Кіста кишені Ратці: можливі причини появи та терапія

Кіста кишені Ратке — це серйозна патологія головного мозку. Збільшення її в розмірах супроводжується здавлюванням гіпофізу і зорових нервів, що негативно відбивається на якості життя людини. У цій статті спробуємо розібратися, які причини ведуть до виникнення кісти, що робити при появі перших її симптомів.

Яку функцію виконує кишеня Ратке?

Дана анатомічна структура зароджується на початкових етапах розвитку ембріона в утробі. Згодом вона перетворюється на передню частку гіпофізу головного мозку. У нормі у здорового новонародженого кишеню Ратке відсутня. У деяких людей частинки даної структури залишаються. Вони формують самостійну порожнину. Вона розташовується безпосередньо біля гіпофізу і служить основою для зародження кистозної освіти.

Особливості патологічного процесу

Кіста кишені Ратці — це доброякісна новоутворення. Зсередини воно вистелене одношаровим епітелієм, а зовні покрито прозорою капсулою. Вміст кісти — рідина, зазвичай, жовтого кольору. Іноді секрет має сіруватий або блакитний відтінок. За своєю консистенцією він може бути щільним або желатиновим. Багато хто порівнює вміст новоутворення з моторною олією.

Які фактори провокують патологію?

Точні причини виникнення та розвитку новоутворення не встановлені. Лікарі виділяють ряд факторів, наявність яких підвищує ймовірність появи кісти. До їх числа слід віднести:

• спадкову схильність;
• вірусні захворювання з обтяженим перебігом;
• запальні процеси;
• гіпоксію;
• інтоксикацію організму вагітної;
• опромінення, радіацію;
• складні пологи;
• надмірний вплив УФ-променів.

Новоутворення формується ще в ембріональному періоді. Медики припускають, що з його залишків зароджується ще одна структура — аденогіпофіз. Кіста кишені Ратке і заліза внутрішньої секреції мозку мають однакове походження. Тому лікарі схильні вірити, що патологічна новоутворення і аденома гіпофіза можуть розвиватися паралельно.

Хто входить до групи підвищеного ризику?

Описана в статті вроджена патологія — явище нечасте. На її частку припадає всього 1% випадків серед інших новоутворень доброякісного характеру. Все ж фахівцям вдалося виявити групу осіб, представники якої більшою мірою схильні до розвитку недуги. До неї входять:

1. Жінки зрілого віку. Тенденція до збільшення розмірів кісти і появи її симптомів спостерігається після 40 років.
2. Пацієнти після менінгіту або енцефаліту будь-якої етіології.
3. Хворі, які перенесли інсульт.
4. Працівники шкідливого хімічного виробництва.
5. Люди, у родичів яких була діагностована пухлина мозку.

Збіг по одному або декількох пунктах зі списку вище означає підвищений ризик розвитку новоутворення. Таким людям слід з особливою увагою ставитися до власного здоров’я, обов’язково проходити обстеження організму.

Перші прояви патології

Кіста кишені Ратці характеризується тривалою безсимптомною течією. Часто хворі не підозрюють про наявність такої підступної патології в головному мозку. Зазвичай вони дізнаються про неї після проходження МРТ або інших профілактичних обстежень. Перші симптоми новоутворення проявляються в міру збільшення його розмірів. Кіста кишені Ратке починає здавлювати зоровий нерв і сам гіпофіз. У результаті розвиваються патологічні порушення в кровопостачанні мозку, розлад у роботі його основних структур. Крім того, не виключена поява таких розладів:

• запаморочення;
• безсоння;
• галюцинацій;
• нудоти та блювоти;
• шуму у вухах;
• короткочасних провалів у пам’яті;
• порушень координації рухів.

У 80% хворих патологія супроводжується захворюваннями ендокринної системи. Також багато хто відзначає появу психічних розладів, сплутаності свідомості. Ступінь прояву клінічних симптомів багато в чому залежить від розмірів новоутворення, сили тиску на сусідні нервові закінчення і судини.

