкуватися з Богом безпосередньо? Думка, слово, дія

Спочатку помилкове питання: «Як Бог може почути просту людину?». Хто позначений терміном «простий»? Швидше за все, звичайний громадянин, не те що невоцерковлений, але навіть і «Отче наш» толком за все життя не вивчив, навіть іноді забуває, на який бік потрібно хреститися… Таких — кожен другий. І вони ще думають, як спілкуватися з Богом безпосередньо?

Скептики і святоші зарубають намір на корені, а люди, які мають глибоку справжню віру, обов’язково підбадьорять. Бог не знає ніяких визначень на зразок «простий», «непростий», «важливий», «неважливий». Для Нього ми всі прості, тому і в спілкуванні зі Всевишнім немає нічого складного. Все залежить від бажання і ступеня віри.

Місце зустрічі змінити… можна

Спілкування з Богом доступне всім і скрізь — не потрібно вигадувати, що Творець чи Ісус звикли чути нас тільки в одному визначеному місці. Хоча якщо людина комфортно почувається в храмі, то кращого простору для розмови з Господом і придумати неможливо: піснеспіви, палаючі свічки, вся атмосфера храму налаштовує на щирість.

Але є люди, які соромляться висловлювати свої почуття при сторонніх — іноді ж звернення до Бога і на сльозу пробиває. А плакати і демонструвати свої слабкості на людях ця категорія парафіян не звикла.

Інша справа — Бог. Він не може бути стороннім, Йому можна (і потрібно!) відкрити серце настільки широко, щоб Він увійшов і все побачив. Тільки так прийде допомога.

Спілкування з Богом безпосередньо можна «організувати» в будь-якому тихому містечку: у парку, на опушці лісу, на озерному (річковому, морському) березі, а, може, це буде звична домашня обстановка. Головне, щоб ніхто не відволікав від найважливішої в житті розмови.

І ще один істотний момент: у Святому Письмі сказано, що храм — це не кам «яні стіни, а душа людини. Ось і необхідно відбудовувати її за цеглинкою — адже Богові потрібно десь жити.

Підготовка до розмови

Перш ніж почати повноцінне спілкування, потрібно провести кілька попередніх: попередити Бога, що необхідна важлива і, можливо, довга розмова, що він не може початися спонтанно, оскільки важко підібрати слова, та й домочадці або справи відволікають.

Не маючи досвіду в тому, як спілкуватися з Богом безпосередньо, потрібно починати з найпростішого: прочитати молитву, якщо знаєте; якщо ні — не страшно, найпростіші слова, що йдуть від серця, по силі не поступаються молитовним. Відмінно, якщо є можливість виділити у своєму графіку певний час для Бога — буде достатньо від 15 до 30 хвилин на день — і зробити це спілкування постійним.

Сприймати Бога потрібно як найкращого друга (та воно так і є), і добре б навчитися представляти Його і поводитися так, як ніби ви знайомі сто років (що теж не виключено). Таким чином людина краще розуміє, з ким розмовляє, і розмова, що називається, «клеїться».

Хто ініціатор зустрічі?

Людина звикла думати, що це він призначає Богові рандеву. Якоюсь мірою — так. Але слід пам «ятати, що ми приходимо до Господа лише тоді, коли нас сильно притисне життя або пошарпає. Ось немає у нас такої звички — просто подякувати Творцю в миті, коли нам добре, коли у нас все стабільно і прекрасно, адже це ті ж 15 хвилин, яких терплячий і люблячий Господь чекає від нас роками.

І поки ми витрачаємо час на роздуми, як спілкуватися з Богом безпосередньо, і чи вийде це у нас, гріховників, Він знаходиться в повній готовності вислухати кожного. Він чекає нас з нашими поганими і хорошими новинами. Він чекає, коли ми нарешті зволимо пустити Його до себе в душу. Чекає, як батьки, завжди.

З чого починати розмову

З ходу кидатися в розмову і «вантажити» Бога проблемами не варто: перш за все, потрібно заспокоїтися, створити атмосферу дружньої довіри. Особливо це важливо для тих, хто довгий час (а, може, жодного разу в житті) не звертався до Господа і про те, як спілкуватися з Богом без посередників, поняття не має. Адже творцеві теж потрібен час для звикання до нового співрозмовника.

Але і чергові фрази, які ми зазвичай вживаємо в розмовах з людьми, в цьому випадку будуть недоречними.

Найправильніше — озвучувати те, що на даний момент діється в душі. Якщо це боязкість, то так і потрібно сказати: «Боже, я ніколи раніше не говорив з Тобою, тому трохи гублюся, допоможи».

Якщо ви відчуваєте складність у формулюванні фраз, розкажіть про це Богові. І про те, що зараз в голові — ні єдиної думки, а розмова така важлива, і про те, що трохи відчувається втома, але обов’язково зберете всі сили для сьогоднішньої розмови.

Після таких безхитрих зізнань серце, як правило, розкривається, і подальша розмова тече плавно і невимушено.

Чекайте відповіді… чекайте відповіді…

Якщо не вдалося відчути присутності Господа відразу, тут і зараз, засмучуватися не потрібно: Він обов’язково знайде спосіб зв’язатися. Особливо якщо з боку людини були дотримані головні умови зустрічі — любов і чесність.

І хоч деякі езотерики стверджують, що спілкування з Богом безпосередньо через тонкі структури головного мозку відбувається, є інша думка — що Господь говорить з людьми через симпатичну нервову систему, а саме: сонячне сплетіння — місцезнаходження душі.

Неможливо не відчути Божої відповіді — там, в області сонячного, починає вирувати нестримна радість. Як говорили герої однієї п’єси, звучить «карамболь». З’являється незламна впевненість у тому, що все буде добре, і наречення звідки (просто на порожньому місці) виростає величезна любов і прощення до всіх на світі, навіть до завзятих і несимпатичних опонентів.

Ось так він в основному і відчувається, Божа відповідь. Можуть бути варіації — індивідуальні для кожного, але завжди позитивні і оптимістичні.

Основні способи виходу на Божий зв «язок

Перший із способів — молитва. Навіть найкоротша, навіть складена на ходу, вона має величезне значення. Завдяки молитві людина стає помітною для Бога.

Другий спосіб — читання духовної літератури. Бог виявляє Своє Слово.

Третій — відвідування храму.

Четвертий — добрі думки, слова і дії.

П’ятий — постійне відчуття любові до всього сутнього, а значить, до самого Господа.

Способи прості, але зробити їх принципами свого життя дуже важко, і не кожному це вдається. Але Господь реальний, як і кожен з нас, тому завжди є сенс шукати свої способи, як спілкуватися з Богом безпосередньо.

Адже не дарма актуальною в усі часи залишається істина: якщо Бог у вас буде на першому місці, то все інше буде на своєму.