Осередкова атрофія слизової шлунка: можливі причини, симптоми, методи діагностики та методи терапії

Кількість людей, які страждають від хвороб травного тракту, щороку зростає. Осередкова атрофія слизової шлунка — патологія, що призводить до загибелі залоз, які відповідають за виробництво шлункового соку. При даному виді атрофії порушення, що виникають у слизовому покриві, носять патологічний прогресуючий характер. Підступність цього захворювання полягає в здатності клітин уражених ділянок перероджуватися в злоякісні. Тому осередкову атрофію фахівці відносять до категорії передракових станів.

Нижче розглянемо симптоми і лікування атрофічного гастриту.

Причини розвитку захворювання

Інша назва даної патології атрофічний гастрит хронічного характеру. Згідно зі статистикою, найбільш схильні до цієї хвороби люди пенсійного віку. Громадяни віком від 18 до 35 років хворіють набагато рідше. Провокуючим фактором у цій ситуації виступають захворювання аутоімунної спрямованості, коли внаслідок збою в роботі імунна система починає вбивати власні тканини і клітини. Такою мішенню може бути шлунок і його внутрішні оболонки.

Найчастіше вогнища атрофія слизової шлунка розвивається після 50-60 років, як результат гастриту, спровокованого бактеріями Хелікобактер пілорі.

Основні причини, що сприяють розвитку хвороби, досить різноманітні. До їх числа входять:

1. Неправильне харчування — найпоширеніший фактор, що впливає на стан шлункових стінок. Людина, яка довгі роки вживає в їжу фастфуд, гострі, жирні страви, завдає удару по цьому основному органу травлення. Голодування, постійні дієти, недотримання часових проміжків між прийомом їжі негативно впливають на стан ЖКТ. Які ще причини атрофії слизової шлунка?
2. Шкідливі звички (куріння і вживання спиртних напоїв) порушують нормальний ритм роботи системи травлення, викликаючи запальний процес у слизовій, формування язв і ерозій.
3. Тривале безконтрольне застосування медикаментів. Багато сучасних фармакологічних препаратів можуть містити хімічні речовини, що згубно впливають на внутрішній покрив шлунка та органів усього травного тракту.
4. Інтоксикація. При проникненні всередину організму небезпечних хімічних або природних речовин відбувається подразнення і, як наслідок, запалення ЖКТ.
5. Спадковий фактор. Фахівці стверджують, що гастрит, який передається у спадок, небезпечний високою ймовірністю переродження в онкологічну пухлину.
6. Часті стреси, нервові потрясіння здатні викликати збій нормальної роботи травної системи, провокуючи виникнення порушень незворотного характеру.
7. Деякі соматичні патології (цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи) істотно підвищують ризик атрофічних порушень.
8. Брак заліза і вітаміну B₁₂ впливає на стан органів травлення, порушуючи їхню діяльність.

Класифікація

Дане захворювання має певну класифікацію:

1. Осередкова атрофія слизової шлунка характеризується виникненням патологічних вогнищ у сполучній тканині на місці загиблих залоз внутрішньої оболонки. Осередки мають різні розміри і форму, за морфологічною будовою і зовнішнім виглядом нагадують атрофічний рубець на шкірі обличчя — ділянку рожевого відтінку, дряблу, з помітними кордонами. Вогнища атрофія небезпечна тим, що симптоматика при її розвитку часто відсутня.
2. Осередкова атрофія слизової антрального відділу шлунка — різновид патологічного процесу, який характеризується ураженням дистальної ділянки шлунка і загибеллю залоз, що відповідають за продукцію соляної кислоти і пепсину. Внаслідок цього стінки шлунка починають запалюватися. При застарілій течії можливе виникнення бактеріального ураження, розвиток язв.
3. Помірна атрофія, яка буває слабкою, вираженою і поміркованою. Для слабкої характерна незначна зміна головних залоз. Для помірної — негативні вимірювання значніші, крім того, спостерігається утворення патологічних ділянок. Виражена атрофія характеризується великими некротичними осередками ураження.

Симптоматика

Симптоми прояву осередкових атрофічних уражень змащені, виражені досить слабко, тому на ранніх етапах хвороби пацієнти не підозрюють про її існування.

