Моніка Селеш: коротка біографія і спортивна кар’єра

Великий спорт — видовищне і захоплююче заняття, яке приваблює мільйони людей по всьому світу. Особливо якщо це стосується тенісу. Якщо брати біографію і спортивну кар’єру, то мало хто може похвалитися насиченістю і драматизмом. Але Моніка Селеш — це інший випадок, її життя сповнене злетів і падінь.

Дитинство і перші заняття тенісом

2 грудня 1973 року в місті Нові-Сад в родині мультиплікатора Кароя Селеша і програміста Естер Селеш народжується дочка. Дівчинка стала другою дитиною в родині після брата Золтана. Батько дуже серйозно поставився до виховання Моніки і з 5-річного віку долучав дівчинку до тенісу. На професійного тренера у сім’ї не було грошей, і Карою сам починає тренувати дівчинку на парковці поруч з будинком. Стоянка замінювала корт, а замість сітки була натягнута мотузка. Як підручник виступали різні журнали з тенісу. Тоді ж, в дитинстві, заклався стиль гри двома руками. Моніка була дуже крихкою дівчинкою, і у неї не вистачало сил тримати ракетку однією рукою, тому вона використовувала дві. Ця особливість так і залишилася з нею протягом всієї кар’єри.

Дитяча кар’єра

Перший дитячий турнір для Моніки пройшов, коли їй було 9 років — першість Югославії серед дітей до 12 років, Селеш тоді стала чемпіонкою. Наступна велика перемога була отримана на дитячій першості Європи в наступному році. У 1984 році тенісистка Моніка Селеш отримала звання спортсменки року Югославії. У 1985 році Селеш відправляється на турнір Orange Bowl до Флориди. Там успішними виступами привертає увагу відомого тренера Ніка Болетьєре. Батькам Моніки надійшла пропозиція переїхати до Флориди, з метою дати розвиватися маленькій тенісистці. Відразу переїхати у сім’ї Селеш не вийшло через фінансові проблеми, проте пізніше, в 1986 році, переїзд все одно відбувся.

Великий спорт

У 14 років відбулася перша перемога Моніки на професійному турнірі. А з наступного року тенісистка Моніка Селеш затверджується в ранзі професіоналів. Першою переможеною у фіналі тенісною знаменитістю була Кріс Еверт на турнірі, що проходив 1989 року в Х’юстоні. Але Кріс Еверт взяла реванш цього ж року на турнірі The United States Open Tennis Championships. У тенісному світі поповзли чутки про появу нової зірки і можливу конкурентку для непереможної Штеффі Граф. Далі цього року слідував турнір Les Internationaux de France de Roland Garros у Франції. Тут спортсменка змогла дійти до півфіналу і вперше зустрілася зі Штеффі Граф. Більш іменита спортсменка не дала себе обіграти. І Моніка зазнала поразки. Результатом сезону стало шосте місце в світовому рейтингу

1990 рік був куди більш насишеним на трофеї. Спершу була здобута перемога на італійському турнірі Internazionali BNL d’Italia над Мартіною Навратіловою. Потім була переможена непереможна Штеффі Граф на Lufthansa Cup. І найбільш знаковою подією того року стала перемога на турнірі «Великого шолома». У фіналі була обіграна Штеффі Граф. Остання перемога стала новим віковим рекордом турніру «Великого шолома», до цього звання наймолодшої переможниці належало іспанці Аранчу Санчес-Вікаріо.

У період з 1991 по 1992 рік Моніка Селеш виграє 6 туринірів «Великого шолома». Штеффі Граф залишила собі лише Wimbledon. Варто відзначити, що в 1991 році Моніка не виступала на цьому турнірі, а в 1992 році дійшла до фіналу.

Трагедія 1993 року

1993 рік почався успішно для Моніки. На Australian Open Tennis Championships у фіналі була обіграна Штеффі Граф. Навесні в Гамбурзі на турнірі Citzen Cup проходив матч пари: Магдалена Малєєва і Моніка Селеш. Удар ножем у спину не дав Моніці перемогти в тій грі. З початку першого сету німецькі вболівальники вели себе дуже агресивно по відношенню до Моніки. Приводом для цього став факт того, що Селеш перевершила їхню співвітчизницю Граф. І хтось Гюнтер Пархе вирішив виправити становище таким способом. Після нападу тенісистка була відразу госпіталізована. На щастя, ушкодження не завдало великої шкоди здоров’ю спортсменки. Але ця подія відклала важкий емоційний відбиток на Моніці, і після цього турніру вона перестає виступати. Емоційна напруга довела спортсменку до того, що вона обладнала свій будинок камерами стеження і високим парканом. І весь свій час вона проводила в цьому будинку, побоюючись нового нападу.

Відновлення кар’єри

28 місяців знадобилося Селеш, щоб відновитися. І в 1995 році вона повертається у великий теніс. У цьому їй допомагало багато хороших людей, в тому числі: батьки і старший брат, а одного разу Моніку відвідав сам Мухаммед Алі.

Після повернення в спорт Селеш світова тенісна асоціація прийняла рішення поділити звання першої ракетки світу між Граф і Монікою. Асоціація взяла до уваги факт того, що до трагедії Моніка очолювала рейтинг, а подальше зниження позицій сталося не з її вини.

Першим турніром після повернення став канадський Rogers Cup, на ньому була обіграна у фіналі Аманда Кьотцер з ПАР. Фанати та експерти передрікали Моніці сходження на колишній рівень, але доля розпорядилася інакше. Американський турнір The United States Open Tennis Championships закінчився поразкою Моніки Селеш від Штеффі Граф. Остання перемога в рамках турніру «Великого шолома» була здобута над Анке Хубер.

У 1998 році після смерті батька кар’єра Моніки йде на спад. Однак у 2000 році тенісистка завойовує бронзу на Олімпіаді в Сіднеї. З 2003 року Селеш перестає виступати на великих турнірах, а в 2008 оголошує про завершення кар’єри.

Особисте життя

У квітні 2009 року в світ виходить книга «» Getting A Grip: On My Body, My Mind, My Self «», в ній ведеться оповідь про важку депресію тенісистки і про її повернення до спорту. Автор книги-мемуарів — сама Моніка Селеш. Особисте життя угорської тенісистки зробило крутий поворот у 2009 році, після зустрічі з мільярдером Томі Голісано. У 2014 році пара оголосила про заручини.

11 липня 2009 року в списку міжнародного залу тенісної слави з’явилося нове ім’я — Моніка Селеш. Фото цієї легендарної спортсменки досі можна побачити на сторінках тенісних видань і спортивних газет. І ніхто не стане сперечатися, вона це заслужила.