Надключичний лімфовузол: можливі причини збільшення та особливості лікування

Чому надключичні лімфовузли збільшено? Причини розвитку такого патологічного явища будуть перераховані нижче. Також ви дізнаєтеся про те, що являють собою дані органи, для чого вони необхідні людині, і як їх лікувати в разі запалення.

Загальні відомості

Лімфовузли надключичні, збільшені в кілька разів, свідчать про серйозні збої в організмі. І перш ніж розповісти вам про те, які захворювання провокують таку патологію, слід з’ясувати, що взагалі являють собою ці органи.

Лімфатичними вузлами називають невеликі залози, які за своєю формою нагадують боби. Як відомо, вони розташовані по всьому тілу людини і є невід’ємною частиною лімфатичної системи, що просуває лімфу і поживні елементи, а також виводить непотрібні речовини в кровотік.

Згідно з твердженнями фахівців, надключичний лімфовузол і вся лімфатична система в цілому являють собою найважливішу частину імунної системи людини, яка захищає організм від різних хвороб. Такі залози фільтрують лімфу, захоплюючи віруси, бактерії та інші шкідливі елементи, які потім знищуються білими кров’яними клітинами, або так званими лімфоцитами.

Лімфовузли можуть бути поодинокими або згрупованими. Їх розміри варіюються від невеликих до досить великих. У запаленому стані надключичний лімфовузол відчувається в області надключичної ямки. Також подібні залози можуть бути помітні в районі підмишок і паху, проте вони носять вже інші назви. У здоровому стані лімфатичні вузли не викликають болю. Крім того, вони непомітні оку і абсолютно нечутливі.

Причини запалення

Чому надключичні лімфовузли збільшено? Причини розвитку такої патології можуть ховатися в різних проблемах. Нерідко поодинокі лімфатичні вузли болять і опухають внаслідок отримання різних травм, а також пухлин або інфекцій, що розвиваються прямо в них або ж в органах, розташованих недалеко. Таким чином, залежно від того, які саме залози запалилися, можна виявити і їх причину збільшення.

Наприклад, надключичний лімфовузол запалюється через пухлину або інфекцію в області грудей, легенів, живота або шиї. Тому при такій патології слід в першу чергу обстежити саме ці органи.

Захворювання, що викликають запалення лімфовузлів

Чому запалюється надключичний лімфовузол? Збільшення цієї залози може протікати спільно із запаленням інших залоз в інших областях тіла. У цьому випадку говорять про генералізовану лімфаденопатію. Такий патологічний стан зазвичай викликають:

• Мононуклеоз, ознаками якого є біль у горлі, лихоманка і втома.
• Бактеріальні хвороби, в тому числі гострий фарингіт (через бактерію стрептокока).
• Хвороба Лайма (бактеріальна інфекція, яка поширюється деякими видами кліщів).
• Вірусна інфекція — цитомегаловірус.
• Вірусні хвороби, в тому числі краснуха, кір, свинка або вітрянка.
• Рак, у тому числі хвороба Ходжкіна, лейкемія і лімфома.
• Побічні ефекти від використання препарату «Фенітоїн», який застосовується для запобігання судомам.
• Побічні реакції від щеплення проти паротиту-кору-краснухи.
• Синдром набутого імунодефіциту.
• Венеричне захворювання — сифіліс.

Метастази в надключичні лімфовузли

Сучасній медицині відомі наступні шляхи поширення злоякісних пухлин:

• лімфогенний;
• змішаний;
• гематогенний.

Для лімфогенного метастазування характерне проникнення пухлинних клітин спочатку в лімфатичну посудину, а потім в довколишні або ж віддалені лімфовузли, в тому числі надключичні. Найчастіше таким шляхом поширюється епітеліальний рак (наприклад, меланома). Таке метастазування добре вивчено, тому розпізнати пухлину на етапі її зародження досить легко.

Метастази в лімфовузлах над ключицею дуже часто розвиваються при раку легенів або молочної залози, а також при злоякісних новоутвореннях у черевному відділі.

Причини розвитку метастазів

Метастази в такий орган, як надключичний лімфовузол, найчастіше поширюються через:

• вікового фактора (з’являються в основному в старшому віці);
• розміру і локалізації первісного вогнища новоутворення (велика пухлина в кілька разів збільшує ймовірність розвитку метастазів);
• супутні захворювання (хронічні хвороби, які послаблюють захисні сили організму);
• поширення ракових клітин (розростання утворень в стінку органу більш небезпечно і найчастіше викликає метастазування, ніж пухлини, що проростають в просвіт органу).