Класичні симптоми осередкової атрофії слизової шлунка відрізняються ступенем інтенсивності та вираженості:

1. Виникнення нудоти. Якщо це явище виникає часто і без об’єктивних причин, то може свідчити про запальні процеси.
2. Зміна стільця. Діарея або запори є ознакою порушення повноцінного процесу перетравлення їжі, збоїв у роботі кишечника.
3. Неприємні відчуття в животі. Після їжі пацієнти скаржаться на почуття тяжкості, переповненості, тиску в епігастральній частині. З такої причини пацієнти, які страждають вогнищевою атрофією, погано їдять, швидко худіють.
4. Метеоризм. При атрофії слизової їжа погано перетравлюється, її залишки розкладаються, що призводить до підвищеного газоутворення.
5. Відрижка, яка є ознакою недостатнього вироблення шлункового соку, що надходить з метою розщепити їжу. Буває відрижка з неприємним запахом, гіркотою. Деякі пацієнти скаржаться на сухість у роті і неприємний присмак.
6. Больовий синдром. Біль при осередковому атрофічному ураженні спостерігається тупий, періодичний, виникає після їжі. У запущених випадках болючі відчуття носять постійний характер.
7. Виникнення білого нальоту мовою, яка найбільш характерна при загостреннях захворювання.
8. Зниження ваги, що відбувається внаслідок ослабленого загального стану організму та недостатнього засвоєння їжі.

Періодичне виникнення 2-3 перерахованих вище симптомів має стати підставою для занепокоєння та звернення до лікаря-гастроентеролога.

Еритематозна гастропатія з осередковою атрофією слизової шлунка

Під гастропатією еритематозної мається на увазі почервоніння слизового покриву шлунка, що може супроводжуватися її набряклістю, кровоточивістю і надмірним утворенням суті. Подібна ознака визначається при обстеженні шлунка за допомогою ендоскопа — фіброезофагогастродуоденоскопії.

Гіперемія слизових шарів шлунка провокується деякими несприятливими факторами, наприклад, гострою, грубою і занадто гарячою їжею. Під впливом причинного фактора в уражених ділянках шлунка активується мікроциркуляція, що і надає їй яскравий червоний колір.

Що таке атрофія слизової шлунка, знають не всі.

Головна відмінність

Відмінною рисою цього симптому захворювання є те, що при цьому зачіпається безпосередньо слизовий шар органу, а більш глибокі шари залишаються інтактними.

Найчастіше подібний синдром можна спостерігати при проведенні ФЕДДС у пацієнтів з еритематозним гастритом. При цьому клінічному випадку необхідно вчасно вжити терапевтичних заходів, оскільки від адекватності та своєчасності лікувальних заходів залежить перебіг і результат захворювання. Неправильне або пізніше лікування загрожує переходом патологічного процесу в виразку шлунка.

При виявленні еритеми в шлунку лікар може рекомендувати деякі додаткові дослідження, метою яких є виявлення Хелікобактер пілорі, а також визначення рН шлункового соку або проведення біопсії уражених ділянок слизового покриву з подальшим гістологічним дослідженням.

Практично в кожному випадку еритематозну гастропатію виявляють випадково при проведенні ФЕДДС, яке здійснюється при діагностиці інших захворювань або в профілактичних цілях.

Ознаки осередкової атрофії слизової шлунка важливо своєчасно розпізнати.

Попередньо створені фактори

Щоб лікувати патологію, необхідно знати, які причини її провокують. До попередніх факторів при цьому відносяться:

1. Нездорове харчування. Зловживання смаженими, гострими, солоними продуктами сприяє виникненню еритом у шлунку. Також негативно впливає на слизовий покрив шлунка фастфуд, копченості, газування та гарячі напої.
2. Застосування медикаментів з таких категорій, як нестероїдні протизапальні, антибактеріальні, гормональні, ^ агулянтні та інші.
3. Інфекційна інвазія. Необхідно відзначити негативний вплив на орган бактерії Хелікобактер пілорі, а також грибків і стафілококів.
4. Рефлюкс кишкового вмісту на порожнину шлунка.
5. Роздратування слизового шару соляною кислотою при дієті або голодуванні.
6. Хронічні стреси.
7. Підвищені фізичні навантаження.
8. Недостатній сон.
9. Зловживання алкоголем і куріння.
10. Зміна обміну речовин.
11. Гормональний дисбаланс.
12. Спадкова схильність.
13. Патології внутрішніх органів, наприклад, запалення підшлункової залози, кишечника, жовчного міхура та інші.
14. Атеросклероз судин.
15. Вплив харчових алергенів і хімічних речовин.

Чи потрібні аналізи крові, сечі та кала?

Діагностичні заходи

При підозрі на атрофічний гастрит осередкового характеру необхідно звернутися до гастроентеролога. Спеціаліст збирає анамнез, з’ясовує скарги пацієнта, інтенсивність симптомів.

