Киста копчика: фото, симптоми і терапія, відгуки

Здоров’я Перегляди: 109

Серед усіляких доброякісних новоутворень можна виділити таке захворювання, як кіста копчика. Дане явище зустрічається у однієї людини з п’ятисот. Під цією патологією медики мають на увазі кілька видів підшкірного захворювання, що розвивається у формі порожнини зі стінками, всередині якої знаходиться гній. Кіста довгий час не проявляє ніякої симптоматики, перші ознаки її розвитку утворюються при виникненні запального процесу. У цьому випадку людина скаржиться на больовий синдром і виділення з копчикового каналу. Дане захворювання прийнято вважати вродженою патологією, яка найчастіше спостерігається у чоловіків.

  • Опис проблеми
  • Різновиди захворювання
  • Причини розвитку хвороби
  • Симптоми та ознаки хвороби
  • Діагностичні заходи
  • Медикаментозне лікування
  • Хірургічне лікування
  • Киста копчика: операція
  • Реабілітація
  • Ускладнення і наслідки
  • Відгуки пацієнтів
  • Прогноз і профілактика


Опис проблеми

Кіста копчика — вроджена аномалія розвитку кожного покриву, що розвивається в результаті ослаблення м’язів копчикової зони. Новоутворення представлено у вигляді вузької епітеліальної порожнини, яка має стінки і зовнішній вихід і не пов’язана з хрестцем і копчиком. Вихідний канал кісти являє собою мікроскопічний отвір, який локалізується посередині сідничної складки і не доходить до заднього проходу. У порожнину кісти каналом потрапляють і накопичуються там виділення залоз, частини волосся та епітелію. При його запаленні протоки починають закупорюватися, вміст каналу починає нагнивати, заповнюючи гноєм порожнину капсули.

Ця патологія тривалий час не проявляє симптоматики, тому людина може про неї і не знати. При травмуванні, інфекційному або запальному захворюванні кіста запалюється, розвивається больовий синдром. Зазвичай діагностується кіста на копчику у чоловіків віком до тридцяти років, в деяких випадках захворювання може спостерігатися у жінок.

Різновиди захворювання

Ця патологія може мати кілька різновидів:

  1. Епітеліальний копчиковий хід утворюється в підшкірно-жировому шарі епідермісу.
  2. Свищ копчика являє собою останню стадію запалення кісти.
  3. Пілонідальний синус розвивається в разі потрапляння під шкіру волосся.
  4. Дермоїдна кіста копчика — пухлина, яка має чітко виражену капсулу. Вона знаходиться посередині міжягідної складки, переходячи в підшкірно-жирову клітковину. При її нагноєнні утворюється свищ, через який витікає рідина з домішкою гноя. При закупорці каналу відбувається його інфікування і запалення.

За течією захворювання може мати кілька форм:

  1. Неускладнена форма, при якій з отвору кісти спостерігається невелике виділення гною, шкіра при цьому не набрякає. Стан людини оцінюється як задовільний.
  2. Ускладнена форма характеризується гострим або хронічним запаленням у стадії ремісії. У людини з’являється больовий синдром, шкіра набрякає, розвивається абсцес. При розтині кісти хірургами або самостійному її прориванні спостерігається значне поліпшення стану пацієнта.

Причини розвитку хвороби

Кіста копчика (фото представлено вище) утворюється в період ембріонального розвитку, тому виступає вродженим дефектом. До найбільш частих причин появи патології відносять такі:

  • підвищена волосатість на тілі;
  • травмування області копчика і хрестця;
  • малорухливий спосіб життя;
  • запальні процеси в області хрестця;
  • переохолодження;
  • інфекційне захворювання, що супроводжується високою температурою тіла;
  • порушення імунної системи;
  • спадкова схильність;
  • недотримання гігієни;
  • поява опрілостей.

Симптоми та ознаки хвороби

Тривалий час киста копчика не проявляє жодних симптомів. У міру прогресування запального процесу в ній людина починає відчувати біль, в області копчика відзначається почервоніння і свербіння. З часом з’являється припухлість, яка завдає болю і дискомфорту, поступово вона виростає в розмірах. Коли в порожнині кісти накопичується значна кількість гною, вихідний її отвір проривається і з’являється гнійний свищ.

