Ортостатична проба. Для чого застосовується цей метод дослідження?

Проблеми з серцево-судинною системою є обов’язковим приводом для звернення за медичною допомогою. Такі хвороби часто призводять до важких ускладнень, інвалідності і навіть до летального результату. З цієї причини необхідно вчасно обстежитися і приступити до лікування. Патології серцево-судинної системи можуть виникати з багатьох причин і мати різні прояви. У деяких хворих спостерігається безсимптомний перебіг недуг, це ускладнює своєчасну діагностику і часто призводить до декомпенсації процесу. Існує безліч обстежень, що дозволяють оцінити стан серцево-судинної системи. Одним з них є ортостатична проба. Вона проводиться пацієнтам, у яких складно виявити захворювання або його причину у зв’язку з відсутністю характерної картини або початковою стадією.

Ортостатична проба: свідчення до проведення дослідження

Дослідження проводиться при різних захворюваннях, пов’язаних з порушенням функцій серцево-судинної системи та її іннервації. Ортостатична проба необхідна для оцінки кровотоку, оскільки при патологіях він може сповільнюватися або, навпаки, посилюватися. Найчастіше при захворюваннях спостерігається затримка венозного повернення. В результаті цього відбуваються різні ортостатичні порушення. Вони виражаються тим, що людина може відчувати дискомфорт при зміні положення тіла з горизонтального (або сидячого) у вертикальне. Найчастіше виникають запаморочення, потемнення в очах, зниження артеріального тиску і непритомності. Ускладненнями ортостатичних порушень є: ішемія серця з розвитком стенокардії та інфаркту міокарда, колапс. Причинами можуть служити не тільки зміни самого кровотоку, але і нервових структур, що відповідають за нього. У зв’язку з цим порушення можуть бути пов’язані як з серцевою патологією, так і з ЦНС. Основними показаннями вважаються: зміни АД (як гіпер-, так і гіпотензія), недостатність коронарного кровообігу, вегетативної нервової системи.

Види ортостатичних проб

Дослідження може проводитися різними способами. Існує як активна, так і пасивна ортостатична проба. Різниця полягає у функціональному навантаженні на м’язовий апарат пацієнта. Активна проба передбачає самостійний перехід хворого з горизонтального у вертикальне положення. У результаті цього скорочуються практично всі скелетні м’язи. Для проведення пасивної проби необхідний спеціальний стіл, до якого фіксується досліджуваний. У цьому випадку навантаження на м’язи вдається уникнути. Дане дослідження дозволяє оцінити стан гемодинаміки до і після зміни положення тіла. У нормі у кожної людини основні показники змінюються у зв’язку з невеликою зміною тиску, а також внаслідок фізичного навантаження. При недостатності серцево-судинної системи спостерігається підвищення (рідше — зниження) різниці між АД і ЧСС до і після проведення проби.

Методи проведення ортостатичної проби

Залежно від виду ортостатичної проби, методики проведення дещо відрізняються один від одного. Найбільш поширеним є спосіб Шеллонга. Цей метод розцінюється як активна ортостатична проба. Як провести дослідження щодо Шеллонга?

1. Пацієнт лягає на кушетку, він повинен бути максимально спокійним. До нього підключають спеціальний вимірювач артеріального тиску.
2. Лікар проводить вимірювання пульсу, потім фіксує результати ЧСС і АД за останні 15 хвилин.
3. Пацієнта просять встати і перебувати у вертикальному положенні.
4. Протягом цього часу відбувається безперервний вимір пульсу і АД.
5. Пацієнт знову лягає, і лікар фіксує результати через 0,5, 1 і 3 хвилини.
6. Після проведення проби будується графік залежності пульсу і АД від часу.

Інтерпретація результатів

Незважаючи на те що зміни показників гемодинаміки при зміні положення тіла відбуваються у кожної людини, існують середні показники. Відхилення від норми в бік збільшення і зниження ЧСС і АД свідчить про порушення роботи серцево-судинної або нервової системи. При положенні пацієнта ліжа або сидячи кров розподіляється по організму і сповільнюється. Коли людина встає, вона приходить в рух і прямує по венах до серця. При застої крові в нижніх кінцівках або черевній порожнині показники ортостатичної проби відрізняються від нормальних. Це свідчить про наявність захворювання.

Ортостатична проба: норма і патологія

При оцінці результатів звертають увагу на систоличне і діастолічне АД, ЧСС, пульсовий тиск і вегетативні прояви. Ідеальним показником вважається збільшення частоти серцевих скорочень до 11 уд/хв, невелике підвищення інших параметрів і відсутність реакцій нервової системи. Допускаються легка пітливість і незмінний стан тиску до і після дослідження. Задовільним вважається збільшення ЧСС на 12-18 уд/хв. Ортостатична проба з великим підвищенням пульсу і діастолічного тиску, сильною пітливістю і шумом у вухах, зниженням систоличного АД говорить про серйозні порушення гемодинаміки.