Хлоазма — визначення. Причини, методи діагностики, терапія

Хлоазма (остуда, мелазма, меланодермія) — це коричневаті плями доброякісного характеру, що локалізуються в області щік, шиї та лоба. Цієї патології більшою мірою схильні люди з смуглою шкірою. Згідно зі статистичними даними, даний прояв пігментації в кілька разів частіше зустрічається у представниць прекрасної статі, ніж у чоловіків.

Хлоазма. Що це таке?

Під хлоазмою розуміється патологічний процес шкірних покривів, що виражається в надмірній пігментації на тлі підвищення гормонів або захворювань сечостатевої сфери, а також у період виношування плоду. В останньому випадку проблема носить тимчасовий характер і проходить після появи малюка на світ, коли повною мірою відновлюється гормональний фон жінки.

Надмірна пігментація проявляється симетричними темно-коричневими плямами по обидва боки обличчя з рваними краями. Одночасно може спостерігатися потемнення шкіри навколо молочних залоз, зоні статевих органів. Насправді хлоазм вважається придбаною пігментною плямою. Її формування пояснюється надмірним відкладенням меланіну на обмеженій частині епідермісу.

У медичних довідниках можна зустріти ще одну назву патології — мелазма. Хлоазма (chloas) в перекладі з грецької означає «зелений», а мелазма (melas) — «темний». З лінгвістичної точки зору другий варіант є більш коректним для вживання.

Основні причини

• Вагітність.
• Зміна гормонального тла.
• Запальні процеси в організмі.
• Захворювання гінекологічної природи.
• Тривале прийняття сонячних ванн.
• Інтоксикація організму.
• Прийом деяких груп лікарських препаратів.
• Використання косметичних засобів, у складі яких присутні ефірні масла.
• Дефіцит вітамінів V9 і С.

Клінічна картина

Хлоазма — це посилена пігментація обмеженої ділянки шкіри. Вона відрізняється нерівними кордонами і ніколи не височіє над поверхнею. Фарбування може варіюватися, починаючи жовтуватим відтінком і закінчуючи бурувато-коричневим кольором. Розмір патології в деяких випадках не перевищує одного сантиметра в діаметрі, а в інших — займає цілі області на обличчі.

Лоб, переносиця, верхня губа, щоки — все це улюблені місця, де найчастіше локалізується хлоазма. Фото пацієнтів з таким діагнозом можна подивитися в спеціалізованих медичних довідниках. Досить рідко пігментація зустрічається на внутрішній поверхні стегон і на грудях. Вона не супроводжується зудом або болісним дискомфортом.

«Пігментна лінія» також належить до захворювання хлоазму. Що це таке? Це дисхромія, що має вигляд пігментованої смуги, ширина якої не перевищує 10 мм. Вона проходить через весь лоб і закінчується на боковій стороні шиї. Такий варіант патології вважається першою ознакою наявних порушень у роботі ЦНС (пухлина головного мозку, хвороба Паркінсона тощо).

З якими недугами можна сплутати хлоазму?

• Родимі плями (гіперпігментація шкіри на вродженому рівні). Можуть з’являтися на абсолютно будь-яких ділянках тіла. Від них неможливо позбутися за допомогою використання кислот або пілінгів, оскільки вони можуть перерости в злоякісні новоутворення.
• Аднексит (запалення в придатках, що з’являється внаслідок інфекційного процесу). Захворювання найчастіше протікає безсимптомно, зачіпаючи виключно гормональні процеси в організмі. Саме тому плями хлоазми в даному випадку будуть вказувати на наявність більш серйозної недуги.
• Патології печінки провокують порушення метаболічного характеру в організмі, в результаті яких може спостерігатися надлишкове відкладення меланіну у верхніх шарах дерми.

Види і локалізація

В даний час фахівці виділяють кілька видів хлоазми, серед яких найчастіше діагностуються наступні:

• Навколоротова (переважно зустрічається у молодих дівчат).
• Пігментний дерматоз Брока (відрізняється рецидивуючою течією).
• Бронзова хлоазма (причини розвитку цієї патології не вивчені до кінця, проте вона найчастіше зустрічається у жителів країн Азії).
• Околоротовий паракератоз Дегоса.

Також виділяється епідермальна, змішана, дермальна і безсимптомна хлоазма. Що це таке? Ця класифікація враховує ступінь глибини проникнення пігменту всередину кожного покриву. Наприклад, дермальний варіант характеризується відсутністю чіткої межі між нормальними ділянками шкіри і ураженими.

