Іван-чай (Кіпрей)

Іван-чай (Chamaenerion) належить до багаторічних рослин сімейства Кіпрейних. По-іншому іван-чай називають кіпреєм або вогняною травою. Також у нього багато назв, що сформувалися з давніх часів.

Вигляд

Іван-чай зазвичай виростає від 0,5 м до 1,5 м. Його листя має форму ланцетника і сидить на зовсім коротких черешках. Корінь у рослини товстий і повзучий. Стебель прямий, за формою круглий.

Листя в довжину може доходити від декількох сантиметрів до 0,1 м, в ширину воно в середньому 1-1,5 см. Поверхня листя глянцева, темно-зелена. З нижнього боку вони мають сіруватий відтінок, що іноді йде в рожеві тони.

Квітки складають кілька сантиметрів у діаметрі і збираються в пензлі на верхівках рослин довжиною 0,1-0,5 м. За кольором вони зрідка білі, а найчастіше мають слабкий рожеватий відтінок.

Плоди схожі на стручки, насіння має довготривалу форму.

Види

Всього іван-чай налічує чотирнадцять видів, але найбільше поширення отримали іван-чай:

• широколистий;
• вузьколистий;
• кавказький.

Де росте?

Іван-чай широколистий переважно зустрічається на північних широтах, в зоні Арктики і субарктики.

Найпоширеніший вид — іван-чай вузьколистий — росте в північній півкулі, а також у лісовій зоні центральної частини Росії і в сибірських широтах. Рослину можна зустріти на сухому ґрунті з домішками піску на лугах або лісових опушках. Іноді росте поруч з водоймами.

Особливості

Іван-чай має такі особливості:

• перевершує багато вітамінних рослин за своїм хімічним складом;
• містить у собі більше вітаміну С, ніж цитрусові;
• служить сировиною для виготовлення копорського чаю.

Характеристики

У іван-чаю такі характеристики:

• потребує тривалої технології приготування;
• ароматен і приємний на смак;
• втамовує спрагу;
• використовується в лікарських цілях.

Харчова цінність і калорійність

У 100 грамах сирих листя вузьколистого іван-чаю міститься 103 ккал. Харчова цінність продукту включає в себе такі складові:

• білки — 4,71 г;
• жири — 2,75 г;
• вуглеводи — 8,62 г;
• харчові волокна — 10,6 г;
• зола — 2,54 г;
• вода — 70,78 г.

Хімічний склад

У хімічному складі іван-чаю присутні такі компоненти:

• вітаміни: А (РЕ) — 180 мкг, V1 (тіамін) — 0,033 мг, V2 (рибофлавін) — 0,137 мг, V3 (пантотенова) — 1,356 мг, V6 (піридоксин) — 0,632 мг, V9 (фолієва) — 112 мкг, С — 2,2 мг, РР (ніациновий еквівалент) — 4,674 мг;
• макроелементи: кальцій — 429 мг, магній — 156 мг, натрій — 34 мг, калій — 494 мг, фосфор — 108 мг;
• мікроелементи: залізо — 2,4 мг, цинк — 2,66 мг, мідь — 320 мкг, марганець — 6,704 мг, селен — 0,9 мкг.

Молоде листя і коріння вузьколистого іван-чаю містять 10-20% дубильних речовин. Водночас рослина містить велику кількість рослинних волокон, цукрів, пектину, органічних кислот. Також іван-чай не містить найбільш шкідливі для людини сполуки, в числі яких кофеїн.

Дізнатися більше корисної інформації про властивості та користь іван-чаю, ви можете з наступного відео:

Корисні та лікувальні властивості

Кіпрей має ряд таких корисних властивостей:

• тонізує організм;
• додає бадьорості;
• сприяє поліпшенню функції кроветворіння;
• допомагає чоловічому здоров’ю;
• прискорює загоєння ран на шкірі;
• допомагає боротися з алергією;
• надає шкірі пружність та еластичність;
• сприяє зміцненню коріння волосся.

Шкода

При тривалому вживанні кіпрею можливе порушення роботи ЖКТ, що проявляється у вигляді діареї.

Протипоказання

Не варто вживати іван-чай у таких ситуаціях:

• при його непереносимості організмом;
• при поганій згортності крові.

Дехто вважає, що не варто давати кіпрів маленьким дітям, однак ці дані недостовірні.

Олія

Олія з іван-чаю володіє цілющим ефектом. Для його отримання квіти і листя кіпрея висушують, а потім заливають оливковою олією, але в розумній кількості. Близько 11 години рідина повинна томитися на водяній лазні в закритій ємності. Після того як олія охолоне, її проціжують і зберігають у холодильнику.

Сік

Сік кіпрея отримують методом віджиму з молодих листочків і верхівок. Його варто змішувати з медом в рівних пропорціях і приймати кілька разів на день перед прийомами їжі.

Застосування

У кулінарії

Іван-чай безпосередньо в кулінарії використовується нечасто:

• коріння придатне для отримання борошна;
• свіжа зелень служить добавкою в салати;
• варені втечі корисні в ролі гарніру.

У медицині

У медицині іван-чай — це просто комора користі та вітамінів.

