Екструзія — це захворювання міжхребцевих дисків. Різновиди екструзії. Методи лікування

Екструзія — це один з етапів розвитку міжхребцевої грижі. І сьогодні багато людей стикаються з подібним діагнозом. Саме тому пацієнти й цікавляться інформацією про причини, симптоми та сучасні методи лікування подібного стану.

Що таке екструзія?

Досить багато пацієнтів сьогодні стикаються з подібним діагнозом. І багато хто вважає, що екструзія — це грижа. Насправді, таке твердження не зовсім вірне. Адже екструзія — це, швидше, початковий етап формування грижі міжхребцевих дисків. Що спостерігається при подібному захворюванні?

Напевно багато працівників промисловості знайомі з подібним терміном. Адже у виробництві метод екструзії — це процес отримання матеріалів з полімеру, при якому розплав видавлюється крізь спеціальний отвір. В даному випадку можна провести деякі аналогії.

У медичній термінології екструзією називають стан, при якому фіброзне кільце диска розривається, і спостерігається випадання пульпозного ядра назовні. Останнє при цьому виходить на 3-4 міліметри (воно звисає, як крапля води) і дратує нервові корінці.

Етапи формування міжхребцевої грижі

Для того щоб зрозуміти, що ж являє собою екструзія і яка її роль у формуванні міжхребцевої грижі, слід розглянути весь процес.

Грижове випинання формується в три стадії. Для початку відбувається так званий пролапс, при якому речовина міжхребцевого диска випадає за межі функціонального сегмента, не розриваючи при цьому фіброзне кільце. Через брак води та поживних речовин рухливість пульпозного ядра значно знижується.

Надалі спостерігається другий етап, який у сучасній медицині називають протрузією. При цьому міжхребцевий диск зміщується на 3-4 міліметри (іноді до 15 мм) за межі хребців.

Екструзія — це третій етап формування випинання. На даній стадії спостерігаються розрив фіброзного кільця і вихід речовини ядра за межі хребця. У більшості випадків сильного здавлювання нервових корінців не спостерігається, оскільки ядро стримується поздовжньою зв’язкою хребта. Якщо ж мова йде про екструзію в області поперекового і хрещеного відділів, то хвороба може бути більш небезпечною, оскільки нерідко викликає компресію сідничного нерва.

Екструзія та її різновиди

У сучасній медицині існують кілька систем класифікації різних хребетних захворювань. Наприклад, екструзію досить часто підрозділюють на типи залежно від того, в якому напрямку випадає пульпозне ядро.

Наприклад, якщо речовина ядра виходить за межі з боків від хребетного стовпа, то таку форму захворювання називають латеральною. Існує і дорзальна екструзія диска, яка супроводжується випинанням у бік м’яких тканин спини. Нерідко пацієнти стикаються і з іншими діагнозами. Наприклад, деякі люди цікавляться питаннями про те, що таке центральна або парацентральна екструзія диска. При такій формі захворювання речовина ядра випинається не назовні, а всередину хребетного стовпа, що вкрай небезпечно, оскільки завжди існує ймовірність здавлювання спинного мозку. Існує і заднебокова форма хвороби, при якій спостерігаються випинання ззаду і з боків.

Іноді лікар ставить діагноз «» сублігаментарна екструзія диска «». Що це таке? У даному випадку назва говорить не про напрямок випинання речовини, а про стадії розвитку хвороби. Якщо на початкових етапах хрящова тканина ядра зміщується, але ще тримається завдяки задній поздовжній зв’язці, то в даному випадку спостерігаються пошкодження зв’язки і формування підсв’язкової екструзії.

Основні причини розвитку екструзії

Насправді, існує безліч причин розвитку подібного захворювання. У першу чергу слід зазначити, що екструзія — це хвороба старості. Адже в процесі старіння тканини поступово втрачають воду, спостерігається порушення кровопостачання тощо. Таким чином, міжхребцеві диски також стають менш еластичними.

Однак є й деякі інші причини. Наприклад, екструзія нерідко розвивається на тлі різних дегенеративних захворювань хребетного стовпа. Наприклад, спондиліз, остеохондроз або викривлення хребта досить часто стають причиною екструзії, а потім і грижі.

