Ехопризнаки дифузних змін печінки: симптоми, причини, консультація лікаря та терапія

Досить часто у висновку до протоколу ультразвукового обстеження можна зустріти такий діагноз, як дифузні зміни печінки і підшлункової залози, ехопризнаки яких будуть описані в даній статті. Ті пацієнти, яким був поставлений подібний діагноз, задаються питанням про те, наскільки небезпечним є цей стан для організму. Ехопризнаки дифузних змін печінки і підшлункової залози вказують на те, що на поверхні цих органів відбуваються якісь рівномірні структурні зміни тканин через вплив різних факторів. Ступінь цієї дифузної деформації може бути різним. А цей висновок говорить про те, що в органах відсутні локальні чужорідні включення, наприклад, каміння, кісти, пухлини. Але що включають в себе ехопризнаки дифузних змін печінки і підшлункової залози? У цьому та інших питаннях варто розібратися більш детально.

Що означають ехопризнаки дифузних змін печінки і підшлункової залози

У нормі тканина підшлункової та печінки під час проведення УЗД повинна мати однакову щільність абсолютно по всьому органу, а зовні являти собою однорідну субстанцію. Якщо її щільність рівномірно підвищується або знижується, то це говорить про наявність ехопризнаків дифузних змін печінки і підшлункової залози. Вони можуть мати такий характер:

• Підвищення ехоплотності. Під час цього ехопризнаки дифузних змін печінки або підшлункової залози характеризуються структурою органів, яка є неоднорідною. Можна спостерігати помірне збільшення в розмірі цих органів. Як правило, таке часто відбувається під час гострого панкреатиту.
• Зниження ехоплотності. При цьому ехопризнаки дифузних змін печінки та підшлункової залози не включають в себе будь-яких змін щодо розміру органів.

Такі стани вказують на наявність у пацієнта хронічного панкреатиту, якщо мова йде конкретно про підшлункову залозу.

При підвищенні ехогенності стінки підшлункової залози заміщуються жировою тканиною, проте розмір не відхиляється від норми. Такий стан характерний для ліпоматозу. При гіперехогенності тканини органу є сильно ущільненими, а розміри можуть залишатися в нормі або ж зменшуватися. При цьому здорові клітини починають заміщатися сполучними тканинами, що говорить про наявність фіброзу.

У підшлунковій залозі дегенеративно-дистрофічні зміни розвиваються лише поступово, вважаючись незворотним наслідком.

Ехопризнаки дифузних змін паренхіми печінки та підшлункової залози можуть бути ознакою як незначних відхилень, так і складних патологій у роботі цих органів. Оцінюються вони за такими параметрами, як просвіт і стан жовчних протоків, зміна розміру, стан артерій і вен, рівномірність межі країв.

Ехопризнаки дифузних змін паренхіми печінки можуть говорити про багато захворювань, які включають в себе наступні:

• Цироз печінки, під час якого орган збільшується або зменшується у своїх розмірах, а також змінюється структура його тканини. Вона може стати бугристою, шорсткою або щільною.
• Гепатит, що є запалення печінки, яке носить вірусний характер.
• Алкогольна хвороба, що являє собою запалення органу через жирове переродження.
• Холангіт, який є інфекцією жовчних протоків.
• Гепатоз, що представляє собою зміни клітин печінки, а також порушення в них процесу обміну речовин.

При помірних ехопризнаках дифузних змін печінки у пацієнта виникають такі симптоми, як блювота, нудота, збільшення розміру органу, хворобливість і тяжкість в зоні правого підребер’я. Досить часто дифузні перетворення, які спостерігаються в печінці, поширюються і на селезінку, в результаті чого вона теж збільшується в розмірах.

Якщо після проведення УЗД були помічені помірні ехопризнаки дифузних змін печінки, то це може говорити про переродження клітин паренхіми, що є характерним для цирозу. Поверхня органу при цьому є бугристою нерівною, заміщеною сполучною тканиною і щільною.

