Гостра затримка сечі: перша, невідкладна допомога, причини, симптоми, терапія

Гостра затримка сечі — порівняно поширене ускладнення, яке характерне для різних захворювань. Тому багато людей цікавляться питаннями про особливості та основні причини виникнення подібного стану. Дуже важливо знати про перші прояви патології, адже перша допомога при гострій затримці сечі вкрай важлива для подальшого благополуччя хворої людини. Так які причини і перші прояви даного розладу сечовипускання? Які методи лікування може запропонувати сучасна медицина? До яких ускладнень призводить порушення відтоку сечі?

Що являє собою затримка сечі?

Гостра затримка сечі — стан, при якому випорожнення наповненого сечового міхура неможливо. Цю патологію досить часто плутають з анурією, хоча це зовсім різні процеси. При анурії сечовипускання відсутнє у зв’язку з тим, що надходження сечі в сечовий міхур припиняється. При гострій затримці ж, навпаки, сечовий міхур наповнюється, але під впливом тих чи інших факторів її виділення неможливе.

Варто зазначити, що подібна проблема набагато частіше розвивається у чоловіків, що пов’язано з анатомічними особливостями. Проте вона можлива і у жінок. Крім того, від затримки сечі часто страждають діти.

Основні причини розвитку подібного стану

Відразу ж варто сказати, що причини гострої затримки сечі можуть бути найрізноманітнішими, тому в сучасній медицині їх поділяють на чотири основні групи:

• механічні (пов’язані з механічною закупоркою або здавленням сечовивідних шляхів);
• ті, які обумовлені тими чи іншими порушеннями діяльності нервової системи (головний мозок з тих чи інших причин припиняє контролювати процеси випорожнення міхура);
• рефлекторні порушення, які пов’язані з частковим порушенням іннервації або емоційним станом пацієнта;
• медикаментозні (обумовлені впливом на організм того чи іншого лікарського засобу).

Тепер варто розглянути кожну групу факторів більш детально. Гостра затримка сечі нерідко розвивається при механічному здавлюванні сечового міхура або сечовевидних шляхів, в результаті чого евакуація його вмісту просто неможлива. Подібне спостерігається при наявності чужорідного тіла в сечовому міхурі або уретрі. Також до факторів ризику можна віднести новоутворення в нижніх відділах сечових шляхів, склероз шийки сечового міхура, каміння в області шийки або в сечовевидних протоках, різні травми уретри. У чоловіків відтік сечі може бути порушений при простатиті або розростанні (гіперплазії) передміхурової залози, а у жінок — при випадінні матки.

Затримка сечі може бути пов’язана з порушеннями роботи центральної нервової системи, що спостерігається при наявності пухлин, а також при травмах спинного мозку або хребта (включаючи і міжхребцеву грижу), шоці, інсульті, контузії головного мозку.

Якщо мова йде про рефлекторні порушення, то до факторів ризику можна віднести травми проміжності, тазу і нижніх кінцівок. У деяких випадках затримка сечі розвивається на тлі часткової денервації сечового міхура в результаті операцій на жіночих статевих органах, прямій кишці тощо. До цієї ж групи причин можна віднести сильне емоційне потрясіння, переляк, істерію, алкогольне сп’яніння.

Є також і групи лікарських засобів, які у деяких пацієнтів можуть призвести до порушення відтоку сечі. Це можуть бути трициклічні антидепресанти, бензодіазепіни, адреноміметики, антихолінергічні ліки, наркотичні анальгетики, деякі антигістамінні препарати.

Через що може виникнути затримка сечі у дітей?

Від подібного порушення не застраховані навіть найменші пацієнти. Природно, гостра затримка сечі у дітей може виникнути на тлі тих же проблем і захворювань, що і у дорослих. З іншого боку, є і деякі відмінності.

Наприклад, у хлопчиків порушення відтоку сечі може розвиватися при фімозі — сильному звуженні вкрай плоті. Подібна патологія веде до постійних запалень і, відповідно, рубцювання тканин, в результаті чого в крайній плоті залишається лише невеликий точковий отвір — природно, це заважає нормальному випорожненню сечового міхура.

Невмілі спроби оголити головку з крайньої плоті нерідко призводять до парафімозу — ущемлення головки у вузькому кільці. При подібному стані уретру перекривається майже повністю, що загрожує гострою затримкою сечі — допомога хірурга в даному випадку необхідна.

У дівчаток затримка сечі зустрічається набагато рідше і може бути пов’язана з випаданням в уретру уретероцелі — кісти дистального відділу сечовика.

Крім того, не варто забувати про те, що діти в іграх надзвичайно активні і необережні, тому різні травми проміжності аж ніяк не вважаються рідкістю, а це може призвести до затримки сечі.

Затримка сечі у жінок та її особливості

Природно, гостра затримка сечі у жінок може виникнути з вищеописаних причин, що найчастіше і трапляється. Проте є і деякі додаткові фактори ризику, які варто розглянути.