Завдяки його лікувальним властивостям його застосовують у таких цілях:

• для зміцнення імунної системи;
• для виведення шлаків і токсинів;
• для зняття спеки при застуді;
• для боротьби з онкологічними захворюваннями;
• для підвищення енергії в організмі;
• для збільшення чоловічої потенції;
• для лікування захворювань на ЖКТ;
• в якості заспокійливого;
• для поліпшення обміну речовин;
• при лікуванні головного болю;
• при отруєннях;
• для стабілізації тиску;
• для підвищення гемоглобіну та нормалізації складу крові;
• як профілактичний та протизапальний засіб;
• для нормалізації роботи щитовидної залози;
• для зняття больових відчуттів у жінок в період болючої менструації.

Рецепти народної медицини

• Іван-чай допомагає приводити організм у нормальний стан після курсу хіміотерапії при онкологічних захворюваннях. Особливо рекомендуються в медичних цілях настої.
• Для лікування хвороб порожнини рота і горла зовнішньо використовують наступний настій: 4 чайні ложки висушеної рослини необхідно залити двома склянками окропу. Наполягати слід протягом 5-7 годин. Після процедити.
• Для лікування захворювань нирок і сечового міхура 15 г висушеного іван-чаю потрібно залити склянкою окропу і наполягти протягом пари годин. Після цього настій процедити і вживати по третині склянки кілька разів на день.
• При безсоннях і стресах рекомендується приймати заспокійливий настій: 15 г сухого витовченого коріння залити склянкою окропу і наполягати трохи менше години. Після процедити і вживати по 20 мл кілька разів на день.
• Настій і відвар іван-чаю використовують також як компреси і примочки. Ними промивають ранки або полощуть горло в період інфекційних захворювань.
• У профілактичних цілях готують наступний відвар: пару столових ложок сухої сировини заливають склянкою води і доводять до закипання. Потім тримають відвар на слабкому вогні протягом 15-20 хвилин. Наполягає він трохи більше години. Прийом здійснюють по столовій ложці кілька разів на день.
• Також для профілактики захворювань готують настій: заливають 15 г сухого іван-чаю 250 мл окропу. Наполягти рекомендується 15 хвилин, потім рідину проціжують. Рекомендується пити настій по 125 мл до сніданку і по стільки ж за 30 хвилин до вечері.

У косметології

Відварами кіпрея корисно ополаскувати волосся, оскільки воно стає більш міцним біля коріння. Якщо у вас часті проблеми зі шкірними висипаннями, то можна запарювати листя кіпрея, а потім викладати їх на шкіру.

Для шкіри роблять маску за наступним рецептом: змішують столову ложку спиртової настоянки квіток кіпрею, кілька грамів солі та толокно. Всі компоненти ретельно перемішують до однорідної субстанції і наносять на шкіру. Тримають до 10-15 хвилин.

Можна запарити 10 г квіток іван-чаю 250 мл окропу. Відвар використовується як парова ванночка для обличчя.

При схудненні

Рекомендується пити чай з кіпрея (копорський чай) для поліпшення обміну речовин і кращого засвоєння їжі, а також для насичення організму вітамінами. Чай слід вживати у складі комплексу інших заходів для зниження ваги.

У побуті

Побутове застосування кіпрею таке:

• вирощується в декоративних цілях;
• служить підживленням для худоби;
• є відмінним медоносом;
• допомагає зміцнювати насипи та яри;
• пух застосовують для набивки подушок.

Вирощування

При вирощуванні кіпрея в саду слід обов’язково підготувати ґрунт, попередньо щедро збагативши його мінералами, а також подбати про те, щоб на рослину потрапляло багато сонячного світла. Вночі потрібно, щоб повітря було вологим.

Щоб легке насіння-пушинки не розлетілося при посіві в різні боки, їх приклеюють до тонких паперових смужок.

На передбачуваному місці вирощування кіпрея не повинно бути конкурентів, інакше насіння може не прорости зовсім. Тому зазвичай перед посадкою на землі розводять багаття, яке знищує всі можливі залишки коріння або насіння інших рослин.

У землі роблять борозни глибиною в кілька сантиметрів. Між ними має бути не менше 0,1 м. У борозни акуратно укладають смужки з насінням іван-чаю. Спочатку рекомендується присипати посіви шаром золи, змішаної в рівних пропорціях з піском.

Для перших поливів потрібна тала вода, нею варто запастися попередньо. Щоб у нічний час доби для іван-чаю створювалася необхідна вологість, бажано наявність поруч хоча б невеликої локальної водойми. Оптимальний час для посадки рослини — середина весни. У похмуру і дощову погоду краще насіння не засіювати.

Цікаві факти

• Іван-чай згадується в давніх історичних хроніках, адже з нього заварювали чай на Русі.
• Пух кіпрея застосовували для виробництва вати.
• Кіпрей — дуже продуктивний медонос, але вміст у меді цукру залежить від погоди.
• Чай з кіпрея вживали на Русі не тільки бідні люди, а й представники багатих сословий, у тому числі царська сім’я.
• Після того як моряки з Англії спробували російський копорський чай, рослина отримала визнання і за кордоном. Між іншим, був час, коли іван-чай за популярністю обганяв інші відомі та елітні сорти чаю.
• Експортовані обсяги іван-чаю були істотно вищими, ніж у інших товарів.
• Найкорисніше вживати іван-чай перед сном, це сприяє насиченню організму силами.
• Визнання того, що кіпрей — це унікальна рослина, що сприяє збільшенню чоловічої сили, прийшло після того, як знаменитий російський лекар Петро Бадмаєв досліджував властивості іван-чаю. Сам він при цьому регулярно його вживав і прожив понад століття. А перша дитина у нього народилася на рубежі століття. Якби він не опинився у в’язниці, то прожив би ще більше.