Флегмонозна ангіна: симптоми, терапія

Флегмонозна ангіна — це процес запалення глоточних мигдалин. У медичній практиці є спеціальне позначення даного захворювання — гострий паратонзиліт.

Основна причина появи хвороби — зовнішнє ураження бактеріями. Також імовірне перенесення інфекції з кровоносним потоком з джерела хронічного зараження в організмі (отити, гайморити, артрити, нефрити та інші захворювання). Потрапляючи в простір клітин мигдалин, інфекційні агенти швидко починають своє розмноження, створюючи сильний запальний процес і загальне отруєння організму токсинами, які виділяються під час їх життєдіяльності. Як правило, в процесі патології бере участь одна мигдалина, в рідкісних випадках — дві. Флегмонозна ангіна найчастіше проявляється у людей у віці 22-44 років.

Причини появи захворювання

Появі хвороби сприяють:

• Ослаблення імунної системи після перенесених хвороб (гепатиту, грипу, скарлатини, кишкової або аденовірусної інфекції, отиту, дифтерії, паротиту тощо).
• Присутність в організмі гнійних захворювань, особливо в області рота (кіста або карієс на зубах).
• Хвороби крові (лейкоз, анемія).
• Сильне переохолодження.
• Надмірне вживання дуже холодних напоїв або їжі.
• Хронічний гайморит, тонзиліт, фронтит, синусит.

Симптоматика захворювання

Флегмонозна ангіна розвивається в дуже гострій формі протягом декількох годин після ураження інфекцією мигдалин. Пацієнти відзначають появу в горлі больових відчуттів як під час розмови, так і під час ковтання слини, рідини та їжі. Почуття болю не залишає людей навіть у стані спокою, вони змушені приймати різні пози (перекидати голову назад або нахиляти її в якусь сторону), щоб хоч незначно полегшити свій стан.

Голос у цих людей осиплий і глухий, іноді вони абсолютно не можуть розмовляти. Пацієнти так сильно зосереджені на больових відчуттях, що практично не відкривають рот, у них постійно стиснуті вилиці, люди відмовляються від прийому їжі, не можуть заснути. Часто відбувається підвищений слиновиділення, а також відчувається поганий запах з рота.

Разом із симптомами захворювання мигдалин відбувається виражене отруєння організму токсинами. Температура збільшується до 38-41 градуса, надмірно посилюється пітливість, людина відчуває себе млявою і ослабленою. Ймовірна ломота в суглобах і м’язах, болі в голові, запаморочення, блювота, нудота. Лімфовузли в області вух і в районі щелепи болючі при пальпації і збільшені.

Через кілька днів зорово можна спостерігати сильне збільшення, набряк мигдалин, почервоніння в цій області. Усі ці ознаки вказують на те, що починається хронічна флегмонозна ангіна. Фото горла (див. нижче) показує розпливчасті ділянки, заповнені гноєм. Також даний етап захворювання відрізняється появою і збільшенням флегмон, які не мають чіткої форми і знаходяться по всьому району гланд.

Коли цей осередок розкривається, пацієнти починають відчувати полегшення. Болі зменшуються, температура знижується, відновлюється активність, починає з’являтися апетит.

Коли гнійник відкривається сам, то в цьому місці утворюється свищовий отвір, крізь нього гній виходить назовні. Якщо такі ознаки має флегмонозна ангіна, лікування в цьому випадку відбувається хірургічним шляхом і передбачає розріз на клітковині для вилучення патологічного ексудату з гланд.

Діагностування захворювання

Ця недуга має деякі відмінні клінічні симптоми, які спрощують діагностування:

• В анамнезі фігурують авітамінози, захворювання крові, імунодефіцитні стани.
• Відбувається різке збільшення температури до великих показників. Яскраво виражена інтоксикація організму.
• Гнійник на гландах утворюється на тлі ангіни або інших процесів запалення в порожнині рота, після дифтерії або скарлатини.
• При діагнозі «» флегмонозна ангіна «» фото показує швидке поширення інфільтрації на мигдалинах, яка завершується появою гнійного абсцесу.
• Дуже виражений набряк мигдалин, нетиповий для інших видів тонзиліту.

Встановлення діагнозу цієї хвороби ґрунтується на огляді людини і вивченні анамнезу.