Опис гепатомегалії

Гепатомегалією називається синдром, при якому збільшується в розмірі печінка. Така патологія може бути спровокована впливом вірусу гепатиту, жировою дистрофією, алкогольною хворобою, інфекційним мононуклеозом або цирозом. Головними ознаками даної патології вважаються: почуття тяжкості, що локалізується в області правого підребер’я, а також сильна хворобливість, диспепсичні порушення і відчуття здавлювання.

Вираженість цієї симптоматики залежатиме від ступеня перебігу недуги, на тлі якої збільшилася печінка у своїх розмірах.

Помірна гепатомегалія, що розвивається через вплив гострої вірусної інфекції або з’явилася внаслідок порушення дієти, може протікати безсимптомно. Симптоми нездужання в даному випадку будуть проявлятися тільки тоді, коли печінка починає істотно збільшуватися в розмірах. Ехопризнаки гепатомегалії дифузних змін паренхіми печінки спостерігаються під час вірусного гепатиту. Орган при цьому стає ущільненим.

Досить часто відбувається так, що дифузні зміни підшлункової залози, а також печінки, відбуваються одночасно. Це поєднання можна відзначати під час реактивного панкреатиту. Ехопризнаки гепатомегалії дифузних змін печінки не повинні ігноруватися, оскільки це може загрожувати серйозними наслідками.

Причини виникнення

Як правило, жодне захворювання не розвивається безпричинно. Серед факторів, які можуть викликати ехопризнаки зміни печінки і підшлункової залози, можуть бути як внутрішні, так і зовнішні. До зовнішніх слід віднести отруйні речовини, які надходять в організм з навколишнього середовища. Це також може статися під час прийому лікарських засобів, при розпиванні алкоголю, а також через тютюнопаління. Зміни, які відбуваються під впливом цих факторів, вважаються тимчасовими і зворотними. Внутрішні причини ехопризнаків помірних дифузних змін паренхіми печінки необхідно умовно поділити на 3 групи:

• Хвороби безпосередньо пов «язані з печінкою.
• Вікові зміни.
• Порушення функцій інших органів і систем в організмі.

До числа першої групи слід віднести паразитарну інфекцію або глистів, запальні процеси, що відбуваються в печінці, наприклад, гепатит, цироз або холангіт. Якщо ж говорити про дифузні зміни, які протікають у підшлунковій залозі, то вони можуть бути спровоковані цукровим діабетом або панкреатитом. Така системна хвороба, як муковісцидоз, теж здатна спровокувати подібну недугу.

Серед інших патологій, які лише побічно впливають на роботу печінки і підшлункової, тим самим викликаючи зміни їх тканини, фахівці виділяють наступні:

• Аутоімунні захворювання, наприклад, системна червона вовчанка.
• Жовчнокам «яна хвороба жовчного міхура.
• ВІЛ.
• Вірусні інфекції в кишечнику, що характеризуються важким перебігом.

Симптоми та ознаки

Відгуки про ехопризнаки зміни печінки і підшлункової говорять про те, що симптоматика буде різною залежно від першопричини. Однак серед загальних ознак фахівці виділяють такі:

• Порушення стільця.
• Погіршення апетиту.
• Хворобливість і відчуття тяжкості в шлунку.

Під час гострого панкреатиту у пацієнта можуть спостерігатися напади нудоти, блювоти, інтенсивна хворобливість у лівому підребер’ї, зниження АД, частіше серцебиття, загальна інтоксикація.

Під час фіброзу симптоматика на початковій стадії розвитку хвороби відсутня, але в міру прогресування хвороби відчувається постійна болючість в області лівого підребер’я, відчуття нудоти, блювотні рефлекси, а також починають порушуватися обмінні процеси. Всі вищеописані ознаки відносяться конкретно до дифузних змін, які відбуваються в підшлунковій залозі.

