Організаційна структура організації. Визначення, опис, коротка характеристика, переваги та недоліки

Організаційна структура організації — це… Що? Схема з квадратиків з назвами підрозділів організації, вибудувана в певному порядку?

Обивателем прийнято вважати, що організаційна структура — це якесь теоретичне поняття, що має досить посереднє відношення до реально діючої організації. Більше того, всередині деяких існуючих підприємств при здійсненні ними господарської діяльності організаційній структурі надається занадто мало значення. У підсумку — розмиті функції та обов’язки серед керівників підрозділів, хаотичність системи підпорядкованості, відсутність злагодженості роботи та виконання завдань для досягнення спільної мети будь-якого бізнесу — отримання прибутку.

Аналіз фінансового стану організації починається саме з вивчення її організаційної структури. Кому це потрібно? Представникам зовнішнього середовища проживання фірми — кредиторам, інвесторам, постачальникам, покупцям і замовникам, їм всім необхідно чітко розуміти логіку діяльності фірми-партнера. Представникам внутрішнього середовища — безпосередньо працівникам підприємства, яким також необхідно знати, яким чином вони взаємодіють з колегами, кому підпорядковуються, а кому можна делегувати частину обов’язків. Сукупність груп всіх співробітників складає організаційну структуру персоналу організації.

Що таке організаційна структура

Так що представляє з себе дане поняття? Організаційна структура організації — це сукупність всіх її підрозділів, між якими розподілені функції і завдання, а також взаємозв’язок між ними.

Організаційна структура управління підприємством

Організаційна структура управління — це конфігурація системи управління, що визначає повноваження і відповідальність, підзвітність і взаємозв’язок між керівниками підрозділів, а також встановлює перелік службових обов’язків персоналу.

Серед основних типів організаційних структур виділяють лінійний, функціональний, лінійно-функціональний, дивізіональний, матричний і комбінований.

Лінійна структура

Лінійний тип організаційної структури характеризується тим, що кожним підрозділом організації управляє один керівник, який підпорядковується вищестоящому керівнику тощо. Цей тип зжив себе, оскільки не є гнучким, не сприяє пристосованості до економічних змін і зростання фірми в сучасних умовах. Керівник повинен вміти орієнтуватися в різних сферах, бути дійсно фахівцем широко профілю, щоб віддавати розпорядження кожній службі організації. Хоча з основних переваг лінійного типу можна виділити його простоту, чіткість взаємозв’язків підрозділів підприємства та їх функцій.

Лінійна структура організації на прикладі армії

Найяскравішим прикладом для характеристики лінійної форми організаційної структури є армія, де, як відомо, керує чітка схема організації підпорядкованості молодшого за званням старшого.

Схема організаційної структури офіцерського складу армії представлена вище.

Функціональна структура

Функціональна організаційна структура передбачає наявність в організації окремих служб (наприклад, відділ продажів, кадрова служба, бухгалтерія, виробничо-технічний відділ тощо), персонал кожної з яких може взаємодіяти один з одним, а не тільки з основним керівником. Це знімає більшу частину навантаження з головного управлінця, знімає завдання пошуку широкопрофільних фахівців, що є достоїнствами даної структури. Присутність у відділах фахівців саме в своїй області сприяє поліпшенню якості продукції, що випускається. Проте використання функціональної оргструктури ускладнює внутрішньофірмені зв’язки і сприяє розвитку тенденції перекладання відповідальності співробітників одних служб на працівників інших.

Функціональна форма організаційної структури управління на прикладі організації з виробництва молочної продукції

Розглянемо цей тип оргструктури на прикладі підприємства харчової промисловості.

Схема функціонального типу організаційної структури показує зв’язок між підрозділами підприємства. Так, наприклад, транспортний цех взаємодіє в процесі здійснення своїх обов’язків з підрозділами фінансової служби: з бухгалтерією за нормами витрати ПММ та списання запчастин, з відділом збуту з виписки товарно-супровідної документації та погодженням маршруту, зі складом сировини та основним виробництвом з транспортування між ними матеріалів для цехових потреб тощо. Тобто підрозділи пов’язані між собою функціонально, але не підпорядковані між собою.

Лінійно-функціональна структура

Лінійна та функціональна форми організаційних структур управління вкрай рідко застосовуються в чистому вигляді. Вирішити недоліки цих типів організаційних структур здатна лінійно-функціональна структура управління. З лінійною її узагальнює наявність лінійних керівників, від функціональної вона запозичувала наявність функціональних служб, які допомагають першим, але адміністративно їм не підзвітні.

Серед достоїнств цієї структури слід відзначити розумне співвідношення між єдиноначаллям і вузькопрофільною спеціалізацією керівників функціональних служб; можливість делегування повноважень на більш низькі рівні лінійних ланок функціональних служб. А ось до недоліків варто віднести низький ступінь взаємодії між персоналом функціональних підрозділів, оскільки взаємозв’язок часто налагоджено тільки серед їхніх керівників. Принцип єдиноначалія при його посиленні може негативно впливати на якість продукції, що випускається і реалізується.

Лінійно-функціональна структура на прикладі магазину побутової техніки та цифрової електроніки

Щоб проілюструвати наочно, що являє собою цей тип, представимо у вигляді схеми організаційну структуру магазину побутової техніки та цифрової електроніки.

