Етапи вирішення педагогічних завдань: короткий опис, особливості та приклади

Що являють собою етапи вирішення педагогічних завдань? Схема передбачає підбір оптимальних способів, завдяки яким можна розробити план дій, прийняти конкретне рішення.

Педагогічне завдання можна розглядати як систему специфічного роду, яка є основною одиницею педагогічного процесу. Вона володіє компонентами, схожими з педагогічним процесом: утриманням, засобами, учасниками (педагогами та учнями).

Сутність і специфіка педагогічного завдання

Серед її обов’язкових компонентів можна уявити:

• вихідний стан аналізованого завдання;
• її вимоги (модель).

Основними етапами вирішення педагогічного завдання є:

• осмислення;
• підбір засобів і методів;
• складання плану дій;
• підбиття підсумків.

У межах педагогічного процесу предметом можуть бути матеріальні (зовнішність, фізичні дані) та ідеальні (відносини, ділові та особистісні навички) субстанції, для яких виділяють кількісні та якісні зміни.

Під педагогічним завданням передбачають розуміння осмисленої педагогічної ситуації з виділеною метою, яка сприяє пізнанню та перетворенню існуючої реальності. Вона є результатом усвідомлення суб’єктом призначення освіти, умов досягнення мети, важливості виконання професійних дій, прийняття їх до реалізації.

Зазначимо, що будь-яка педагогічна ситуація має проблемний вигляд. Мета, яка поставлена педагогом перед школярем, згодом формується в систему конкретних завдань педагогічного процесу. Поява завдання пов’язана з переведенням дитини з одного стану в інше.

Специфіка педагогічного завдання полягає в тому, що при її аналізі неможливо повною мірою абстрагуватися від характеристики суб’єктів, які займаються її вирішенням.

Послідовність етапів вирішення педагогічного завдання залежить від його особливостей, а також від індивідуальних характеристик суб’єктів, які беруть участь в освітньому процесі.

Типи педагогічних завдань

Залежно від часових рамок виділяють три великі групи педагогічних завдань: тактичні, стратегічні, оперативні. Стратегічні можна вважати «надзавданнями». Вони виходять з головної мети освіти, формуються як уявлення про основну культуру людини, яка виступає предметом педагогічних завдань. Вони задаються ззовні, відображають об’єктивні потреби розвитку суспільства. Саме за ними визначають початкові цілі та кінцеві результати педагогічної роботи.

У реальному освітньому процесі стратегічні завдання перетворюються на тактичні. Маючи спрямованість на кінцевий результат освіти, вони визначають етапи вирішення педагогічних завдань. Оперативні завдання є найближчими, поточними проблемами. Вони з’являються перед педагогом у конкретний момент його роботи.

Прогностичний етап вирішення педагогічних задач передбачає підведення школярів до їх усвідомлення, значущості. Дидактичні завдання безпосередньо пов’язані з навчальною та пізнавальною діяльністю.

Виховні

Враховуючи специфіку виховної діяльності, насиченість позаурочної роботи, виховні завдання були виділені в окрему категорію. Виховний процес повинен сприяти підготовці школярів до вирішення тих численних проблем, які вони будуть вирішувати у своєму повсякденному житті.

Основні етапи вирішення педагогічних завдань пов’язані в цьому випадку з розвитком особистості через спілкування та активну діяльність. Виховання класифікують як заохочення самостійного пошуку вирішення завдань школярами, що є стимулом їх самостійного розвитку.

Категорії дій

Етапи вирішення педагогічних задач передбачають кілька категорій дій. Першу групу складають навчальні дії, спрямовані на вирішення певних проблем. Друга група являє собою ті дії, які школяр повинен навчитися виконувати, щоб вирішувати критеріальні завдання.

Перший етап вирішення будь-якого педагогічного завдання передбачає її аналіз. При успішному оволодінні учнями методами вирішення можна досягти мети навчання. У рамках окремих навчальних дисциплін опис подібних завдань виражається у вигляді вимог до основних умінь і навичок учнів.

Завдання на ціннісне орієнтування

Основні етапи вирішення педагогічних завдань спрямовані на формування в підростаючому поколінні пізнавального інтересу до навчальних дисциплін, що вивчаються. Завдання на ціннісне орієнтування містять проблемні ситуації, які пов’язані з моральним вибором.