У деяких дівчаток порушення відтоку сечі розвивається на тлі гематокольпометри, що пов’язано з анатомічними особливостями дівочої пліви. У більшості жінок вона має кільцеподібну або напівлунну форму. Але у деяких дівчат незаймана плева являє собою суцільну пластину, яка практично повністю закриває вхід у вологолище. При появі менструацій подібна анатомічна особливість створює проблеми. Виділення починають накопичуватися, в результаті чого розвивається гематокольпометра, яка здавлює сечовий міхур і сечоводні шляхи, призводячи до розвитку затримки сечі.

До факторів ризику можна віднести і вагітність. Порушення нормального сечовипускання може бути результатом швидкого зростання і зміщення матки, яка перекриває шляхи для виведення сечі. Варто зазначити, що ця патологія є однією з найскладніших у сучасній акушерсько-хірургічній практиці, оскільки вчасно поставити правильний діагноз не так вже й легко.

Також у жінок затримка сечі може бути пов’язана з позамиральною, а саме шийковою вагітністю. При подібному стані імплантація і подальший розвиток плодного яйця відбуваються в шийковому відділі матки. Природно, поява розширення вкрай небезпечна, оскільки веде до порушення відтоку сечі, кровотечі та інших небезпечних ускладнень.

Гостра затримка сечі: симптоми

При погіршенні самопочуття потрібно терміново здатися до лікаря. Виявити наявність затримки сечі фахівець може ще під час загального огляду, оскільки подібний стан супроводжується низкою досить характерних симптомів.

Патологія супроводжується переповненням сечового міхура і значним збільшенням його обсягів. Над лобковою кісткою утворюється хворобливе випинання, досить тверде на дотик — це і є сечовий міхур.

Пацієнти скаржаться на часті позиви до сечовипускання, які не ведуть до випорожнення сечового міхура, але нерідко супроводжуються сильними болями внизу живота. Біль може поширюватися на статеві органи, проміжність тощо.

Для цієї патології також характерна уретроррагія — поява крові з сечовипускального каналу. Іноді це можуть бути лише невеликі кров’янисті виділення, іноді — досить масивна кровотеча. У будь-якому випадку кров в уретрі — вкрай небезпечний симптом, який вимагає невідкладної допомоги.

Інші ознаки безпосередньо залежать від причини виникнення подібного стану і наявності тих чи інших ускладнень. Наприклад, при пошкодженні або розриві уретри і сечового міхура у пацієнтів розвивається виражений больовий синдром, який призводить до травматичного шоку.

Якщо стався розрив проксимального відділу сечовипускального каналу, то спостерігається сечова інфільтрація тазової клітковини, яка нерідко викликає виражену інтоксикацію. При вологоліщному або ректальному (у чоловіків) дослідженні у таких пацієнтів спостерігається пастозність тканин і різка хворобливість при насуванні. При внутрішньогрюшинному розриві сечового міхура сеча вільно поширюється черевною порожниною, що веде до появи гострого болю внизу живота.

Особливості патології у чоловіків

Гостра затримка сечі при аденомі передміхурової залози найчастіше діагностується у літніх пацієнтів. Як правило, їй передують інші проблеми з сечовипусканням, включаючи часті нічні позиви і неможливість повністю випорожнити сечовий міхур.

При гострому простатиті присутні і симптоми інтоксикації, зокрема підвищення температури тіла, слабкість, озноб, нерідко сильна нудота і блювота. Надалі з’являються проблеми з сечовипусканням. Біль в даному випадку більш виражена, так як пов’язана не тільки з переповненням сечового міхура, але також із запаленням і нагноєнням передміхурової залози.

До яких ускладнень може призвести захворювання?

Гостра затримка сечі — стан надзвичайно небезпечний, тому ні в якому разі не варто його ігнорувати. Насправді відсутність своєчасної допомоги може призвести до пошкодження сечовипускального каналу і розриву стінок сечового міхура в результаті занадто сильного наповнення і розтягнення. Крім того, при подібній патології нерідко спостерігається зворотне закидання сечі в нирки, що також загрожує інфекціями і серйозними порушеннями роботи виділеної системи.

Якщо не усунути причину гострої затримки, а лише випорожнити сечовий міхур, подібні епізоди можуть повторюватися в майбутньому. У свою чергу, це може призвести до розвитку гострих і хронічних пієлонефритів, циститів. Нерідко на тлі порушення відтоку сечі в сечовому міхурі починається утворення каменів, що знову ж таки загрожує гострою затримкою в майбутньому. До інших ускладнень можна віднести інфекцію сечостатевих шляхів, а також хронічну ниркову недостатність. Гостра затримка сечі у чоловіків може призвести до розвитку гострих форм орхіту, простатиту та епідиміту.

Методи діагностики

Як правило, простого огляду і збору анамнезу достатньо для того, щоб визначити, чи є у пацієнта гостра затримка сечі. Лікування, тим не менш, багато в чому залежить від причини виникнення даної патології, тому після надання першої допомоги проводяться додаткові дослідження.