Діагностика атрофії слизової шлунка повинна бути комплексною:

• Розгорнутий і загальний аналіз крові, аналізи сечі з визначенням обсягу білка, лейкоцитів.
• Копрограма, яка є дослідженням кала, показує, наскільки перетравлюється їжа і відбувається засвоєння корисних речовин.

Скільки кала потрібно для аналізу? Це вказує лікуючий лікар, коли виписує направлення. Крім того, проводяться такі дослідження:

• На наявність інфекції Хелікобактер пілорі — дихальні тести, морфологічні методики.
• За допомогою ендоскопа — достовірна методика, що дозволяє візуально оцінити вираженість і тип атрофічних уражень.
• Біопсія тканин шлунка, гістологічні дослідження, які дозволяють визначити стадію морфологічних змін слизового покриву.
• УЗД печінки та підшлункової залози, оскільки при атрофічному ураженні вогнищевого характеру їх діяльність може порушуватися.

Скільки кала потрібно для аналізу у дитини, грудничків і дорослих людей? Захід буде майже однаковим. Для цього користуються спеціальним стерильним контейнером, який можна придбати в аптеці. Він герметичний, у набір входить ложка. На ємності є позначки.

Обсяг спорожнень для дорослих людей складе не більше величини волоського горіха. 15 грам сформованого стільця достатньо зібрати для дитини.

Як лікувати атрофію слизової шлунка?

Терапевтичні заходи

Грамотно призначене лікування атрофічного гастриту осередкового характеру дозволяє істотно поліпшити стан пацієнта. Вилікувати і відновити слизові шари шлунка — це основна мета такої терапії, результативність якої безпосередньо залежить від причин, що спровокували розвиток даного захворювання.

Якщо патологія розвинулася на тлі ураження інфекцією Хелікобактер пілорі, призначаються інгібітори, антибактеріальні лікарські засоби. Тижневого терапевтичного курсу, як правило, буває достатньо для знищення цієї бактерії.

Основні групи медикаментозних засобів, що застосовуються при лікуванні осередкового атрофічного ураження:

• Ліки замісного впливу (природний шлунковий сік) і травні ферменти («Пангрол», «Креон», «Микразим»), які допомагають повноцінно перетравлювати їжу.
• Медикаментозні препарати, що допомагають виробленню соляної кислоти. Наприклад, завдяки застосуванню «Плантаглюциду» посилюється процес шлункової секреції, знімаються запальні прояви і спазми.
• Вітаміни в таблетованій або ін’єкційній формі призначаються при зниженні рівня гемоглобіну, сироваткового заліза (вітамін В₁₂).
• Знеболювальні лікарські засоби, такі як «Но-шпа» або «Бускопан», добре усувають больовий синдром і спазми.
• Ліки, які покращують моторику травного тракту — «Церукал», «Мотіліум». Вони допомагають просувати харчовий ком по шлунку до кишечника, не допускаючи розвитку застоїв.

При запущеному перебігу захворювання і передракових станах показана терапія шляхом хірургічного втручання.

Особливості харчування

Дієта при лікуванні осередкового атрофічного гастриту відіграє дуже важливу роль. Основний принцип — щадне, дробове харчування. Їжу краще готувати на пару. Не слід допускати вживання занадто гарячої або холодної їжі, яка травмує стінки органу. Основу раціону повинні становити:

• Супи на нежирних бульйонах.
• Ретельно протерте овочеве пюре.
• Відварене м’ясо (кролик, яловичина, індичка), біла риба.
• Білий підсушений хліб (вчорашній).
• Вівсяна, рисова каші.
• Компоти із сухофруктів, негазована мінеральна.

Під забороною жирні страви, консерви, їжа з оцтом і спеціями, газовані напої, штучні соки.

Профілактика

Дбайливе ставлення до травних органів дозволяє на довгі роки зберігати здоров’я. Людям, які мають родичів із захворюваннями травного тракту, дотримання заходів профілактики необхідне.

Правильне харчування є запорукою здоров’я і хорошого самопочуття. Виключення шкідливої їжі значно знижує навантаження на шлунок, дозволяючи зберегти секреторні функції. Відмова від шкідливих звичок також дозволяє звести до мінімуму негативний вплив шкідливих речовин на слизові покриви шлунка.

Наявність перенесених захворювань (коліти, дуоденіти) — це привід до регулярного спостереження за станом органів ЖКТ. Люди, які страждають на гастрит, щорічно повинні проходити діагностичне обстеження.

Ми розглянули симптоми і лікування атрофічного гастриту.