Джек Демпсі, боксер: коротка біографія, спортивна кар’єра

Сучасне життя характеризується своєю стрімкістю і все більшим відривом від минулого. У наші дні чемпіони минулих років віддалилися від нас вже настільки, що часом здається, ніби їх і зовсім не було. Особливо це стосується спортсменів, які виступали на зорі 20-го століття. Але, як відомо, історію забувати не можна, тому що всі ми в деякій мірі родом з минулого. У цій статті піде мова про людину на ім’я Джек Демпсі, який і донині входить у когорту кращих боксерів.

Коротка біографічна довідка

Народився цей великий спортсмен 24 червня 1895 року в американському місті Нью-Йорку (за іншими даними, місцем народження є місто Манасса, Колорадо). На боксерському рингу носив прізвисько «Манаський костолом». Зріст бійця становив 186 сантиметрів, а розмах рук — 196 см. За свою кар’єру він провів 83 бої, в 62 з яких здобув перемогу. Помер 31 травня 1983 року.

Попередник Тайсона

Мало хто знає, що більш коректним буде порівняння Майка Тайсона не з Сонні Лістоном, який більше схожий з Залізним за своєю ментальністю, а саме з Демпсі. Джек і Майк мають схожу манеру бою, тому реальним аналогом Тайсона як боксера вважається саме Джек Демпсі.

Коронний прийом

Наш герой був по-своєму унікальною людиною багато в чому. У період його життя люди, що називається, робили себе самі і були багато в чому винахідниками. Так і цей легендарний боксер також не залишився осторонь і придумав, а також активно використовував прийом, який згодом стали називати «Сонечко Демпсі». Суть цієї технічної дії така: Джек пірнав під боковий удар свого опонента, робив фінт у зовнішній бік і проводив свій боковий удар в голову. При цьому після нирка часто слідував ще й додатковий удар в корпус. Таку комбінацію активно використовують у боксі і донині.

Початок боксерського шляху

Джек Демпсі був вихідцем з найбідніших верств населення. До дев’ятнадцятирічного віку він працював на копальнях, поки в 1914 році йому не надійшла пропозиція виступити на боксерському рингу. Він без вагань погодився, при цьому взявши собі псевдонім Кід Блек.

Вже відразу стало видно, що хлопець володів не тільки великою фізичною силою, але і вибуховим темпераментом, завзятістю. Така суміш була забезпечена його кров’ю, в якій змішалися ірландці та індіанці.

З кожним боєм у боксера зростала популярність, і тому він зробив висновок, що на рингу йому буде жити простіше, ніж у копальнях.

Похід на вершину

У 1915-1916 році Джек Демпсі провів 29 поєдинків, в яких програв лише двічі. Молодий талант став ще більш сильним і мужнім, а також збільшив свою спритність і швидкість.

У липні 1918 року відбувся бій між Демпсі і тодішнім претендентом на світовий титул Фредом Фултоном. Спочатку цей поєдинок планувався для Фултона як розігрівальний, здатний ще більше підняти його авторитет перед чемпіонським боєм. Сам Фред був дуже великий хлопець: при зрості 190,5 см він важив 118 кг. Здавалося б, що він повинен був укласти Демпсі однією лівою. Але…

Результат поєдинку повів публіку в шок, оскільки Джек Демпсі — боксер, особливо нічим до того моменту не виділявся, — нокаутував Фултона за 23 секунди. Багато тодішніх оглядачів і фахівців визнали це випадковістю, проте череда нокаутів від Демпсі довела, що він дійсно заслужив бій за титул.

Поєдинок з чемпіоном

4 липня 1919 року в квадраті рингу Демпсі, будучи в статусі претендента, зустрівся з чемпіоном Джессом Віллардом. Володар титулу був на 26 кг важчий і на 11 см вищий за свого опонента.

У підсумку Джек ефектно нокаутував Джесса в третьому раунді, чим зміг остаточно розвіяти всі сумніви у публіки про свою спроможність як боксера.

Після завоювання титулу Джек відстояв його п’ять разів. Касові збори від кожного з цих боїв перевищили тоді мільйон доларів — нечувану на ті часи суму грошей.

Перший захист титулу пройшов у бою з Біллі Міске, якого Демпсі нокаутував у третьому раунді.

Ще одним видатним боєм Джека можна вважати його протистояння з французом Жоржем Шарпентьє. Подивитися їх поєдинок зібралися 90 000 чоловік. Але вже в четвертому раунді колишній льотчик з Франції опинився в найглибшому нокауті. Цей поєдинок був побудований на контрасті, адже Демпсі завжди вважали поганим і ухильником, в той час як француз був героєм Другої світової війни і улюбленцем багатьох жінок і публіки.

Останнім успішним захистом поясу для Джека став бій з аргентинцем Луїсом Анхелем Фірпо. Їх поєдинок не тривав довго, а претендент поїхав додому без бажаного титулу, та ще й побувавши в нокауті.

Втрата поясу для Демпсі припала на поєдинок з Джином Тунеєм, якому Джек програв 23 вересня 1926 року. Поступився він йому і в матчі-реванші 1927 року, після якого наш герой покинув професійний ринг, виходячи лише боксувати в показових матчах.

Життя після спорту

Завершивши свої виступи з боксу, Джек став досить успішним бізнесменом і відкрив свій ресторан у Нью-Йорку, в якому часто організовував зустрічі і звані вечері для прославлених ветеранів боксу.

У період Другої світової війни Демпсі був у лавах берегової гвардії США і відповідав за фізичну підготовку солдатів. Також він любив виходити на ринг вже в якості рефері, обслуговуючи боксерські поєдинки. У 1954 році Джек був занесений до Зали слави світового боксу.

Крім того, Джек Демпсі, книга якого з його детальною біографією вийшла у світ в далекому від нас 1977 році під назвою «Автобіографія Джека Демпсі» «, практично до своїх останніх днів життя зберіг чудову, можна навіть сказати чудову, фізичну форму. Яскравим підтвердженням тому може служити випадок, коли у його дружини під час їх спільної прогулянки двоє молодих хлопців вирвали з рук портмоне. Джек не розгубився і кинувся за ними в погоню. В результаті він не просто їх наздогнав, а й гарненько покарав фізично. Та причому зробив він це настільки якісно і майстерно, що невдалі грабіжники самі звернулися за захистом до поліцейських, які дещо не встигли за подіями, що розгорнулися перед їхніми очима. Даний випадок стався в 1977 році, на той момент Демпсі вже було 82 роки.

Також любителі боксу і єдиноборств при бажанні можуть знайти ще одну книгу, яку написав Джек Демпсі, — «Вибухові удари і агресивний захист» «. У ній автор приділив пильну увагу нюансам ближнього бою, розміну на середній дистанції, особливостям вуличної бійки, постановці прямого удару.