Постановка діагнозу

Для підтвердження недуги фахівцеві достатньо провести фізикальний огляд пацієнта і виключити вроджену/поспалювальну його природу. Додатково може бути призначений цілий ряд досліджень для діагностики ЖКТ і печінки (аналіз на дисбактеріоз, УЗД органів черевної порожнини, біохімічні проби печінки, копрограма). Для виключення недуг статевої сфери жінкам рекомендується консультація у гінеколога.

Особливості лікування

У першу чергу необхідно зауважити, що хлоазма, лікування якої обов’язково носить комплексний характер, вельми підступний прояв пігментації. Крім призначення лікарських засобів пацієнту, як правило, наказується ціла система поведінки, спрямована на швидке одужання. У першу чергу рекомендується захистити себе від прийняття сонячних ванн і обмежити відвідування солярія. За результатами аналізів можна почати пити гормони, щоб дещо скоригувати їх показники в організмі. Не менш важливо приймати пребіотики для відновлення мікрофлори ЖКТ.

Хлоазма на обличчі відмінно піддається лікуванню медикаментозно. В даному випадку фахівці рекомендують прийом вітамінів групи В і С, фолієвої кислоти. Відмінні результати дають відбілюючі креми (наприклад, «Ахремін»). Додатково може бути рекомендований пілінг з використанням кислот.

Якщо жінка перебуває в положенні, терапія підбирається з урахуванням стану її здоров’я. У більшості випадків лікування і зовсім відкладається, оскільки після появи малюка на світ хлоазму проходить самостійно.

Допомога народної медицини

У домашніх умовах допускається самостійно лікування, але тільки після консультації з фахівцем і здачі всіх необхідних аналізів.

Існує великий натовп народних засобів для відбілювання шкіри, в число яких входить харчова сода, зубна паста, настій ромашки, сік лимона і багато інших. Всі вони спрямовані на зменшення прогресування такої патології, як хлоазма. Як позбутися проблеми в домашніх умовах? Нижче перелічимо найбільш популярні рецепти.

• Потрібно буде змішати п’ять столових ложок порошку куркуми з 10 столовими ложками звичайного молока. Отримана суміш з консистенції повинна нагадувати тісто. Її слід нанести на проблемні зони обличчя і дати висохнути. Через 10 хвилин змити під проточною водою і витерти шкіру рушником насухо. Таку процедуру рекомендується повторювати щодня до повного освітлення плям.
• Сік лимона необхідно змішати з медом в рівних пропорціях, додати пару столових ложок петрушки. Отриману суміш слід викласти рівним шаром на уражену область і залишити на 10 хвилин. Результат не змусить себе довго чекати.
• Яблучний оцет не тільки видаляє пігментні плями, але й робить все обличчя світлішим. Потрібно буде змішати його з водою в пропорції 1:1 і щодня протирати шкіру. Використовувати краще свіжі «ліки», в розбавленому стані його не варто зберігати.
• Насіння петрушки також дають відмінний результат у лікуванні даної проблеми. Потрібно 100 г насіння залити 0,5 л горілки і залишити наполягатися два тижні. Після закінчення цього терміну можна сміливо застосовувати ліки. Рекомендується протирати настоєм уражені місця. Не менш корисно вживати щодня в їжу зелень петрушки.
• У боротьбі з хлоазмою може допомогти мигдальний горіх. Півсклянки горіхів слід залити склянкою окропу. Потім необхідно пропустити їх через м’ясорубку, а воду просто злити в миску. У кашицю вичавити сік половини лимона. Наносити таку маску можна на 30 хвилин, а після змивати мигдальною водою.

Вищеописані народні кошти дозволяють забути про зайву пігментацію. Такі процедури можна повторювати до отримання бажаного результату.

Профілактика

Як би легко не піддавалося лікуванню захворювання, його завжди простіше попередити. Щоб запобігти розвитку хлоазми, рекомендується берегти свою шкіру від сонячного впливу. Для цих цілей слід користуватися спеціальними кремами, носити головні убори з козирком. Контакти шкіри з хімічними речовинами (бензин, машинне масло) також рекомендується мінімізувати. Не слід забувати про важливість своєчасного лікування захворювань, правильного і повноцінного харчування. Завдяки таким простим порадам можна не задаватися питанням, якими симптомами супроводжується хлоазма, фото пацієнтів з таким діагнозом шукати в спеціалізованій літературі.

Ув’язнення

Безумовно, кожна патологія вимагає кваліфікованого підходу в лікуванні. У цьому питанні не є винятком хлоазму. Що це таке, як правильно лікувати проблему і які потрібні запобіжні заходи, ми максимально детально обговорили в цій статті. Сподіваємося, що вся представлена інформація по темі виявиться для вас дійсно корисною. Будьте здорові!