Етапи вирішення педагогічних ситуацій

Процесуальний етап вирішення педагогічних завдань є складним з психологічної точки зору. Від правильності вибору способу поведінки залежить формування у школярів здатності протистояти різним негативним факторам, що з’являються за життя в суспільстві.

Незалежно від класу, рівня складності та типу всі педагогічні завдання мають одну загальну властивість, пов’язану з тим, що вони являють собою завдання соціального управління. Першим етапом вирішення педагогічного завдання є постановка його на базі аналізу цієї ситуації, а також вивчення конкретних умов.

Потім йде конструювання способу педагогічного впливу (взаємодії). Етапи вирішення педагогічних завдань: прогностичний, аналітичний переходить в реалізацію плану в реальність, підбиття підсумків.

Теорії розрізняють способи і процес вирішення питань. Під способами розуміють деяку систему послідовно проведених процедур, які призводять до вирішення конкретного завдання. Він може володіти алгоритмічним і квазіалгоритмічним видом з урахуванням ступеня жорсткості детермінації наступних операцій. Велика частина педагогічних завдань вирішується творчим шляхом. На кожному етапі присутня діалектика взаємних переходів практичного і теоретичного мислення.

Діагностика полягає в аналізі індивідуального або групового вчинку, колективу та особистості, на базі чого прогнозуються результати виховання та навчання, розглядаються можливі помилки і труднощі школярів, їх реакції на дії педагогів.

Після теоретичного дозволу педагогічного завдання виникає наступний етап — його реалізацію на практиці. У цей момент теоретичне мислення відіграє другорядну роль, здійснюючи функції коригування та регулювання, за допомогою яких здійснюється перебудова педагогічного процесу на базі інформації, що безперервно надходить.

Завершується вирішення педагогічного завдання поверненням теоретичного мислення на основні позиції. Тут визначається підсумкова оцінка та здійснюється облік отриманих результатів на базі зіставлення з існуючою моделлю передбачуваного результату. Їх зіставляють з базою для теоретичного обґрунтування проблеми і вирішення наступного завдання.

Успішність діяльності педагога

Вона залежить від того, наскільки вчитель здатний пов’язувати вирішення оперативних завдань зі стратегічними і тактичними аспектами. В іншому випадку всі завдання вирішаться окремо. Професіоналізм вирішення педагогічних завдань різного ступеня складності базується на знанні вікової психології дітей, принципів колективного життя, обліку індивідуальних і вікових особливостей школярів.

Основною передумовою продуктивного професійного вирішення педагогічного завдання незалежно від застосовуваної технології вважається активна взаємодія вихованців і педагога (наставника).

Тенденції сучасного освітнього простору

Сучасна педагогіка систематично прогресує і розвивається. Модернізуються погляди на методи, засоби виховання та навчання, вони набувають більш ефективного і гуманного характеру.

У шкільне виховання введено диференціацію та індивідуалізацію навчання. Серед проявів експериментальної педагогіки можна виділити появу відкритих шкіл. Програма в подібних навчальних закладах спрямована на взаємозв’язок школярів в ході навчання з навколишнім світом, розвиток самостійності, виховання толерантності.

З’явилися і такі школи, які орієнтовані на гуманізацію відносин усіх учасників навчального та виховного процесу. У феноменологічній концепції в центрі уваги процесу навчання з’являється особистість, індивідуальність.

Види дидактики

В даний час в дидактиці є три напрямки: раціоналістичне, традиційне, феноменологічне.

При нестандартному погляді на навчання йдеться про феноменологічну концепцію, що передбачає постановку в центрі уваги особистості вихованця з його індивідуальними психологічними особливостями, здібностями, схильностями, інтересами.

Ув’язнення

У теорії виховання та навчання виділяють два різних напрямки: психологічне і соціальне. У другому варіанті в якості основи виховання виступає соціальне середовище людини, а в першому випадку враховуються біологічні та психологічні процеси і особливості, які супроводжують розвиток і вдосконалення особистості людини.

У сучасній педагогіці в якості першочергових завдань виступає формування толерантної особистості, яка шанобливо ставиться до релігії, традицій інших національностей.

Окрема увага приділяється моральному вихованню, орієнтації виховного процесу на мирне співробітництво, спокійне вирішення виникаючих конфліктних ситуацій. Реалізуються проекти, які спрямовані на інтернаціональне ефективне виховання, політичне виховання, яке покликане сформувати деякі патріотичні почуття та відповідальність за долю власної держави.