Нефростома: визначення, операція, догляд, профілактика та наслідки

Нирки потрібні для того, щоб забезпечувати одну з найважливіших функцій — виділення продуктів обміну з організму. Якщо це не здійснюється, людина може загинути від інтоксикації власними метаболітами.

У деяких випадках робота нирок ускладнена внаслідок різних патологічних станів. Серед них — онкологічні освіти, сечокам’яна хвороба. При цьому фільтрація крові і всмоктування корисних елементів відбувається, але кінцевих продукти не виводяться. А щоб налагодити цей процес, встановлюється нефростома.

Що це таке і в яких випадках вона необхідна? Нефростома являє собою трубку (дренаж), під’єднану до лоханки нирки і виведену назовні. Вона потрібна для забезпечення відтоку сечі та запобігання інтоксикації організму.

Нефростома — що це таке? Функції

Як відомо, у випадку онкологічних захворювань, провести радикальну операцію і при цьому зберегти функції органу виходить не завжди. Іноді уражену на великому протязі тканину доводиться видаляти повністю, щоб уникнути поширення раку. В інших випадках, навпаки, радикальна операція неможлива через виражені порушення роботи організму. З цією метою були придумані паліативні хірургічні втручання. Вони не призводять до лікування, але сприяють відновленню фізіологічних можливостей організму. Паліативні операції виконуються у всіх сферах онкології, не виняток і урологічна допомога.

Так, щоб налагодити виділену функцію організму і врятувати людину від ендогенної інтоксикації, проводять нефростомію. Вона полягає в постановці дренажної трубки в чашково-лоханкову систему нирки. Вільний кінець нефростоми виводиться назовні, тобто на поверхню шкіри. До нього під’єднують спеціальний контейнер, і відтік кінцевих продуктів обміну здійснюється, минаючи сечовий міхур, протоки та уретру.

Дана операція відноситься до паліативних видів допомоги, тому лікар повинен добре подумати, чи потрібна конкретному пацієнту нефростома. Що це таке і як доглядати за нею, він пояснить хворому перед хірургічним втручанням. І встановлення ниркового дренажу виконується тільки з письмової згоди пацієнта або його близьких. При цьому необхідно оцінити загальний стан хворого і з’ясувати, чи можна проводити подібну операцію.

Показання до постачання нефростоми

Як і будь-які штучно створені дренажі, нефростома в нирці виконує життєво важливу функцію. Найчастіше її встановлюють при онкологічних захворюваннях сечостатевої системи. Рідше — при інших серйозних урологічних патологіях. Існують спеціальні свідчення, згідно з якими встановлюється нефростома. Операція проводиться, якщо для нефростомії є такі показання:

1. Рак нирки або інших органів сечовидільної системи.
2. Гідронефроз.
3. Сечокам «яна хвороба з переважанням великих конкрементів.
4. Метастази пухлини будь-якої локалізації, здавлюючі органи малого тазу.
5. Непрохідність сечовика через здавлення його ззовні або стриктур.

Нефростомія допомагає не тільки відновити відтік рідини з організму, а й запобігти виникненню запального процесу. В результаті вдається уникнути хронічної та гострої недостатності нирок.

Подібна операція не завжди означає, що штучний дренаж буде перебувати в організмі постійно. У деяких випадках після проведення спеціального лікування (хірургічного втручання, хіміотерапії) нефростому видаляють. Іноді відновлення відтоку сечі необхідно на час виконання діагностичних маніпуляцій (стентування).

Протипоказання до проведення нефростомії

Незважаючи на гостру необхідність в операції, нефростомію не завжди можна виконати. До протипоказань відносять такі стани:

• порушення згортання крові;
• неконтрольована артеріальна гіпертензія;
• прийом ­ агулянтів.

До захворювань, при яких порушується згортання крові, відноситься гемофілія, геморагічний васкуліт, тромбоцитопенічна пурпура тощо. При цих патологіях будь-які оперативні втручання небезпечні для життя. Те ж стосується і прийому ­ агулянтів — медикаментів, що розріджують кров. Нефростому не встановлюють і при високому артеріальному тиску, який не піддається медикаментозної корекції. Проводити хірургічне втручання в подібному стані протипоказано, через ризик розвитку інсульту і кардіогенного шоку.