На цьому етапі розвитку кіста копача симптоми проявляє у вигляді пульсуючого болю, який значно сковує рухи, людина іноді не може сидіти і лежати на спині. На тлі цього у нього розвивається психологічний дискомфорт. У важких випадках можливе збільшення температури тіла і розвиток екземи, парапроктиту. За відсутності лікування в деяких випадках гнійна киста може стати причиною розвитку ракової пухлини.

Поки в кисті знаходиться інфекція, в ній постійно буде накопичуватися гній. Таким чином, захворювання буде рецидивувати. Через постійне запалення на шкірному покриві з’являються рубці.

Вперше запалення кісти відбувається у віці двадцяти п’яти років, але бувають випадки, коли таке явище спостерігається у грудних дітей і підлітків.

При появі ускладнень нерідко розвивається грибкове захворювання шкіри, піодермія і навіть онкологічна пухлина. Для попередження виникнення негативних наслідків рекомендується своєчасно провести хірургічне видалення кісти копчика. В іншому випадку повне одужання не настає, оскільки в організмі присутній хронічний осередок інфекції. Через деякий час захворювання рецидивує, сприяючи розвитку свищів і абсцесу. У період ремісії у людини спостерігаються невеликі виділення, болі і дискомфорт в патологічній області.

Діагностичні заходи

Кіста копача діагностується просто. Головною ознакою розвитку кісти виступає первинний свищ, що знаходиться посередині міжякідної складки на відстані чотирьох сантиметрів від анального отвору. Діагноз ставиться на підставі місця розташування патологічного процесу.

Спочатку лікар вивчає анамнез, опитує пацієнта і проводить огляд. Під час огляду можна виявити гнійне виділення зі свища.

В якості обов’язкового діагностичного методу виступає зондування свищевого ходу. У даному випадку лікар не виявляє зв’язок між свищем і прямою кишкою, тому ставить точний діагноз. З використанням зондування медик диференціює патологію від абсцесу, гострого парапроктиту, параректального свища, остеомієліту хрестця і копчика.

Крім цього нерідко пацієнту призначається рентгенографія тазу, ректороманоскопія прямої кишки. При підтвердженні діагнозу лікар розробляє тактику хірургічного лікування залежно від різновиду і стадії розвитку кісти.

Медикаментозне лікування

При неускладненому захворюванні можлива терапія кісти без застосування хірургічного втручання. У цьому випадку киста на копчику у чоловіків лікування передбачає із застосуванням антибактеріальних і протизапальних препаратів з метою купування больового синдрому, усунення запалення і вогнища інфекції. Нерідко використовується крем для депіляції для усунення волосся в ділянці копчика і хрестця з метою полегшення протікання захворювання.

Коли киста копчика, симптоми і лікування якої детально розглянуті в цій статті, передбачає застосування антибактеріальних препаратів, можуть виникнути певні складнощі. Зазвичай діагностика типу і виду патогенних мікроорганізмів вимагає комплексного підходу, не завжди представляється можливим оплатити численні дослідження на виявлення збудника інфекції. Тому зазвичай лікар виписує сильні препарати широкого спектру дії, вживання яких може провокувати розвиток побічних ефектів. Найчастіше лікування триває недовго, захворювання схильне до рецидивів. Тому при постановці діагнозу «» кіста копчика «» операція виступає єдиним ефективним методом терапії.

Хірургічне лікування

Лікарі стверджують, що медикаментозне лікування не дає стійких позитивних результатів, захворювання через час з’являється знову. Кожен наступний рецидив може протікати важче, нерідко інфекційний процес поширюється на здорові тканини. Для повного одужання необхідно проведення хірургічного втручання. Кожному пацієнту рекомендується операція з видалення кісти копача.

Кіста видаляється в хірургічному відділенні клініки. Операцію проводять у період ремісії патології. У важких випадках лікування можна проводити при загостренні хвороби. Зазвичай вся процедура триває близько однієї години, операцію проводять під наркозом.

При гострій формі патології лікар проводить розтин гнійника, його дренаж. Після зникнення запалення проводиться хірургічне втручання. Повне одужання можливе за умови видалення кісти і всіх її відгалужень. Зазвичай процедура легко переноситься, реабілітаційний період протікає близько одного місяця.

