«Елементи» опублікували велике інтерв’ю з Девідом Гроссом

Девід Гросс вміє заразити слухачів своїм оптимізмом (фото фонду «Династія»)

У середині травня на запрошення фонду «Династія» Москву відвідав нобелівський лауреат з фізики 2004 року Девід Гросс. Центральним епізодом його візиту була публічна лекція про теорію струн і очікувані революційні зміни в теоретичній фізиці, прочитана 13 травня у Великому концертному залі «Академічний». Того ж дня Девід Гросс дав велике інтерв’ю для сайту «Елементи».

Девід Гросс, один з найвідоміших сьогодні фізиків, народився 1941 року у Вашингтоні, навчався в Ізраїлі, потім у Сполучених Штатах Америки. У 1973 році спільно з Девідом Політцером і Френком Вільчеком він опублікував статтю, в якій містилося дуже важливе теоретичне відкриття, що отримало назву асимптотичної свободи, або конфайнмента кварків. Воно пояснювало, чому кварки, з яких складаються протони, нейтрони і багато інших елементарних частинок (адрони), не можуть спостерігатися у вільному стані.

Цей результат згодом ліг в основу квантової хромодинаміки — сучасної теорії сильної (ядерної) взаємодії, яка пояснює будову адронів, а також взаємодію протонів і нейтронів всередині атомного ядра. Знадобилося понад 30 років, щоб повною мірою оцінити відкриття асимптотичної свободи, і тільки в 2004 році Девіду Гроссу з колегами була присуджена Нобелівська премія.

Зараз Девід Гросс керує Інститутом теоретичної фізики Кавлі (KITP) при Університеті Каліфорнії в Санта-Барбарі і займається теорією струн — одним з найперспективніших, як вважається, напрямків у сучасній фундаментальній фізиці. На думку Девіда Гросса теоретична фізика знаходиться на порозі революційних змін. Саме цьому була присвячена його лекція.

Однак за рамками виступу залишилося безліч цікавих питань наукової, філософської та соціальної властивості. Велике інтерв’ю, яке Девід Гросс дав спеціально для «Елементів», частково заповнює цю прогалину, а також розкриває цікаві аспекти світогляду Девіда Гросса.

Головним рушійним мотивом досліджень Гросс називає цікавість. Але, судячи з низки його висловлювань, він ще й дуже азартна людина, готова укладати парі про майбутнє теорії струн, брати участь у публічних наукових диспутах. Багато років він відстоював свої погляди в суперечках зі Стівеном Гокінгом і, зрештою, вийшов з цієї битви переможцем.

За складом характеру Гросс яскраво виражений оптиміст (особливо це помітно щодо теорії струн). Він курить сигари, заразливо сміється, визнає теорію еволюції і вірить у прогрес людського пізнання. Так, наприклад, він переконаний, що рано чи пізно квантову механіку стануть вивчати в школі. А для перевірки, чи є математика природничою наукою, що вивчає реальний світ, Гросс пропонує ні більше, ні менше, як знайти в космосі інопланетян і вивчити їх історію математики. Погодьтеся, песимісту така ідея просто не під силу!

До речі, саме оптимізм і дослідницький азарт не дозволяють Девіду Гроссу всерйоз ставитися до антропного принципу. На його думку, це притулок тих, хто розчарувався в пізнавальних здібностях людини і шукає хитрощі для виправдання своєї бездіяльності. Дуже високо Гросс оцінює перспективи квантових обчислень, вважаючи, що вони можуть дати прорив, порівнянний з винаходом комп’ютерів.

Однак все це анітрохи не заважає Гроссу послідовно йти від недостатньо ясних філософських проблем і від питань прогностичної властивості. Так, він вважає, що передбачити розвиток технології практично неможливо. Перспективи фундаментальної науки представляються йому набагато більш ясними, хоча він і тут не намагається заглядати так далеко в майбутнє, як, наприклад, Хокінг.

Розуміння позиції Девіда Гросса доповнюють його висловлювання про колег — Стівена Гокінга, Володимира Арнольда, Роджера Пенроуза, Стівена Вольфрама. Іноді його слова дуже схвальні, а іноді вельми уїдливі.

Наприкінці інтерв’ю нобелівський лауреат поділився порадами про те, де можна докладніше почитати про теорію струн і пов’язані з нею питання. Книг таких, за його словами, зовсім небагато, і тому він сам планує написати науково-популярну книжку, засновану на матеріалах публічних лекцій, подібних тій, що була прочитана в Москві.

• Інтерв’ю Девіда Гросса «Елементам»
• Публічна лекція Девіда Гросса «Прийдешні революції у фундаментальній фізиці» (текст і відеозапис)
• Автобіографія Девіда Гросса на сайті Нобелівського комітету (англ.)

Олександр Сергєєв