Підготовка до постановки нефростоми

У випадках порушення відтоку сечі, яке неможливо усунути за допомогою медикаментів, потрібна нефростома в нирці. Операція з її встановлення, як правило, не займає багато часу, проте вимагає перебування пацієнта в стаціонарі.

Перш ніж приступити до хірургічної процедури, слід виконати діагностичні дослідження. Серед них — загальний і біохімічний аналіз крові, сечі, коагулограма. Якщо причина анурії (порушення відтоку сечі) не з’ясована, потрібні інструментальні обстеження. До них належить екскреторна урографія, УЗД нирок, комп’ютерна томографія.

Техніка проведення нефростомії

Пацієнти, природно, хочуть знати, для чого потрібна нефростома, що це таке і яким чином її встановлюють. Слід зазначити, що виведення дренажної трубки з нирки на поверхню шкіри для досвідчених хірургів вважається нескладною операцією. Її виконують як під загальним наркозом, так і за допомогою місцевого знеболювання. Нефростомія проводиться швидко, протягом 15-20 хвилин. Однак після виконання операції за пацієнтом необхідно спостерігати. Це потрібно для оцінки відновлення відтоку сечі. Існує 3 варіанти проведення нефростомії. Серед них:

1. Виконання відкритої хірургічної операції.
2. Лапароскопічна установка дренажу.
3. Надмірна нефростомія.

Найчастіше виконується останній варіант. Встановлення нефростоми шляхом проколу шкіри і тканин, що підлягають, краще переноситься хворими. Крім того, чрескожна операція вважається менш травматичною, порівняно з відкритим хірургічним втручанням. Виконується вона під контролем УЗД або рентгенографії.

Техніка проведення операції включає в себе прокол шкіри, жирової клітковини, м’язів і ниркової паренхіми за допомогою пункційної голки. Під час виконання нефростомії лікар спостерігає за монітором. Це дуже важливо, оскільки необхідно з точністю потрапити в чашково-лоханкову систему, не пошкодивши навколишні тканини. Після введення голки встановлюють дренажну трубку, вільна сторона якої приєднується до сечоприймача.

Коли виробляють видалення нефростоми?

Якщо операція проводилася з метою виконання лікувальних процедур (хіміотерапії, стентування судин нирки), нефростому видаляють після відновлення фізіологічного відтоку сечі.

Іноді дренажну трубку встановлюють на невизначений термін. Найчастіше при онкологічних захворюваннях важкого ступеня. При цьому періодично потрібна заміна нефростоми. Вона повинна виконуватися в умовах операційної. На відміну від початкового хірургічного втручання, прокол тканин не потрібен, оскільки утворюється свищовий отвір.

Відновлення після операції

Відновлення після нефростомії відбувається швидко. Вже в першу добу пацієнт може пересуватися по палаті з дренажною трубкою. Приймати антибіотики після операції слід протягом 5-7 днів для профілактики інфекційного процесу. Протягом 2-3 діб у сечоприймач може потрапляти кров. Це відбувається через травматизацію судин нирок. Через 3 дні кровотеча припиняється. Для контролю відтоку сечі проводиться УЗД.

Нефростома: відхід у домашніх умовах самостійно

Оскільки дренаж є чужорідним тілом для організму, в будь-який момент можливе його інфікування. Про це попереджають кожного пацієнта, у якого встановлена нефростома. Догляд за катетером слід проводити постійно. До методів профілактики інфекційного процесу відносять:

1. Промивання дренажної трубки фізіологічним розчином і антисептиками. З цією метою використовується препарат «Хлоргексидін» або «Фурацилін».
2. Накладання стерильної пов’язки на область післяопераційної рани.
3. Своєчасне випорожнення сечоприймача.
4. Контроль лікаря кожні 2 тижні.

Пацієнтам, у яких є нефростома, не можна займатися фізичними вправами, піднімати тяжкості. Перегин дренажної трубки може призвести до ускладнень, тому катетер повинен перебувати в одному положенні.

Відгуки лікарів про нефростомію

На думку урологів, нефростомія — це вимушений захід, без якого не можна обійтися. Незважаючи на труднощі, що виникають внаслідок операції, і необхідність постійного догляду за дренажем, установка катетера потрібна пацієнтам, щоб врятувати їх від смертельної інтоксикації та інфікування.