Якщо ж говорити конкретно про ознаки дифузної зміни печінки, то симптоми проявляються не відразу, або ж є слабо вираженими. У більшості випадків вони так і залишаються непоміченими. До числа ехопризнаків протокових змін печінки слід віднести зниження працездатності, млявість, швидку стомлюваність, дрібні крововиливи по шкірі, головні болі.

Коли дифузні зміни органу є більш масштабними, у пацієнта можна виявити деякі симптоми:

• Вранці неприємний присмак у роті.
• Виникнення почуття тяжкості в зоні правого підребер’я після прийому їжі.
• Освітлення кала.
• Темний колір сечі.
• Висипання і шкірний свербіж.
• Припухлість живота в зоні розташування печінки.
• Жовтий відтінок кожного покриву, склер і слизових.

Якщо під час УЗД будуть виявлені незначні дифузні зміни, то це говорить про помірно виражену гепатомегалію. Такий стан у більшості випадків з’являється через незбалансоване харчування, а також через зловживання алкоголем.

Методи діагностики

Дифузні зміни, що відбуваються в тканинах підшлункової залози і печінки виявляються за допомогою ультразвукового обстеження. УЗД показує наскільки саме збільшився той чи інший орган. Ехопризнаками дифузних змін вважаються патологічні сплетіння судин і ущільнення структур паренхіми. Такі осередки ущільнення, як правило, виявляються в усьому органі.

Але результатів УЗД буває недостатньо для діагностування тієї чи іншої хвороби, яка пов’язана з дифузними змінами. Для цього необхідно додатково проводити інструментальне обстеження. Для цієї мети організовується оглядова рентгенографія та комп’ютерна томографія.

Особливості лікування

Методи лікування ехопризнаків зміни печінки і жовчного міхура передбачають поетапний і комплексний підхід. Перш за все, необхідно дати загальну оцінку стану пацієнта. Способи терапевтичного впливу повинні підбиратися на основі ступеня інтенсивності наявних симптомів захворювання.

Медикаментозна терапія

Гепатомегалія, яку спровокувало дифузне перетворення печінки або підшлункової залози, повинна в обов’язковому порядку підлягати медикаментозній терапії. Таке лікування спрямоване на полегшення симптоматики, однак повернути колишній стан тканинам даних органів буде неможливо.

Терапія дифузних змін у галузі печінки

Лікувальні заходи, які спрямовані на боротьбу з дифузними перетвореннями, будуть залежати від того, яка саме хвороба є причиною розвитку даної патології. При менш виражених змінах пацієнту прописуються медикаментозні засоби, що сприяють відновленню клітин органу. Найбільш ефективними є препарати «» Гепабене «» і «» Ессенціале «».

При помірній дифузії прописуються антибактеріальні засоби, вітамінні комплекси, а також антигістамінні препарати.

Якщо хвороба печінки виникла через вірусний вплив, то найкраще застосовувати противірусні медикаменти. При важкому перебігу хвороби призначаються різні гормональні медикаменти. А якщо ж печінкова тканина була піддана порушенню через глистну інвазію, то доведеться застосовувати антипаразитарні лікарські засоби, вітамінні комплекси і гепатопротектори.

Оперативне втручання потрібне тільки в тих випадках, коли в тканинах паренхіми відбувається істотна перебудова і утворення каменів.

У деяких випадках при незначних розмірах каменів терапія може обмежитися лише прийомом жовчогінних препаратів.

Лікування дифузних змін в області підшлункової залози

Спеціаліст не може призначити терапію для боротьби з цією патологією. Хірургічне втручання при цьому теж є неактуальним. За допомогою лікарських препаратів можна лише полегшити симптоматику хвороби, а також допомогти цьому органу виконувати свої прямі функції. Для цього найчастіше призначаються знеболюючі препарати та ферменти. Ферменти компенсують дефіцит необхідних речовин в організмі для нормальної роботи підшлункової залози, а знеболюючі засоби допомагають купірувати хворобливість.