Діагностика захворювання

Де знаходяться надключичні лімфовузли? Розташування цих залоз у здоровому стані визначити досить складно. Якщо ж такі органи запалені, то вони досить легко промацуються в надключичних ямках.

Діагностику запалення лімфатичного вузла повинен проводити тільки досвідчений доктор. Для цього він досліджує надключичний простір від кивальної м’язової тканини до акроміально-ключичного зчленування. При цьому ретельно перевіряється ділянка між ніжками кивальних м’язів. У цій області пальпацію проводять одним середнім або вказівним пальцем.

При ретельному і глибокому дослідженні підключичних ямок промацуються їхні латеральні ділянки прямо біля країв дельтовидних м’язів. У здорових людей надключичні лімфовузли не пальпуються.

Інші способи діагностики

Запалений надключичний лімфовузол ліворуч або праворуч можна виявити пальпаторно, тобто звичайним промацуванням руками. Також ці залози доступні до дослідження наступними способами:

• УЗІ. Ультразвукове дослідження надключичного лімфовузла є найдоступнішим, інформативним і безболісним способом виявлення його аномального збільшення.
• Комп’ютерна томографія — це складний метод. При цьому його використовують лише для оцінки стану лімфатичних вузлів, недоступних для звичайного пальпування.
• Рентгенологічне дослідження. Такий метод застосовують дуже рідко. Як правило, збільшені лімфовузли виявляються на рентгенологічному знімку грудної клітини абсолютно випадково.
• Медіастиноскопія, торакоскопія і лапароскопія.
• Біопсія.

Остаточну крапку в діагностиці та пошуку причин збільшення лімфовузлів ставить результат біопсії. Інші методи дослідження дають інформацію лише про зовнішні характеристики запаленої залози. І тільки проаналізувавши структуру цього органу під мікроскопом, а також здійснивши ПЛР-аналіз і бактеріологічний посів, можна з повною впевненістю говорити про справжню причину збільшення лімфовузла.

Процес лікування

Як вилікувати запалений надключичний лімфовузол праворуч або ліворуч? Терапія такої залози полягає в безпосередньому усуненні причини її збільшення, хворобливості та пухання. Зокрема, бактеріальну інфекцію лікують прийомом антибіотичних засобів, а вірусна може пройти сама по собі, без застосування лікарських препаратів.

Більш серйозним випадком запалення надключичного лімфовузла є ракова пухлина. Якщо є хоч найменші підстави підозрювати, що збільшення цього органу пов’язане з онкологічним захворюванням, то повинна бути обов’язково проведена біопсія і, зрозуміло, повне обстеження у досвідченого доктора.

Таким чином, якщо збільшені надключичні лімфовузли не пройшли за один місяць, і при цьому їх розмір не зменшився, то слід відразу ж відвідати кваліфікованого фахівця. Не можна не сказати про те, що такі залози можуть залишатися опухлими ще довгий період після проходження інфекційного захворювання. Особливо часто таке явище зустрічається у дітей.

Особлива інформація

При збільшенні лімфатичних вузлів, у тому числі надключичних, слід пам’ятати про те, що:

• розмір лімфовузла в нормальному стані становить близько 1-1,5 см;
• основною причиною збільшення цього органу є місцева інфекція;
• чим більший вік хворого, тим вища ймовірність злоякісної природи цього патологічного явища;
• прийом антибіотичних препаратів без встановлення точної причини розвитку лімфаденопатії — це помилкова лікувальна тактика (спочатку повинен бути поставлений діагноз, а тільки потім призначено відповідне лікування);
• якщо збільшений вузол не зменшився протягом місяця, то проводиться його гістологічне дослідження і біопсія;
• збільшення залоз і селезінки вимагає негайної перевірки;
• збільшення лімфатичних вузлів разом з підвищенням температури тіла і хворобою в області їх розташування свідчить про інфекційне захворювання;
• біопсію лімфовузла можна проводити з шиї або підмишкової області, а лімфовузли в паховій області не годяться для такої діагностики;
• аспірація збільшеної залози біопсійною голкою не несе в собі діагностично важливої інформації з огляду на те, що не дає жодних уявлень про структурні зміни.