Зокрема, повну картину про стан організму можна отримати після ультразвукового дослідження, ультрасонографії, перкусії, рентгенографії (якщо є підозри на травму хребта), магнітно-резонансної або комп’ютерної томографії.

Гостра затримка сечі: невідкладна допомога

При наявності підозр і симптомів подібного стану потрібно терміново викликати бригаду швидкої допомоги — ні в якому разі не можна ігнорувати дану проблему. Перша допомога при гострій затримці сечі зводиться до термінового випорожнення сечового міхура. Спосіб у даному випадку безпосередньо залежить від причини виникнення.

Наприклад, якщо проблеми з випорожненням виникли через здавлювання сечовидних шляхів (скажімо, при простатиті або аденомі), то проводиться катетеризація сечового міхура за допомогою стандартного гумового катетера, змоченого в гліцерині. Оскільки провести подібну процедуру самостійно неможливо, допомога медичних співробітників просто необхідна.

Долікарська допомога при гострій затримці сечі, яка викликана рефлекторними порушеннями, може виглядати по-іншому. Наприклад, хворому можуть порекомендувати теплу сидячу ванну або душ, які допоможуть розслабити сфінктери уретри. Якщо подібні маніпуляції неефективні або ж на їх проведення немає часу, випорожнення сечового міхура викликають медикаментозно. З цією метою пацієнту внутрішньоуретрально вводять «» Новокаїн «», а внутрішньомишково — «» Прозерін «», «» Пілокарпін «» або ін. Крім того, ефективною буде і катетеризація.

Які методи лікування застосовуються в сучасній медицині

Як уже згадувалося, невідкладна допомога при гострій затримці сечі зводиться до евакуації вмісту сечового міхура. Як правило, це здійснюється за допомогою катетера (бажано гумового, оскільки металеве пристосування може призвести до пошкодження стінок сечовипускального каналу). Цей метод чудово підходить, якщо причина затримки рефлекторна або пов’язана з травмами нервової системи.

На жаль, далеко не в кожному випадку для виведення сечі можна використовувати катетер. Наприклад, при гострому простатиті, наявності каменів в уретрі катетеризація може бути досить небезпечною.

Якщо введення катетера неможливе, лікар може провести цистостомію (накладення сечовузирного свища в надлобковій області) або ж надлобкову пункцію сечового міхура.

Подальша терапія вже безпосередньо залежить від причини розвитку даного стану та ступеня його тяжкості. Наприклад, при травмі сечового міхура допомагає дезінтоксикаційне, гемостатичне, антибактеріальне і протишокове лікування.

Яких ще заходів вимагає гостра затримка сечі у чоловіків? Лікування такого стану, яке викликано гострим простатитом, як правило, включає в себе прийом протизапальних засобів і антибіотиків широкого спектру впливу (наприклад, «Цефалоспорин», «Ампіцилін»). У більшості випадків вже через день після початку терапії сечовипускання приходить в норму. Курс лікування також включає застосування ректальних свічок з беладони, гарячі клізми з антипірином, сидячі теплі ванни, зігріваючі компреси на проміжність. Якщо всі ці заходи не дали ніяких результатів, проводиться катетеризація за допомогою тонкого гнучкого катетера і подальші дослідження.

При наявності нейрогенної дисфункції проводиться медикаментозне лікування. Для усунення атонії детрузора сечового міхура використовуються такі препарати, як «Прозерін», «Ацеклідин», а також розчин гідрохлориду папаверина або атропіна сульфату (до речі, часті повторні ін’єкції атропіну можуть призвести до спазму детрузора і знову ж гострої затримки сечі, тому цей препарат використовують дуже обережно).

Якщо порушення відтоку сечі сталося в результаті переляку, емоційного перенапруження або будь-яких психічних розладів, пацієнтам також вводять ліки, призначають теплі ванни, постільний режим, заспокійливу обстановку. Іноді можливий прийом седативних препаратів. У найбільш важких випадках потрібен огляд і консультація психіатра.

Коли необхідне хірургічне втручання

Існує безліч неприємних і навіть небезпечних ускладнень, до яких може призвести гостра затримка сечі. Невідкладна допомога і правильна медикаментозна терапія, на жаль, не завжди можуть усунути проблему. У деяких випадках хірургічне втручання просто необхідне. Наприклад, допомога хірурга потрібна при наявності розривів сечовоподібних каналів або сечового міхура.

Операція проводиться в тому випадку, якщо причиною затримки стали камені, які можна видалити тільки хірургічним шляхом. Крім того, при сильному розростанні передміхурової залози (гіперплазії) єдиним способом нормалізувати відтік сечі є видалення надлишкових тканин. Те ж стосується і наявності пухлин або інших новоутворень у малому тазу у жінок.

Звичайно ж, рішення про хірургічне втручання приймається лікуючим лікарем.