Киста копчика: операція

Перед проведенням втручання необхідно зробити клізму для того, щоб патогенна флора не потрапила у відкриту рану, спровокувавши тим самим розвиток ускладнень. Крім того, після операції часто буває проблематично сходити в туалет.

Кіста копчика лікування передбачає різними хірургічними методиками. Лікар вибирає метод видалення новоутворення залежно від розташування її ходу, а також форми і стадії захворювання. У хірургії існують такі оперативні методи:

  1. Операція з залишенням відкритої рани проводиться у важких випадках. Цей метод дозволяє виключити ризик розвитку рецидиву. Відновлювальний період після втручання становить не менше двох місяців.
  2. Операція із зашиванням рани є меншою мірою травматичною. Цю методику використовують при ремісії патології. У цьому випадку лікар вичерпується кисту, накладає шви і залишає дренаж. Через два тижні шви знімають. Період відновлення становить один місяць.
  3. Методика Баском передбачає вичерпання кісти в напрямку від первинного отвору до вторинного ходу. Потім накладаються шви і залишається дренаж.
  4. Методика Карідакіса передбачає видалення кісти разом з ділянкою здорової шкіри. Даний метод дає можливість знизити ризик розвитку ускладнень і характеризується нетривалим періодом відновлення.

Реабілітація

Медики наполягають у період реабілітації дотримуватися наступних рекомендацій:

  1. Протягом двадцяти днів не можна сидіти і лежати на спині.
  2. Уникати переохолодження і перегрівання. Щоденне промивання теплою водою область між сідницями після видалення швів.
  3. Протягом тридцяти днів не можна займатися фізичними навантаженнями.
  4. Шість місяців рекомендується проводити депіляцію в галузі хірургічного втручання.
  5. Регулярно проходити обстеження у лікаря.

При операції з залишенням відкритої рани пацієнт повинен відвідувати лікаря для перев’язок. Після операції лікар призначає антибактеріальні та знеболюючі препарати. Можливо призначення фізіотерапії.

Ускладнення і наслідки

При несвоєчасному або неефективному лікуванні кіста провокує розвиток ускладнень. Серед них:

  • поява множинних свищів;
  • розвиток абсцесу;
  • гнійне запалення кісти;
  • екзема кожного покриву;
  • утворення нових ходів з вторинними отворами в статеві органи або пряму кишку;
  • розвиток ракової пухлини.

Відгуки пацієнтів

Кіста копчика відгуки має додатні при своєчасному її видаленні. Операція з видалення патології є нескладною, до того ж вона має доступну вартість. Деякі пацієнти вдаються до оперативного втручання в крайніх випадках, коли захворювання починає значно знижувати якість життя.

Інші відзначають розвиток неприємної симптоматики після здійснення хірургічного втручання і видалення кісти. Особливо важко переносилися щоденні перев’язки, які супроводжувалися болісними больовими відчуттями. Але після ін’єкцій знеболюючих препаратів стан поліпшувався.

Багато людей з цією проблемою говорять про те, що в провінційних містах операції коштують значно дешевше. Залежить це і від стадії розвитку захворювання.

Прогноз і профілактика

Прогноз патології сприятливий. Після успішного видалення кісти рецидиви не відбуваються. У разі медикаментозного лікування захворювання рецидиви спостерігаються завжди. Але навіть при несвоєчасному зверненні до медичного закладу ускладнення можна усунути за допомогою оперативного втручання та медикаментів. Але в цьому випадку період реабілітації буде проходити значно довше.

Оскільки киста копчика є вродженою аномалією, то попередити її розвиток не представляється можливим. Для профілактики хвороби рекомендується дотримуватися правил гігієни, носити вільний одяг, вести здоровий спосіб життя, позбувшись згубних звичок, стежити за масою свого тіла. Своєчасна діагностика та видалення кісти з метою попередження розвитку хронічної форми патології дає можливість виключити ризик розвитку рецидивів та гарантує повне виліковування від захворювання. Під час операції лікар повинен повністю видалити всі елементи кісти та її ходів, захистити рану від попадання частинок волосся, попередити передчасне зростання тканин за допомогою тампонади всієї рани. Такі заходи дають можливість виключити повернення захворювання після хірургічного втручання.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *