Кістки черепа людини

Кістки черепа відіграють найважливішу роль у захисті найголовнішого органу людини — головного мозку. Вони підрозділюються на парні та непарні. Вони утворюють порожнини, в яких розташовується мозок, органи зору, рівноваги, слуху, смаку, нюху. Кістки, що знаходяться в підставі черепа, мають отвори, крізь які виходять нерви, а до мозку проходять артерії.

Черепна коробка має 2 відділи: лицьовий (складається з 15 кісток) і мозковий (складається з 8 кісток). Лицьовий відділ є кістковою основою обличчя людини, початкових частин дихальної та травної системи. Ці кістки черепа розташовані під мозковим відділом. Значну частину займає жувальний апарат, до якого відносять верхню (парна кістка) і нижню щелепу (непарна). Верхня щелепа утворює стінки очиць, тверде небо, бічні стінки порожнини і отвори носа. Від її «тіла» відходять такі відростки: скуловий, лобний, альвеолярний, небний. Нижня щелепа — єдина рухлива кістка черепа, яка разом з скроневими кістками бере участь в утворенні скронево-нижньочелюстних суглобів. У неї є вигнуте тіло, на якому розташовані альвеоли для зубів, суглобові та віночні відростки (на них кріпляться жувальні м’язи).

Дрібні лицьові кістки черепа: парні — небні, носова, нижня раковина, вилична, сльозна; непарні — сошник і під’язична. Вони входять до складу ротової та носової порожнини, а також очниць. Сюди ж відносять вигнуту дугоподібно під’язичну кістку з відростками (нижні і верхні роги).

Мозковий відділ дорослих людей складається з потиличної, лобної, клиновидної, решітчастої, теменних і скроневих кісток. Непарна лобова кістка утворює верхню стінку очниць і передню частину мозкового відділу. У ній є носова і глазнична частини, лобна чешуючи і лобна пазуха.

Потилична кістка становить нижній потиличний відділ черепа. У ній є основна частина, потилична лусуючи і бічні маси. Клиновидна кістка розташовується в підставі черепа. Вона відрізняється складною формою і складається з тіла, що має 3 парних відростки. У її тілі є клиновидна пазуха.

Решітчаста кістка є непарною. Вона є складовою частиною носової порожнини і стінок очниць. У ній є горизонтальна решітчаста платівка з отворами; перпендикулярна платівка, що розділяє ніс на 2 порожнини; решітчасті лабіринти з середніми і верхніми носовими раковинами, які утворюють порожнини носа.

Теменна кістка є парною. Вона утворює верхні бічні відділи черепного склепіння. За формою вона нагадує чотирикутну платівку, увігнуту зсередини і випуклу зовні.

Скроневі парні кістки черепа беруть участь в утворенні щелепного суглоба. У них розрізняють піраміду, лускувату і барабанну частини. На їх бічних поверхнях є отвори слухового проходу. Скроневі кістки пронизані кількома каналами, крізь які йдуть кровоносні судини і нерви.

У мозкового черепа розділяють верхню частину (дах або звід) і нижню (основа черепа). Кістки зводу з’єднані за допомогою фіброзних безперервних швів, а підстави утворюють синхондрози (хрящові з’єднання). Лобна, потиличні і теменні кістки з’єднані зубчастими швами, а кістки лицьового відділу мають плоскі і гармонійні шви. Скронева кістка з клиновидною і темною з’єднується лусчастим швом. З віком хрящові сполуки заміщуються кістковою тканиною, а сусідні кістки зростаються.

Повітроносні кістки черепа відрізняються від інших тим, що мають порожнини, які вистелені слизовими оболонками і заповнені повітрям. До них відносять лобову, клиновидну, решітчасту кістки і верхню щелепу.