Мембранозна нефропатія: симптоми, терапія та клінічні рекомендації

Мембранозна нефропатія є досить серйозним захворюванням нирок. У разі його виникнення важливо негайно звернутися до фахівця і своєчасно почати лікування. Інакше можна зіткнутися з серйозними ускладненнями.

Що це таке?

Дане захворювання являє собою аутоімунну патологію нирок. Воно виникає внаслідок осідання на стінках ниркових капілярів імунних комплексів. Це призводить до утовщення і подальшого розшарування базальних мембран і стінок судин.

Це захворювання вимагає серйозного лікування, оскільки з часом може сприяти формуванню ниркової недостатності. Особливо актуально це для пацієнтів чоловічої статі, у яких хвороба на найбільш ранніх етапах супроводжується зниженням швидкості клубочкової фільтрації.

Етіологія

В даний час конкретні причини розвитку даного захворювання невідомі. При цьому є цілий список факторів, які здатні призводити до розвитку мембранозної нефропатії. Основними серед них є такі:

1. Наявність аутоімунних захворювань.
2. Розвиток пухлинних хвороб.
3. Інфекційна патологія (особливо вірусний гепатит В).
4. Постійний прийом нестероїдних протизапальних засобів і каптоприла.

Наявність відразу двох і більшої кількості провокуючих факторів збільшує ймовірність розвитку захворювання. Крім цього, підвищений ризик його виникнення є у осіб, чиї близькі родичі страждали від даної патології. Таким людям рекомендується частіше проходити періодичні медичні огляди і здавати загальний аналіз сечі.

Патогенез

Мембранозна нефропатія є аутоімунним захворюванням. Таким чином, пошкодження в нирках з’являються внаслідок діяльності власних імунних клітин організму. Спочатку в субепітеліальному просторі відкладаються катіонні антигени. З часом вони накопичуються і викликають активацію комплемента. В результаті пошкоджується базальна мембрана судин, що призводить до втрати білка і червоних кров’яних клітин разом з сечею.

Симптоматика

При розвитку даного захворювання пацієнта рідко турбують які б то не було серйозні клінічні прояви. Це призводить до несвоєчасного звернення за медичною допомогою і більш важкого перебігу хвороби.

Основними симптомами даної патології є:

• набряки обличчя та щиколоток;
• поява в сечі білка;
• підвищення кількості еритроцитів у сечі (гематурія);
• помірна загальна слабкість;
• періодичні запаморочення;
• підвищена стомлюваність;
• нудота;
• підвищення рівня артеріального тиску (внаслідок порушення діяльності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи нирок).

Нерідко це захворювання стає випадковою знахідкою в процесі проведення рутинного медичного обстеження.

Діагностика

На сьогоднішній день при виникненні підозр на розвиток мембранозної нефропатії проводиться наступне обстеження:

1. Визначення рівня аутоімунних комплексів в аналізі сечі.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Ультразвукове дослідження нирок.
4. Біопсія ниркової тканини.
5. Біохімічний аналіз крові (зазвичай визначається рівень креатиніну і сечовини з метою виявлення наявності ниркової недостатності).
6. Визначення швидкості клубочкової фільтрації.

Проведення даного обстеження дозволяє не тільки встановити діагноз, а й виявити ступінь зниження функціональних можливостей ниркової тканини.

Лікувальні заходи

При розвитку набряків особи, виникненні постійної слабкості (без видимої причини) слід звернутися до лікаря. Це необхідно для початку своєчасного лікування мембранозної нефропатії. На сьогоднішній день комплекс терапевтичних заходів при даному захворюванні включає наступні препарати:

• сечогінні препарати;
• цитостатики;
• антигіпертензивні препарати (у разі збільшення рівня артеріального тиску внаслідок порушення роботи нирок);
• гормональні засоби;
• імуноглобуліни;
• — Агулянти;
• нестероїдні протизапальні лікарські препарати.

При дотриманні клінічних рекомендацій мембранозна нефропатія зазвичай не турбує пацієнта. Винятком стають ситуації, коли захворювання починалося з досить серйозного зниження рівня клубочкової фільтрації. Особливо важко його переносять обличчя чоловічої статі.

У деяких випадках це захворювання здатне призводити до вираженої ниркової недостатності. Це змушує направляти пацієнта на проведення гемодіалізу. Дана форма лікування значно ускладнює життя пацієнта, так як йому доведеться відвідувати заклад охорони здоров’я кожні 2-3 дні і залишатися в ньому протягом 3-4 годин. Причому апаратура для проведення гемодіалізу є тільки у великих міжрайонних, а також у спеціалізованих медичних центрах. Даний стан передбачає подальше оформлення пацієнта на групу інвалідності. Без проведення гемодіалізу пацієнти з крайніми формами ниркової недостатності обійтися не можуть, оскільки з їх організму не виводяться шкідливі речовини, що виділяються в кров у процесі життєдіяльності клітин.

Дієти

При мембранозній нефропатії рекомендації лікаря будуть включати не тільки лікарські препарати, але також і корекцію раціону харчування людини. При розвитку даного захворювання слід відмовитися від наступних продуктів:

• пшеничний і житній хліб;
• кухарна сіль (загальне споживання не повинно перевищувати 3 г на добу);
• жирні сорти риби, м’яса, птиці;
• м’ясні, грибні та рибні бульйони;
• копченості;
• щавель;
• мариновані та квашені продукти;
• часник;
• бобові;
• шоколад;
• кава;
• цибуля;
• мінеральна вода, що містить натрій;
• алкогольні напої.

При дотриманні даної дієти мембранозна нефропатія буде протікати набагато повільніше. Крім цього, такий раціон допоможе значно знизити ймовірність розвитку такої хвороби, якщо людина не зловживає даними продуктами ще до появи патологічних змін. Також рекомендується уникати надміру калорійної їжі та формування зайвої ваги.

Заходи профілактики

Дане захворювання має не до кінця вивчену етіологію, проте достовірно відомо, що ризик розвитку даної хвороби куди менше у осіб, які не страждають іншою нирковою патологією. Саме тому важливо:

• не переохолоджуватися;
• своєчасно проходити курси лікування у разі розвитку гострих захворювань нирок, щоб не допускати переходу їх у хронічну форму;
• не зловживати алкогольними напоями, копченостями, шоколадом, сіллю та іншими продуктами, не рекомендованими при мембранозній нефропатії;
• підтримувати достатній рівень фізичних навантажень і вести раціональний спосіб життя.

Навіть якщо захворювання не вдасться запобігти, його вираженість при дотриманні цих правил буде значно нижчою.