Марчіано Роккі. Найбільші боксери. Біографія і різні факти з життя

Марчіано Роккі з’явився на світ в американському штаті Массачусетс 1 вересня 1923 року. Родина його була багатодітною, а батько був інвалідом, який емігрував з Італії в пошуках щастя. Життя вкрай жорстко виховало безстрашного хлопця — італійця по крові, який був абсолютно байдужий до болю. Щоб не замерзнути під час суворих зимових холодів, підліток працював: снігоприбиральником, посудомийником, землекопом, укладав газопроводи, був підсобним робітником. Марчіано Роккі володів колосальною фізичною силою і був чудовим гравцем в бейсбол. Він по праву вважався ідеальним пітчером, поки одного разу не зламав собі руку, в результаті чого про кар’єру бейсболіста, само собою, довелося забути, оскільки дана травма виявилася несумісною з необхідним в цьому спорті кидком. У цей же період часу місцевий боксерський тренер Джин Каджано запросив хлопця до себе в клуб з метою почати тренування з боксу, розгледівши в ньому хороші задатки.

Початок боксерського шляху

Опинившись у 1943 році на флоті біля берегів Європи, Роккі одного разу в одному з британських пабів досить жорстко покарав місцевого задиристого хлопця, за що господар питного закладу зробив американцеві пропозицію побитися наприкінці тижня, але вже за гроші. Для цього було необхідно взяти участь у всіма улюблених кулачних боях. Саме вони і дали старт розвитку молодого моряка як боксера. Вступаючи в бій з місцевими крутими хлопцями, Марчіано почав на них відточувати свою техніку. Однак тут з’ясувалося, що у нього є проблеми в боях з високими хлопцями, оскільки сам Роккі при масі в 86 кг мав зріст всього лише 180 см. У зв’язку з цим навмисний моряк почав використовувати низькі ухили і нирки, за рахунок яких йому вдавалося ставати невловимим для своїх більш габаритних опонентів. Будь-який удар Роккі Марчіано був вбивчим. А все тому, що він, крім своїх природних даних, мав ще й впертість, яка проявлялася в регулярних тренуваннях. Варто відзначити також і здатність боксера перетворювати свої недоліки на переваги. Зокрема, Роккі усвідомлено приділяв особливу увагу коротким ударам для проведення бою на ближній дистанції. В результаті майбутній чемпіон нагадував бійцівського пса, який терзав свою жертву — без жалю і до переможного кінця.

Професійна кар’єра

Роккі Марчіано, бої якого з часом міцно увійдуть до класики боксерського жанру, провів відносно невелике спортивне життя. Багато в чому це пов’язано з тим, що покинути ринг його змусили члени його сім’ї, які дуже турбувалися, що будь-який бій міг виявитися для їхньої коханої людини фатальним. Хоча життя показало в підсумку: фінішною рисою для легенди виявився зовсім не якийсь із суперників на рингу, але про це трохи пізніше.

Марчіано Роккі провів на професійному рівні чимало битв, загальне число яких склало 49. З них 43 рази хлопцеві з італійського родоводу вдавалося нокаутувати своїх опонентів. При цьому поразок і нічий у Марчіано не було взагалі. Багато в чому це було пов’язано з тим, що він не просто вів здоровий спосіб життя: він буквально був аскетом, здатним задовольнятися малим у всьому, що стосувалося побуту.

Перший серйозний бій

Справжнім тестом на міцність для Роккі виявився в 1951 році вже досить престарілий, але все ж вкрай небезпечний Джо Луїс. Так, темношкірий спортсмен не був вже на піку форми, але цілком міг ще задати хорошу тріпку абсолютно будь-якому молодому бійцю. І в перших раундах так і виявилося. Однак після закінчення невеликого періоду часу Марчіано розмашистим лівим свінгом відправив Луїса на заслужену пенсію, змусивши всіх скептиків і злостивців закрити роти і почати усвідомлювати, що на боксерському небосводі загорілася нова і дуже яскрава зірка, яка тільки починає свій шлях.

Також серед іменитих візаві боксер Роккі Марчіано мав безліч суперзірок того часу. Особливий фурор викликав його бій у вересні 1952 року з чинним на той момент чемпіоном у важкій ваговій категорії Джерсі Джо Волкоттом. На початку бою Роккі, здавалося, практично осліп і нічого не міг протиставити візаві, проте через кілька раундів, коли зір відновився, він буквально стер у порошок чемпіона, а в 13 раунді відправив його на канвас рингу. Після такої бійні, незважаючи на омріяну перемогу, новоспечений лідер важкої ваги протягом двох тижнів не міг виходити на вулицю — до такої міри його обличчя було понівечене.

