Екзерсис — це система вправ для вдосконалення техніки танцю. Класичний екзерсис

Урок класичного танцю обов’язково включає в себе всі варіанти вправ для всього тіла. Вони виконуються в різних темпах, ритмах, комбінаціях, з’єднаннях і кількостях повторів. Екзерсис — це комплекс вправ, розроблений для вдосконалення техніки, яка є фундаментом танцю.

Даний комплекс вправ виконується або біля верстата, або в середині залу для репетицій. Як правило, цей комплекс складається з присідань (плії), «рондів» і батманів. Класичний екзерсис здійснюється під музичний супровід або «під рахунок».

У чому полягає суть екзерсису

Щоб зрозуміти, що таке екзерсис, потрібно знати, що завдяки цим вправам на уроках класичного танцю відпрацьовуються навички, які потрібні для виразного і правильного виконання елементів танцю: гнучкість, обертання, великий танцювальний крок, чітка координація рухів, сила, витривалість, високий легкий стрибок і пластику рук.

В принципі, екзерсис — це танцювальні вправи для розвитку пластики тіла і рухової культури. Домігшись у танцювальному екзерсисі правильної координації всіх рухів тіла, надалі танцюрист зможе наповнювати свої рухи настроєм, думкою, тобто робити їх виразними і артистичними.

Сучасний екзерсис

У сучасному вигляді екзерсис — це більш досконала, відточена і уніфікована система танцювальних елементів, комбінацій і вправ, розроблена на основі тривалого хореографічного досвіду. Усі елементи екзерсису увійшли до складу сучасної системи вправ після природного відбору. Тепер цей комплекс включає тільки насправді необхідні елементи, максимально спрямовані на розвиток і тренування психофізичного апарату навчання. Екзерсис — це основа хореографічного виховання для створення «музичного тіла», здатного висловити суть музичного твору за допомогою танцювальної пластики.

Компоненти екзерсису

Кожен елемент екзерсису — це просте і цілеспрямоване пластичне положення тіла танцюючого з включенням певних його частин — ніг, рук, корпусу і голови. Екзерсис — це абетка хореографічної лексики. Основними компонентами комплексу є: вправи народно-сценічного і класичного танцю та музичний матеріал, на основі якого виконуються ці вправи. Вплив цих компонентів з’єднується в єдиний процес танцювального і пластичного розвитку учня. Рух і музика утворюють хореографічну та художню основу, в процесі розвитку якої створюється танець.

Удосконалення елементів екзерсису

Танцювальний навик набувається лише в разі з’єднання двох важливих факторів: тренувань і цілеспрямованої розумової діяльності навчання. Екзерсис — це можливість домогтися вкрай необхідної для танцюриста координації руху на максимально високому рівні. Навчається повинен вміти швидко і точно відтворювати названі або показані танцювальні елементи, і цей досвід можна виробити, практикуючи екзерсис біля верстата. Класичний танець — це не просто руху, це створення потрібного динамічного стереотипу.

Особливою цінністю екзерсису також є те, що з його допомогою можна образно покращувати такі елементи рухів, як розмір, темп, кількість повторень, напрям, м’язове зусилля і характер. Що, в принципі, є основною метою у розвитку та вдосконаленні пластики тіла.

Розділи танцювального екзерсиса

Екзерсіс включає два розділи: комплекс елементів, заснованих на класичному танці, і вправи, засновані на народно-сценічному танці. Класичний екзерсис — це складний, багатоступеневий і тривалий процес, який вимагає терпіння. У кожен урок класичного танцю обов’язково входять вправи для всіх частин тіла. Варто відзначити важливість послідовності розучування рухів, вона не повинна бути випадковою і повинна враховувати ступінь труднощі елементів, а також їх корисне і логічне поєднання.

Для перших уроків, як правило, вибирають партерний екзерсис. У даному варіанті спочатку виконуються вправи на напругу і розслаблення м’язів ніг, потім працюють над виворотністю ніг. У перші тижні занять хореограф навчає учнів п’ятьма позиціям ніг, трьом позиціям рук, правильному положенню тіла і підготовчим положенням рук. В екзерсисі велике навантаження припадає на опорну ногу, сильно виворотну, витягнуту і приймаючу на себе всю тяжкість тіла.

Корпус при виконанні будь-якої вправи екзерсиса знаходиться в підтягнутому і вертикальному положенні, крім тих моментів, коли потрібен його перегин, нахил або поворот. У рухах рук по позах і позиціях виробляється м’якість. В основному постановка рук і закріплення правильної форми відбуваються на другій позиції. Різні повороти і нахили голови присутні у всіх рухах екзерсису, починаючи з найпершої вправи біля палиці.