Ходимо парою

Два місяці тому я народила дитину. Як і всім мамам, мені хотілося якомога швидше позбутися набраних за вагітність кілограмів і повернутися в форму. Мій фітнес-порив зупинили лікарі, які настійно рекомендували приступати до занять спортом не раніше, ніж через два місяці після пологів. Так довго чекати я не збиралася і вирішила потихеньку повертатися до активного способу життя. Гуляла з візком по кілька годин на день, раз на тиждень ходила в басейн. Втім, мої зусилля мало позначалися на фігурі. Через місяць ваги все ще показували зайві 5 кілограмів, та й якість тіла залишала бажати кращого.

Про повернення в зал я поки не мрію — який раз домовлятися з рідними, щоб вони посиділи з малюком — не варіант. Заняття вдома теж мені не підходять — тільки під керівництвом тренера я не буду філонити і шкодувати себе.

Дізнавшись про тренування strollerAirFit, на яку можна приходити з грудною дитиною, я зрозуміла, що знайшла те, що шукала.

Жіночий outdoor фітнес-клуб AirFit існує вже три роки. Його головна відмінність від інших клубів — тут всі тренування проходять на вулиці, причому в будь-яку погоду. Урок під назвою strollerAirFit, або тренування для мам з візками, з’явився в розкладі клубу рік тому. «Ідею підкинула дівчина, яка ходила до мене на індивідуальні заняття з маленькою дитиною, — розповідає засновник і майстер-тренер AirFit Євген Голубєв. У Каліфорнії strollerfit — дуже популярний формат, правда, там мами переважно займаються на траві. Ми адаптували заняття під російську дійсність, додали в нього кардіо, силові вправи, розтяжку і максимально задіяли візок «.

Згадати все

Нас троє, вірніше — п’ятеро. Дівчина Катя з однорічним Гавриїлом, я з 2-місячною Ніною і тренер Євген.

Урок починається з розминки. Поки ми розтягуємося, діти мирно лежать в колясках. Далі ми переходимо до випадів, використовуючи в якості опори візок. Гавриїл, який до цього мирно спостерігав за процесом, подає сигнал про те, що йому набридло сидіти на одному місці і він хоче гуляти.

Ми робимо махи ногами, тримаючись за візки, а дитина бігає поруч і завзято регоче. Ніна спить.

Перехожі дивуються, дивлячись на нас, — присідаючі мами з візками явно для них в новинку. «Скандинавська ходьба раніше теж здавалася чимось дивовижним, а зараз це стало популярним видом спорту. Думаю, strollerfit чекає така ж доля «, — коментує Женя.

Програма адаптована для годуючих мам, тому в ній немає стрибків, вправ на м’язи грудей, та й, в цілому, навантаження більш делікатне. І хоча заняття призначені для дівчат з будь-яким рівнем підготовки, людині, яка зовсім не дружила з фітнесом, спочатку буде непросто. Навіть я, яка зі спортом давно не на «ви» (до вагітності я регулярно ходила на скандинавську ходьбу, займалася динамічним пілатесом і плавала в басейні, а на 9 місяці примудрялася проходити більше 30 тисяч кроків на день), була змушена визнати, що м’язи, на жаль, забули всі. Вже після другого підходу в ногах з’являється забутий тремор, і здається, що сили закінчуються. Але я не здаюся.

Незадовго до закінчення заняття Ніна починає плакати. Досвідчений Женя радить не брати її відразу на руки, а спробувати вкачати. Адже в наступній вправі, спрямованій на опрацювання м’язів рук, ми будемо задіювати візок, штовхаючи його взад-вперед. І це спрацьовує — Ніна ненадовго заспокоюється.

До наступного блоку вправ дочка знову подає голос, і мені доводиться взяти її на руки. У підсумку, я виконую присідання з 5-кілограмовим «обтяженням».

У якийсь момент Ніна сильно розказувалася, і розважати її вже береться Женя — всі тренери не з чуток знають, як поводитися з дітьми, і в разі необхідності готові допомогти, щоб не переривати тренування.

Під час розтяжки ми з Катею встигаємо обговорити грудничкове плавання та інші питання, пов’язані з розвитком дітей. «На наших тренуваннях дівчата починають спілкуватися, ділитися досвідом, а потім і зовсім дружити сім’ями», — сміється Женя.

Година пролітає непомітно. Заняття закінчено, піт ллє градом, трохи трусяться ноги, але мене не покидає радісне відчуття, що я, нарешті, повернулася в стрій і зможу досягти мети.

Не здаватися

Наступного дня почуття ейфорії змінюється апатією — у мене все болить і рухатися в принципі бажання немає — м’язи отримали хороше навантаження. Через день ситуація не змінюється і дуже хочеться скасувати тренування, але я беру себе в руки і їду на Воробйови, дотримуючись поради Жені, який обіцяв, що м’язові болі підуть, якщо виконувати вправи з меншим навантаженням, але в повній амплітуді. Так і відбувається. Вже під час розтяжки біль зникає, і я досить бадьоро виконую інші вправи.

Цього разу я тренуюся одна, і мене чекає новий комплекс вправ — кожне заняття програма змінюється. За годину ми встигаємо як слід попрацювати з м’язами, які постраждали під час вагітності (зміцнити м’язи спини, активувати глибокі м’язи живота, розтягнути литкові м’язи тощо).

Ніна поводиться ідеально: спить все тренування і прокидається акурат після заминки, незважаючи на те, що коляску я використовувала більш, ніж активно.

Після тренування здається, що руки знайшли якийсь рельєф, а ноги стали стрункішими. Звичайно, я розумію, що це ілюзія, але так хочеться скоріше побачити результат. «Протягом першого року ставити перед собою мету схуднути безглуздо, — каже Женя. Після пологів в організмі йде гормональна перебудова, тому одні худіють на грудному вигодовуванні, а інші — навпаки. Наше завдання — зміцнити м’язи, щоб потім, коли гормональний фон нормалізується і жирова тканина піде, ефект настав максимально швидко «.

При цьому одних тренувань буде недостатньо — без стандартного фітнес-харчування не обійтися. Їсти потрібно кожні три години 5-6 разів на день. Вуглеводи в першій половині дня, білки — у другій. А на солодке, на яке сильно тягне під час лактації, накладено жорстке табу. В іншому випадку всі зусилля будуть зведені до нуля.

Якщо чесно, з дотриманням режиму харчування у мене є деякі складнощі, але зараз мені на допомогу грудне вигодовування — через нього мені довелося виключити з раціону левову частку продуктів. Залишилося тільки забути про морозиво, і тоді доберемінна форма точно не за горами.

Качати прес, віджиматися і присідати на свіжому повітрі набагато приємніше, ніж у залі, та й можливість не розлучатися з дитиною дорогого коштує. Головне — не зійти з дистанції.

Як зробити тренування максимально ефективним:

• Візьміть з собою воду.
• Приготуйте їжу для малюка на випадок, якщо він зголодніє.
• За 2 години до тренування обов’язково поснідайте, кращий вибір — вівсяна і гречана каша.
• Через годину після навчання з «їжте банан або інший вуглевод, щоб відновити м» язи.
• Для занять краще використовувати візок з надувними колесами — вони більш маневрені і володіють відмінною прохідністю, що дуже актуально, коли на вулиці сніг і бруд.

Займайтеся 2-3 рази на тиждень з перервою в два-три дні.