Ймовірні ускладнення

До яких наслідків може призвести кіста кишені Ратке? Небезпечно не саме новоутворення, а швидкість його зростання. Тому після виявлення патології пацієнт ще деякий час перебуває під наглядом лікаря. При її інтенсивному зростанні показана термінова операція. Відсутність адекватної терапії може призвести до неприємних наслідків. Спочатку хворий втрачає зір. Потім клінічна картина доповнюється психічними розладами і деструкцією гіпофізу. В особливо серйозних випадках спостерігається переродження кісти в злоякісну пухлину.

Методи діагностики

При підозрі на кисту кишені Ратці пацієнту в першу чергу необхідно відвідати ендокринолога. Іноді потрібна додаткова консультація у невропатолога. Для підтвердження діагнозу та визначення розмірів новоутворення застосовуються такі методи діагностики:

1. МРТ. Цей метод дослідження вважається найбільш інформативним. За знімками лікар може оцінити розмір, місце локалізації та анатомічні характеристики кісти. Всі дані необхідні для подальшого лікування.
2. КТ. Проведення комп’ютерної томографії дозволяє розпізнати кальцифікацію. Наявність цього процесу зазвичай вказує на альтернативний діагноз — краніофарингіому.
3. Ангіографічне дослідження судин мозку.

Щоб виключити злоякісний характер новоутворення, може знадобитися додаткове обстеження у лікаря-онколога. Зазвичай воно передбачає взяття пункції для подальшого вивчення матеріалу в лабораторних умовах.

Консервативна терапія

Схему лікування патології визначає лікар. Багато в чому вона залежить від супутньої клінічної картини, стану здоров’я пацієнта і розмірів кісти. При безсимптомному перебігу патологічного процесу вибирається вичікувальна тактика. Доктор стежить за самопочуттям хворого, оцінює МРТ мозку в динаміці. Якщо розміри освіти невеликі, присутні латентні симптоми, призначається гормональна терапія. Препарати підбираються в індивідуальному порядку.

Хірургічне втручання

Зовсім іншого підходу вимагає кіста кишені Ратке, яка збільшується в розмірах. Лікування в цьому випадку також починають з гормональних засобів. Якщо терапія виявляється неефективною, пацієнту стає гірше, призначається операція. Сьогодні на практиці використовуються два види хірургічних втручань, кожен з яких має свої особливості.

• Класична трансфеноїдальна операція. Зводиться до видалення кісти через розріз у носовій раковині. Доступ до кишені Ратке можливий тільки через клиновидну пазуху. Щоб добре бачити операційне поле, хірург застосовує бінокулярний мікроскоп.
• Найбільшою популярністю користується все ж лапароскопічне втручання. Воно здійснюється за допомогою спеціального приладу — ендоскопа. Під час операції хірург може без зусиль видалити новоутворення, не пошкодивши при цьому судини і нервові закінчення поруч з гіпофізом. У черепну коробку лікар проникає також через носові проходи.

Після видалення кісти весь її вміст обов’язково відправляється в лабораторію. Гістологічне дослідження секрету дозволяє виключити злоякісну природу патології. Описані трохи вище варіанти хірургічного втручання є єдиними ефективними методами боротьби з такою проблемою, як кіста кишені Ратке. Лікування народними засобами категорично протипоказано.

Прогноз на одужання

Своєчасне виявлення кісти є запорукою швидкого відновлення роботи організму. Ендокринопатія або проблеми із зором в якийсь момент можуть стати незворотними. Головне — не ігнорувати рекомендації лікаря з лікування. Найчастіше пацієнтам з таким діагнозом призначається операція, в ході якої повністю вичерпується кіста кишені Ратке. Наслідки негативного характеру в цьому випадку вдається звести до мінімуму. Частота рецидивів після перенесеної операції становить менше 5%.