Звичайно ж, до переліку причин можна віднести травми м’язів і зв’язок. Крім того, подібне захворювання нерідко є результатом тривалих і надмірних фізичних навантажень, особливо якщо мова йде про пошкодження міжхребцевих дисків у поперековому і хрещеному відділах, які найбільш часто піддаються травмам і приймають на себе основне навантаження при русі.

Якими симптомами виявляється хвороба?

Насправді, екструзія диска далеко не завжди супроводжується якимись явними і помітними симптомами. Досить часто хвороба протікає приховано. Біль та інші ознаки з’являються лише в тому випадку, якщо ядро, що вийшло за межі фіброзного кільця, тисне і дратує нервові корінці. І клінічна картина в даному випадку залежить від того, який відділ хребта був вражений.

При проблемі в шийному відділі спостерігається біль у плечах. Нерідко вона віддає в лікті, передпліччя і пальці рук. Екструзія диска грудного відділу може супроводжуватися порушенням роботи деяких внутрішніх органів, а також болями в області грудей.

Найбільш характерна картина спостерігається при ураженні поперекового відділу. Як правило, пацієнти скаржаться на болі в стегні або нозі, а також оніміння або покалювання в нижніх кінцівках, пальцях ніг. Екструзія хрещеного відділу може супроводжуватися болем у копчику, області тазу та статевих органах.

Сучасні методи діагностики

Безумовно, для початку необхідний огляд лікаря. Показаннями до проведення подальшого обстеження є анамнез пацієнта, клінічна картина (наявність і локалізація болю, її інтенсивність), деякі неврологічні порушення (наприклад, відсутність колінного або ахіллового рефлексу, поява болю при огляді хребетного стовпа).

Як правило, для початку призначається магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія, яка дає можливість підтвердити наявність випинання і точно визначити його розміри і місце локалізації. У деяких випадках проводять контрастне дослідження, при якому в спинномозковий канал вводять спеціальну речовину. Подібне тестування дає можливість визначити структуру випадання (це екструзія, протрузія або грижа).

Чи можливе консервативне лікування?

Безумовно, екструзія диска в більшості випадків може бути вилікована за допомогою консервативних методів медицини, особливо якщо випинання не перевищує 5-7 мм. В даному випадку лікар, швидше за все, порекомендує підкоригувати раціон і знизити фізичні навантаження. Для пацієнтів, які страждають від ожиріння, вкрай важливо нормалізувати вагу, оскільки це усуне тиск на хребет та інші суглоби.

Обов’язковою є і фізіотерапія. Хворий зобов’язаний регулярно займатися спеціальними вправами, які допоможуть зміцнити м’язовий корсет, що, знову-таки, знизить напругу в хребті.

Що ж стосується лікарських препаратів, то в деяких випадках без них навряд чи можна обійтися. При сильному больовому синдромі призначають відповідні засоби. При наявності запалення пацієнти, як правило, приймають нестероїдні препарати. А ось при сильному запаленні та інтенсивному больовому синдромі лікарі можуть порекомендувати стероїди, які вводяться прямо в епідуральний простір спинного мозку.

Хірургічні методи терапії

У тому випадку, якщо екструзія перевищує 12 мм, амбулаторне лікування призначають рідко, оскільки консервативна терапія може лише погіршити ситуацію. У таких випадках, як правило, використовуються можливості сучасної хірургії.

Іноді пацієнтам призначають дискектомію — малоінвазивну операцію, при якій всі маніпуляції проводять за допомогою ендоскопічних інструментів. Крім того, можлива лазерна корекція міжхребцевих дисків.

Можливі ускладнення при екструзії

Екструзія — це досить небезпечне захворювання. Тому ні в якому разі не варто відмовлятися від лікування або ігнорувати рекомендації лікарів. Адже по мірі прогресування захворювання пульпозне ядро буде проступати назовні більше, здавлюючи корінці, тим самим збільшуючи хворобливість і покращуючи якість життя.

З іншого боку, відсутність своєчасної терапії загрожує розвитком міжхребцевої грижі. І якщо при екструзії можливе консервативне лікування, то грижа практично в кожному випадку вимагає хірургічного втручання.