На схемі суцільними лініями показані лінійні зв’язки, а пунктирними — функціональні. Так, наприклад, каса безпосередньо (лінійно) підзвітна підрозділу бухгалтерії, але в процесі виконання своїх функцій взаємодіє зі збутом з інкасації грошових коштів, з відділом продажів магазину, з відділом кадрів з видачі коштів підзвіт, з відділом закупівель з організації оплати постачальникам і підрядникам готівкою. Відділи продажів магазину безпосередньо підпорядковані збутовому відділу, але в процесі діяльності функціонально взаємопов’язані і з відділом закупівель, і з бухгалтерією, і з кадровою службою.

Дивізіональна структура

Дивізіональна структура відрізняється тим, що підрозділи групуються за будь-яким критерієм: за видами продукції, що випускається, по регіонах, по групах споживачів. Позитивними сторонами використання цієї моделі є високий рівень реагування та пристосованості до змін у зовнішньому середовищі існування фірми, випуск продукту більш високої якості та конкурентоспроможності рахунок орієнтації всіх учасників виробничого процесу на одному дивізіоні. Серед мінусів структури потрібно відзначити такі негативні явища, як дублювання функцій підрозділів та управління, зростання конфліктів через подвійність підпорядкування, складність управління дивізіонами в цілому.

Дивізіональна структура на прикладі заводу з виготовлення харчових продуктів

Як приклад представлена організаційна структура заводу з виробництва харчових продуктів. Підприємство займається виготовленням декількох видів продукції. Один з напрямків — виробництво безалкогольних газованих напоїв і квасу, а інший — виготовлення пряників і печива.

Як видно зі схеми дивізіональної організаційної структури підприємства, воно взяло за основу дивізіонального поділу види продукції, що випускається. До кожного належить бригада працівників, служба лаборантів, група менеджерів з реалізації та склад бухгалтерії з нарахування оплати праці, калькуляції собівартості продукту тощо.

Матричний тип організаційної структури

Матрична структура являє собою тип структури з подвійною підзвітністю. Цей тип організаційної структури реалізує себе в проектних роботах. Наприклад, організація отримує замовлення на виконання будь-якого виду робіт. Для цього призначається керівник проекту і йому в підпорядкування виділяється ряд виконавців з різних функціональних служб. Однак з підпорядкування своїх безпосередніх керівників вони не виходять, а по завершенні робіт повертаються назад до свого підрозділу. У числі достоїнств даного типу організаційної структури: висока швидкість реагування та сприйнятливість підприємства до змін зовнішнього середовища, високий рівень адаптивності, оптимальний розподіл повноважень, відповідальності, підвідченості між функціональними та лінійними підрозділами. До недоліків можна віднести плутанину в розставленні пріоритетних завдань між роботою над тимчасовим проектом і в постійно діючому підрозділі, звідси ж випливає загроза назрівання конфліктів між керівниками проектів і керівництвом функціональних підрозділів. Сам принцип подвійної підзвітності значною мірою ускладнює всю систему управління.

Щоб більш чітко уявити собі цю форму організаційної структури, звернемося до схеми підприємства, яке взяло її за основу.

У підприємства 5 видів діяльності: аварійно-диспетчерська служба, яка надає кільком фірмам послуги з ліквідації аварійних ситуацій; надання послуг з поточного санітарно-технічного ремонту житлових будинків; послуги зі встановлення домофонів; оптова та роздрібна торгівля електрообладнанням. Але також підприємство бере участь в електронних торгах і береться за виконання тимчасових проектів. Для кожного окремого проекту призначається його керівник, і йому в підпорядкування відпускають ряд співробітників з кожного функціонального підрозділу: бухгалтера, кадровика, постачальника і робочу бригаду. Після закінчення робіт за проектом виробничий склад розпускається за місцями виконання прямих обов’язків.

Комбінована структура

Основною характеристикою комбінованої організаційної структури організації є об’єднання в ній декількох вищеназваних типів. У ньому присутні риси лінійного керівництва, функціональних взаємозв’язків, поділу служб за обраними критеріями, а також принцип подвійності підпорядкування. Комбінована організаційна структура дає можливість збільшити гнучкість підприємства і його сприйнятливість до змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі. До достоїнств і недоліків комбінованої структури ті ж, що і структур, закладених в її основу.

Комбінована структура управління на прикладі підприємства з видобутку та переробки апатито-нефелінової руди

Розгляньмо цю форму організаційної структури на прикладі організації, що має філії в різних регіонах країни, а також займається кількома видами діяльності. Нижче представлена схема комбінованої організаційної структури.

Керівництво здійснюється загальними зборами акціонерів, які стоїть над радою директорів. Радою директорів призначається генеральний директор і склад колегіального органу Правління, в обов’язки яких входить управління стратегічним розвитком підприємства. Правлінію та Генеральному директору лінійно підпорядковані Управління фінансами, кадрами, основним виробництвом, логістикою та матеріалопотоками. Функціональні підрозділи Комплексу — це підприємства, що здійснюють видобуток, збагачення, переробку, транспортування руди, а також науково-дослідна група. Організаційну структуру підрозділів організації, що здійснюють свою діяльність у різних регіонах, також складають лінійні та функціональні служби.

Незалежно від форми, організаційна структура повинна виконувати функції поділу завдань між службами організації, визначення компетентності кожної з них у досягненні кінцевого результату діяльності, а також контролювати непорушність взаємозв’язків між підрозділами.