Хлопчики і дівчатка по-різному сприймають мистецтво: чи правда це і як відкрити для дитини світ музеїв?

Галерист і засновник Арт-клубу KidsArtWeekend Крістіна Альтман продовжує розповідати про свій досвід роботи з дітьми і відповідає на важливе питання: чи впливає стать на те, як діти пізнають творчість і мистецтво.

Звучить, як провокаційне питання, і багато хто вирішить, що я намагаюся піти від немодної сексистської теми. Однак говорячи про гендерні відмінності при вивченні мистецтва, я б не була такою категоричною. І хлопчикові, і дівчинці можна прищепити любов і інтерес до мистецтва, а успіх цієї педагогічної роботи залежатиме куди більше від характеру і темпераменту дитини, ніж від її статі.

Однак не можна ігнорувати наукові факти про те, як по-різному розвиваються хлопчики і дівчатка. Якщо вірити результатам досліджень, у дівчаток в більш ранньому віці включається в роботу ліва півкуля мозку, що відповідає за промову, а у хлопчиків спочатку розвивається права півкуля, завдяки якій у них з’являється просторове мислення. Ще хлопчикам важливо тактильне пізнання світу, зате у дівчаток краще розвинений ближній зір, і вони розрізняють більше відтінків.

У музеї з хлопчиком добре дивитися ті експозиції, де є рухомі елементи або дозволено торкатися до експонатів. Тоді як дівчинку легше зацікавити складними композиціями і яскравими арт-об’єктами.

На наших заняттях в Арт-клубі я часто спостерігаю, як по-різному хлопчики і дівчатка реагують на різні предмети мистецтва, які ми їм показуємо. І навпаки, при вивченні однієї і тієї ж роботи діти різної статі підмічають різні деталі — хлопчиків цікавлять форми об’єкта, розмір і колір, а дівчаток — більше емоції, які він викликає.

У той же час, і ті та інші в рівній мірі беруть участь в обговореннях і цікавляться мистецтвом. Тому при вивченні мистецтва з дітьми я рекомендую враховувати ці особливості сприйняття, але не зосереджуватися на них. Більш того, потрібно пам’ятати, що існує багато ненаукових забобонів, про те, що дівчатка більш уважні, а хлопчики, наприклад, невсидючі і точно не люблять вивчати мистецтво. На моє переконання, це не завжди так і все залежить від індивідуальних якостей дитини. Як хлопчики, так і дівчатка можуть бути дуже активними і не любити вчитися.

Я переконана, що вивчати світ прекрасного неможливо, якщо ігнорувати внутрішній світ дитини, її власні інтереси. У мене троє дітей. І щоб зацікавити мистецтвом свою старшу дочку, ми просто водили її по музеях з народження — у неї творчий, споглядальний характер, і їй це було цікаво. Молодшу дочку ми залучали в цей процес за допомогою системи заохочень. А мій раціональний син полюбив мистецтво після того, як ми просто підвели його до роботи Пікассо і розповіли про її вартість. Через роки ті ж практики застосовую в Арт-Клубі — я чую дітей. І комусь із них подобається Мунк, а хтось його боїться, хтось любить малювати, а хтось ні, і когось потрібно постійно хвалити, а для когось бути суворим. Можливо, з кимось навіть доведеться провести персональну екскурсію, щоб музей перестав бути страшним.

Всім дітям подобається знаходити правильні відповіді, і в їх навчанні добре працюють методики «квесту» і пошуку, вони люблять висловлювати свою думку і отримувати похвалу, робити щось руками і дізнаватися нове. Зі своїми дітьми я не раз приходила в музей і просила їх провести для мене екскурсію. Цей процес настільки захоплював їх, що одного разу на виставці Тіма Бертона ми провели кілька годин, поки діти водили нас від одного об’єкта до іншого, навперебій розповідаючи про режисера і його творчість. Я врахувала ці моменти, і сьогодні повертаюся до них в роботі. Хлопчики і дівчатка сидять на підлозі, вільно спілкуються, сміються і обговорюють художників, задають питання і діляться своїми знаннями з іншими. Головне, створити для дітей правильну атмосферу, і незалежно від статі дитини, намагатися захопити її. Тільки так можна пробудити у хлопчика і дівчинки інтерес до мистецтва!