Основні види фундаментів

Це якраз той випадок, коли «як ви човен назвете, так він і попливе». Адже від того, яким буде основа, залежить міцність будинку. Потрібно визначити якість і стан ґрунту, клімат, вагу будівлі і, залежно від цього, вибирати варіант закладання фундаменту відповідний саме для цієї місцевості. Зараз є багато різновидів виготовлення, як кажуть, на будь-який смак. Матеріали для фундаменту потрібно вибирати, проаналізувавши все вище сказане. І щоб не розгубитися серед безлічі пропонованих будматеріалів розберемося з видами, їх плюсами і мінусами, а також з тим, які можуть бути підступи і що потрібно обов’язково врахувати.

Основні види фундаментів: плюси і мінуси

Стрічковий фундамент

Залежно від конструктивних особливостей, він буває монолітний і збірний. Вибір залежить від ступеня пучення ґрунту: якщо вона невелика, то підійде і збірний вигляд, якщо ж навпаки — тоді самим правильним буде вибір саме монолітного стрічкового фундаменту. Однак не варто забувати, що стрічковий фундамент — це не найдешевший варіант і призначений він для дому з важкими стінами, тобто для великого навантаження. Тому перш ніж будувати, потрібно гарненько проаналізувати всі факти, щоб висновок такого дорогого фундаменту виявився дійсно виправданим. Стрічковий фундамент можна поділити на три види: бутовий, цегляний і бутобетонний. У кожного виду свій термін служби. Якщо це бутовий вид, то він становить 150 років. Якщо цегляна — то від 30 до 50 років. Якщо ж бутобетонний — 50-75 років. Плюси фундаменту полягають у тому, що навантаження розподілене рівномірно; потім можна буде, у разі потреби, прилаштувати, переробити так, як захочеться; ну і, природно, в надійності. Мінуси в його масивності і у великій витраті будматеріалів.

Стовпчик

Це більш економний варіант, але він підходить тільки для зведення легковагових будинків. Є одна важлива особливість у стовпчатому фундаменті: він набагато краще стрічкового витримує опади і легше переносить деформацію ґрунту. Він може виконуватися з цегли, каменю, бетону, бутобетону, монолітного залізобетону.

Щодо глибини закладення можна виділити три види:

1. незаглиблені — визначивши, наскільки глибоко промерзає ґрунт, закладається на третину глибини.
2. малозаглублені — йдуть у землю на половину глибини промерзання.
3. заглиблені — на всю глибину промерзання, причому для посилення можна зробити його у вигляді трапеції, яка буде на зразок дюбеля, що тільки додасть побудові надійності та міцності.

Пальовий фундамент

Найкращий варіант для великогабаритних важких будівель і для нестійкого ґрунту. У приватному будівництві така конструкція практично не застосовується. Свая — це стовп із загостреним кінцем. Вони вбиваються або вкручуються в землю, минаючи можливі плавуни, рухливість і впираються в твердий грунт. У готовому фундаменті кожна паля може витримати навантаження від 2 до 5 тонн. Самому досить складно поставити такий фундамент. Зараз багато організацій надають такі послуги, і при цьому, ще й несуть відповідальність за зроблену роботу. Так, що в цьому випадку краще звернутися до фахівців. Але на це будуть потрібні чималі кошти. Якщо фінанси не дозволяють найняти робітників, то пробурити свердловини можна виконати ручним будівельним буром. Надійність такого фундаменту не залишає сумнівів. Але є пару мінусів: пальовий фундамент не придатний для горизонтально-рухомих ґрунтів — у такому випадку необхідний пристрій жорсткого залізобетонного ростверка. Також, цей тип фундаменту не передбачає цокольного приміщення (на це потрібно багато додаткових сил і засобів).

Плитний (плаваючий) фундамент

Зазвичай використовується в будові дерев’яних каркасно-панельних і бревенчастих будинків. Особливістю такого фундаменту є те, що, на відміну від стрічкового і пальового, він розташовується під всією площею споруди. Сам фундамент представляє з себе металевий каркас залитий бетоном. Причому з’єднання каркаса повинні бути жорсткоз’єднаними. Перевагою такого фундаменту є його відносна простота. Тобто його не складно зробити самому і без застосування важкої землерийної спецтехніки. Так само, плитний фундамент можна закладати на ділянці землі у високим рівнем ґрунтових вод, на неоднорідному ґрунті. Плаваючий фундамент має властивість переміщатися разом з рухами ґрунту і, тим самим, послаблюється навантаження на стіни. Якщо мова йде про сараї або гаражі, то можна не класти додатково настил, а використовувати поверхню фундаменту, як пол. Недоліком такого фундаменту є фінансова невигідність, адже багато коштів піде на бетон і металеву арматуру.

По суті, справа навіть не в економічній вигідності-невигідності певного фундаменту. Весь сенс в тому, який тип фундаменту потрібен саме для вашої споруди. Тому виходити потрібно від набору конкретних параметрів і особливостей реальної ділянки. Як вже говорилося вище, фундамент — основна частина будови і тому, наскільки міцним і довголітнім буде будівля, залежить саме від того як правильно обраний вид фундаменту, наскільки точно проведений аналіз ґрунту, і, звичайно ж, якість самого фундаменту. Так, що якщо немає можливості самому проаналізувати, потрудіться запросити фахівця, щоб не виявилася споруда марною і ненадійною, а гроші «викинутими» на вітер.