Людина, яка завжди з тобою: притчі про маму

Скільки добрих слів сказано на адресу наших матерів — не порахувати. І це не дивно, адже любов материнська на кшталт любові Божої. Вона завжди пробачить, підтримає, створить неможливе заради своєї дитини. Більше того, Мати — уособлення життя взагалі, вона — захисниця людства, вічна печальниця про його скорботи, заступниця і молільниця. Недарма Богородиця — свята, шанована як одна з головних у християнстві. Та й в інших релігіях світу жіноче, материнське начало, виражене в обликах богинь-прабатьківниць, з найдавніших часів було об’єктом поваги і поклоніння.

Різноманітність притч

У християнській літературі одним з найпопулярніших жанрів є притча. У невеликій за форматом розповіді в іносказовій формі передається не тільки важлива, серйозна інформація, але і високий духовний пафос. Крім розповідей про Христа, викладених у Біблії, у багатьох релігійних виданнях друкують притчі про маму. Зміст їх різноманітний, але завжди мудрий і повчальний.

• Наприклад, ось ця історія буде корисна для читання в сім’ях, де ростуть як мінімум дві дитини. Одного вечора діти, а їх було п «ятеро, запитали у матері, кого з них любить вона більше. Мати запалила по черзі 6 свічок і сказала: «Одна з них — я, моя любов до вас. Це — ти, Міша, це — Саша, Оля, Настя. Коли народився Міша, первісток, я віддала йому серце. А з’явився Саша — моя любов зігріла і його, але ж свічка не стала горіти менш яскраво і тоді, коли, один за одним, народилися ви! » Яка суть цієї притчі про маму? Скільки б не було у неї діточок, всі вони дороги однаково, для кожного в її серці знаходиться місце. Особливо якщо вони ростуть однаково здоровими, успішними, обласканими життям. Якщо ж ні, тоді більше турботи, ласки, уваги дістається тому, кому в даний момент погано. Саме такий сенс ще однієї притчі про маму. У ній теж запитують жінку, кому з 10 синів віддано її серце більшою мірою. І мудра жінка відповідає: «Тому, хто хворіє зараз, поки не видужає; тому, хто втомився, голодний, безробітний, — поки не відпочине, не знайде їжі, роботи, частки, тощо. І, обов’язково, тому, хто матір покинув, — поки до неї не повернеться. А в іншому мати належить дітям однаково і ставиться до них однаково «.
• Хочеться згадати і такий варіант притчі про маму, точніше, про її безмежне, всепрощуюче серце. Серед старовинних козацьких пісень є одна зі схожим сюжетом. У ній розповідається про юнака, який полюбив злу красуню. Ненавиділа вона свекруху, ревнувала до неї чоловіка, хотіла, щоб лише її один юнак любив. Наказала йому вбити матір і принести її живе серце. Сумна і зворушлива ця притча про маму, адже виконав хлопець жорстокий наказ. А як ніс серце додому, перечепився, вдарився, в кров ногу розбив. А материнське серце пошкодувало його, слова співчуття прошепотіло. Схаменувся тоді хлопець — адже ніхто не буде його на віки вічні любити більше і безкорисливіше матері!
• Є ще чудова, схожа на різдвяну казку, притча про маму. Ангел-охоронець вона для немовляти — саме про це говорить Господь з душею малюка, який повинен народитися у молодої жінки. Вона, тобто мати, буде піклуватися про свій чад, подарує йому щастя, навчить спілкуватися з Богом, захистить навіть ціною свого життя. Мама — той ангел-охоронець, який завжди з нами, навіть якщо його вже немає на Землі.

Ось така дивовижна людина подарована нам Природою і Богом — мама!