Лабораторне діагностування включає збір загальних аналізів сечі та крові для виявлення ступеня запалення. Для визначення інфекції, яка викликала захворювання, застосовують обстеження на присутність у крові у людини антитіл до інфекційного збудника, мазки із зіва. Щоб визначити, чи лікує антибіотик флегмонозну ангіну, виконується тест на чутливість. Для цього проводиться діагностична пункція — роблять прокол в районі мигдалин з парканом патологічного вмісту. Всі перелічені способи дають можливість виявити присутність певних бактерій. Як правило, хвороба обумовлена попаданням в організм стафілококового або стрептококового вірусу.

Можливі ускладнення

Флегмонозна ангіна без своєчасного і правильного лікування призводить до мимовільного відкриття вогнища гною, що просочує паренхіму гланд. Паренхіматозний тонзиліт потребує негайного хірургічного лікування і іноді ускладнюється появою сепсису.

Абсцес шиї — наслідок, який найчастіше зустрічається при такому захворюванні, як флегмонозна ангіна. Відгуки про лікування цієї патології у лікарів дуже невтішні через близьке розташування до поверхні шкіри в області шиї кровоносних судин і нервових закінчень, які часто переймаються. Якщо гнійна рідина передасть капіляри в гландах, то ймовірна їх механічна деформація, що супроводжується кровотечею.

Консервативне та хірургічне лікування

З урахуванням проходження хвороби і ймовірних ускладнень, які з нею пов’язані, проводять консервативне лікування або хірургічне втручання:

1. Консервативне лікування. При діагнозі «» флегмонозна ангіна «» лікування відбувається за допомогою різних антибіотиків, час цієї терапії зазвичай становить 1-2 тижні. Місцево прописують полоскання рота антисептичними препаратами, зрошення гортані протизапальними засобами зі знеболювальними властивостями або обробку гланд препаратами на основі йоду.
2. Хірургічне втручання. Як правило, для лікування цього захворювання недостатньо проведення терапії лише антибіотиками, дуже часто доводиться вдаватися до хірургічного втручання.

Голкова аспірація

Ця процедура дає можливість прибрати гній з абсцесу. Голкову аспірацію виробляють за допомогою спеціальної голки. Під час проведення процедури пацієнту, найімовірніше, зроблять ін’єкцію заспокійливого засобу, щоб він зміг розслабитися, або місцевий анестетичний препарат для знеболювання ділянки майбутнього проколу, щоб не відчувався біль. Після аспірації вилучений гній відправляється на обстеження для виявлення виду інфекції, яка викликала запалення, і її реакцію на антибіотики.

Дренування і розріз

Іноді для вилучення рідини з абсцесу виконують розріз запаленої ділянки. Його теж проробляють під впливом заспокійливих і розслаблюючих засобів, наркозу або анестетиків, щоб хворий не відчував болю під час процедури.

Тонзілектомія

Це хірургічне втручання з видалення гланд. Цю операцію радять в особливо важких випадках або при хронічних запаленнях гортані.

З урахуванням складності захворювання пацієнту, можливо, потрібно провести в стаціонарі 3-5 днів. Протягом цього часу медичні препарати вводяться за допомогою крапельниці. Після виписки, вдома буде потрібен постільний режим терміном на тиждень.

Профілактика захворювання

До профілактичних заходів захворювання належать:

• Профілактичне вирізання мигдалин при рецидивах запальних процесів, що постійно відбуваються.
• Своєчасний візит до лікаря під час підозри на будь-який різновид ангіни, а також під час інших запальних хвороб носової та ротової порожнини.
• Здоровий життєвий образ, загартовування, вживання вітамінів, правильне харчування.
• Уникнення переохолодження, зміцнення імунітету.

Однак найкращим способом профілактики захворювання є виключення контактів з людьми, які хворіють бактеріальними або вірусними патологіями. Наприклад, не використовуйте чашку, тарілку людини, яка страждає на тонзиліт. Дотримуйтесь особистої гігієни, постійно мийте долоні гарячою водою. Куріння також підвищує ризик появи флегмонозної ангіни.

У статті докладно описано, що таке флегмонозна ангіна. Симптоми, лікування недуги стали вам відомі. Щоб уникнути такого серйозного захворювання, дотримуйтесь правил гігієни і проводьте профілактичні заходи. Бережіть себе!