Фібріноліз: що це таке? Відповідаємо на питання.

У цій статті ми ознайомимося з відповіддю на запитання про те, що це — фібріноліз. Тут ми постараємося вивчити визначення даного терміну, його значення в житті живих істот, фази процесу і деякі особливості. Також у статті буде приділено окрему увагу питанню про його норму в організмі, зокрема при вагітності жінок.

Введення

Фібріноліз — це процес, в ході якого здійснюється розчинення тромбів та/або згустків крові. Він є невід’ємною частиною пристрою механізму гомеостазу і завжди супроводжується згортанням рідини — крові. У даний процес входить безліч культивуючих факторів, які його супроводжують.

Фібріноліз — це одна з найважливіших захисних реакцій організму, що запобігає закупорювання фібрином судин, що служать магістралю для руху крові. Ще одна важлива функція — реканалізація, яку можна спостерігати після того, як кровотечу було припинено. У фібриноліз включено розщеплення фібрину, яке здійснюється за допомогою використання плазміну. Білок плазміна перебуває в крові, однак у неактивній формі, яку називають плазміногеном.

Зовнішня активація

Фази фібрінолізу діляться відповідно до форми активації, яку поділяють на зовнішню і внутрішню.

Зовнішній механізм активації можливий лише в тому випадку, якщо є набір тканинних активаторів. Як правило, останні синтезуються в судинному ендотелії. До таких типів молекул відносять такі речовини:

• Урокіназа — людська серінова протеаза, кодована PLAU-геном (10-хромосома).
• ТАП — тканинний активатор плазміногенів.

Внутрішня активація

Здійснення внутрішньої активації відбувається за допомогою застосування плазмових активаторів і формених кров’яних елементів, таки як лейкоцити, еритроцити і тромбоцити. Внутрішню систему активаційного механізму ділять на Хагеман-залежну і незалежну форму. Останній тип (незалежний) здійснюється лише за наявності протеїнів С і S, які чинять на нього прямий вплив. Залежний фібриноліз обумовлюється впливом   a-фактора згортання. Також необхідна присутність каллікреїну, що викликає трансформацію плазміногенів у плазмин. Головне призначення Хагеман-залежної форми полягає в очищенні русла судин від фібрину в нестабільному вигляді.

Процес інгібування

Фібріноліз — це процес, який разом з низкою деяких інгібуючих і активних речовин, обумовлюють явище фібрінолітичної активності і визначають її властивості за допомогою співвідношення між собою.

Плазма крові включає набір інгібіторів, які сповільнюють процес фібрінолізу. Одним з найбільш значущих інгібіторів, є альфа2-плазмін, що зв’язує плазмін, трипсин, каллікреїн, урокіназу і ТАП. Іншими сильними інгібуючими речовинами служать: альфа1-протеаза, альфа2-макроглобулін, С1-протеазний інгібітор і багато інших. Їх можуть виробляти не тільки плазма крові, але і фібробласти, макрофаги і моноцити.

Форма регуляції

Процеси згортання і фібрінолізу перебувають у постійній рівновазі між собою.

Явище посилення фібринолізу обумовлюється змінами в симпатичній нервовій системі (підвищення тонусу) і збільшеним виділенням таких гормонів, як адреналін і норадреналін. Три дані причини призводять до активації фактора Хагемана. Останній у свою чергу запускає як внутрішній, так і зовнішній механізми. Головними ефферентними регуляторами процесів фібринолізу і кров’яного згортання є судинні стінки.

Показники при вагітності

Норма фібрінолізу при вагітності є дуже важливим моментом, на який майбутній матері варто звернути увагу. Це дозволить уникнути непотрібних ускладнень, які можуть проявитися у плоду в разі, якщо його норма перевищена або знижена.

Фібриноліз — це явище розчинення тромбів і кров’яних згустків. Він безпосередньо впливає на формування людської дитини в утробі матері. Після зачаття показник фібриногена, пов’язаного з явищем фібрінолізу, може змінювати своє значення в організмі від вкрай малих до величезних величин. Щоб чітко визначити його рівень, необхідно зробити клінічне дослідження.

Пологи супроводжуються великою крововтратою і в разі відсутності достатньої кількості фібриногену, це може призвести до втрати великих ресурсів крові. Процес фібрінолізу вкрай важливий для активності плаценти, як і вміст самого фібриногена. Обидва фактори можуть викликати вкрай небажані ускладнення, наприклад затримку в розвитку плоду.

На основі даних про рівень фібриногену і швидкості протікання фібринолізу, лікарі можуть зробити висновки про наявність у матері виражених запальних процесів, а також некротичної тканинної конфігурації. Природа вирішила цю проблему за допомогою збільшення рівня фібриногену протягом періоду виношування дитини.

Норма фібриногена

Нормою для жінок до початку вагітності є показник від двох до чотирьох грамів на літр. Після того як плід був зачатий, ця цифра зростає до шести грам. Цей показник як і раніше вважається нормою. Істотне перевищення фібриногена спостерігається на третьому триместрі.

Незважаючи на те, що збільшення показника фібриногена при вагітності є нормальною реакцією організму на формування плоду, його величина (фібриногена) все одно володіє власною межею, наявність якого може свідчити про формування патологічних процесів. У таких випадках призначається обстеження пацієнти із застосуванням гемостазіограми.

Фібріноліз — що це означає? Відповівши на це питання, ми також торкнулися поняття фібриногена. Так до яких же наслідків може призвести зниження фібриногену і зміна в процесі фібрінолізу?

Вищезгадані зміни в організмі матері можуть призвести до дострокового відшарування плацентарних тканин, що утворюють її стінки, а також викликати гіпоксію і гіпотрофію плоду.

Низьке значення фібриногена може викликати такі болючі стани:

• гепатити;
• гостра нестача вітамінів V2 і С;
• гестоз;
• внутрішньосудинне номіноване згортання.

Як правило, брак компоненту крові фібриногена обумовлюється явищем пізнього токсикозу — гестозу.