Подвиги в рингу

Феноменальним боєм можна назвати сутичку Марчіано з Езардом Чарльзом. В ході поєдинку Роккі отримав важку травму — розрив ніздрей, але він не просто вистояв, але і зміг буквально «скосити» свого супротивника, відправивши в нокаут.

Людські риси

Про щирість і доброту Марчіано Роккі можна судити по одному дуже яскравому епізоду, який як якийсь лакмусовий папірець змусив проявити себе цієї знаменитої людини. Після бою Роккі Вінги Карміно, який був жорстко нокаутований, відвезли в лікарню, де він два дні пролежав, не опритомнівши. Весь цей час Марчіано пробув в медустанові поруч з травмованим боксером, а після його приходу до тями віддав йому всі свої зароблені за бій гроші. Та й взагалі, як би не прагнули інший раз американські журналісти тієї епохи очорнити великого спортсмена, він був і є донині уособлення мужності, стійкості, порядності і доброти в звичайному житті. Його жодного разу не спіймали на допінгу, він не був замішаний у кримінальних розбірках, категорично не переносив алкоголь і тютюнові вироби. Для багатьох хлопчиків Роккі — зразок, ідол, на якого рівнялися і рівняються багато підлітків в італійських кварталах по всій території американського континенту.

На межі поразки

Тепер у багатьох читачів може скластися враження, ніби Марчіано був таким собі невразливим богом. Насправді в його кар’єрі був один бій, який він міг і програти, але все ж був визнаний кращим. Сталося це в 1950 році під час поєдинку з Рональдо Ластарцо. Бій пройшов до кінця, і судді визнали переможцем нашого героя.

Хто ж сильніший

Роккі Марчіано проти Мухамеда Алі — бій століття! В реальності цього бою ніколи не було, як би нам цього не хотілося б. Пояснюється це досить просто. Коли юний Алі тільки починав робити свої перші кроки в боксі, Марчіано вже завершив свою кар’єру. На момент відходу Роккі зі спорту Алі було всього лише 14 років, так що стає зрозуміло, що всі ті ролики, які «гуляють» просторами інтернету, де нібито Алі б’ється з Роккі, є не чим іншим, як професійним відеомонтажем, який створений для додаткового розігріву публіки і привернення уваги.

Елегантність? Звільніть!

Бокс Роккі Марчіано ніколи не ставився до вишуканого стилю. Його часто попрікали за досить сокире ведення бою. Але, як би там не було, в спорті найголовнішим є кінцевий результат, а у цього гладіатора рингу він був просто вражаючий. Все-таки відсутність поразок говорить про те, що Марчіано робив все в боях вірно, нехай і не так часом технічно, як того хотілося б комусь.

Особливості тренувань

Роккі Марчіано, зріст якого, як вже говорилося вище, не був значним для його вагової категорії, розробив унікальну методику тренування коротких ударів, якою користуються і сьогодні. Саме він придумав наносити короткі хуки і аперкоти у воду. Причому робив він це щодня протягом двох годин. Саме завдяки такій божевільній роботі і самовідданості Марчіано зміг досягти фантастичного результату — 83% нокаутів. Роккі виходив в ринг з повагою до суперника, яке проявлялося ще й в тому, що його фізичні кондиції завжди були оптимальні, можна навіть сказати ідеальні. Його загальний фізичний тонус, помножений на якісне розуміння боксу як мистецтва, забезпечив йому славу і успіх. Єдиним істотним недоліком Роккі можна вважати його огріхи в обороні. Після всіх своїх боїв він отримував травми, ступінь яких була різною.

Закат непереможеного

Статистика боїв Роккі Марчіано говорить, що він увійшов в історію другим після Джина Туннея чемпіоном-важковаговиком, який не мав поразок на момент виходу на пенсію. Багато хто стверджує, що ініціаторами кінця кар’єри Роккі стала його сім’я. А як відомо, для справжнього італійця сім’я — найцінніше, що може бути у нього в житті. Можливо, і сам боксер втомився, адже його кар’єра була багата на важкі випробування. Але домислам немає місця, а факти кажуть, що 27 квітня 1956 року спортсмен заявив привселюдно про закінчення своїх виступів у рингу. Згодом він повністю реалізувався і як сім’янин, і як бізнесмен. Здавалося, що сама пані Удача поцілувала його. Але це було не так.

Прощавай, Роккі!

На превеликий жаль, Марчіано не судилося прожити довге життя. В останній день літа 1969 року легкомоторний особистий літак Роккі несподівано впав у кукурудзяному полі неподалік від містечка Ньютон. Харизматичний і чарівний чемпіон, кумир мільйонів, один із засновників світового боксу не дожив буквально один день до свого сорокашестиліття, раптово і трагічно покинувши наш світ. Але такий результат не завадив йому назавжди залишитися в наших серцях.