Дотримання дієти

Усі пацієнти, які страждають на таку патологію, повинні дотримуватися щадного раціону. Така дієта передбачає відмову від вживання багатьох продуктів, до яких належать такі:

• Жирні сорти риби, птиці і м’яса.
• Кисломолочні продукти, що відрізняються високим відсотком жирності.
• Пересолені, смажені, гострі страви.
• Жирні бульйони, а також перші страви, які приготовані на їх основі.
• Свіжа випічка і здоба.
• Консерви і копченості.
• Щавель і шпинат.
• Солодощі та субпродукти.
• Часник і цибуля.
• Майонез.
• Редіс.
• Гриби.
• Міцний чорний чай.
• Гострі соуси.
• Кава.
• Спиртні та газовані напої.

При дифузній зміні в паренхімі печінки не забороняється вживати в будь-якій кількості такі продукти:

• Домашнє варення і мед.
• Бісквіт і підсушений хліб.
• Некислі ягоди і фрукти.
• Овочеві пюре.
• Вегетаріанські або молочні супи.
• Овочеві та фруктові салати.
• Білковий омлет або яйця, відварені всмятку.
• Варені ковбаси.
• Дієтичні різновиди риби і м’яса.
• Какао і зелений чай.
• Свіжовижаті соки і компоти.

Нетрадиційна медицина

Фахівці рекомендують у комплексі з основною терапією застосовувати рецепти народної медицини. Однак робити це необхідно суворо після консультації з лікуючим лікарем. У домашніх умовах можна легко самостійно виготовити цілющі відвари, а також настої на основі наступних інгредієнтів:

• М’ята.
• Овесе.
• Прополіс.
• Кукурудзяні рильця.
• Ромашка!
• Фенхель.
• Тисячолістник.
• Березові нирки.
• Насіння гарбуза.
• Шипшина.
• Календула.
• Листя брусники.
• Абрикосові кісточки.

Можливі ускладнення

Залежно від вираженості дифузних уражень органів ця патологія може спровокувати деякі небезпечні ускладнення, до яких слід віднести наступні:

• Жіноче і чоловіче безпліддя.
• Великі внутрішні крововиливи.
• Синдром мальабсорбції.
• Печінкову недостатність.
• Печінкову енцефалопатію.
• Асцит!
• Коматозний стан.

Прогноз і профілактика

Щоб ніколи не допустити розвитку такої патології, необхідно дотримуватися низки загальних нескладних правил. До профілактичних заходів слід віднести наступні:

• Постійно контролювати свою масу тіла.
• Назавжди відмовитися від згубних пристрастей.
• Намагатися повноцінно і здорово харчуватися.
• Постійно зміцнювати свою імунну систему.
• Не допускати потрапляння в свій організм отруйних речовин і токсинів.
• Приймати тільки ті лікарські засоби, які були виписані лікуючим лікарем. При цьому слід суворо дотримуватися дозування, а також тривалості застосування препаратів.
• Діагностика повинна бути ранньою, щоб усунути ті хвороби, які можуть спровокувати розвиток патологічної зміни в печінці та підшлунковій залозі.
• Регулярно проходити повний профілактичний огляд, а також відвідувати всіх фахівців.

Ув’язнення

Сама по собі ця патологія не несе особливої небезпеки для життя людини. Однак варто звернути увагу на те, що прогноз і ризик розвитку можливих ускладнень будуть диктувати основні провокуючі захворювання. Слід пам’ятати про те, що кожна хвороба є провокатором, який має свої власні наслідки, іноді закінчуються летальним результатом. Тому при виявленні перших ознак будь-яких захворювань необхідно негайно звернутися за допомогою до медичного закладу. Саме там фахівець повинен призначити відповідне лікування, а також виписати певні медикаменти.

При цьому варто звернути увагу на те, що застосування рецептів народної медицини є лише доповненням до основної терапії. Крім цього, навіть нетрадиційні кошти повинні використовуватися тільки після узгодження з кваліфікованим фахівцем.