Паравертебральна блокада — визначення.

Усунення корінцевої поперекової та болю іншої локалізації вважається сьогодні одним зі складних, але при цьому найважливіших завдань. Спостерігаючи за регресом больового синдрому, можна робити висновок про правильність підібраної терапії. Відповідно до сучасних уявлень вертебрології, гостро з’явився біль у нижніх кінцівках або хребті повинен бути усунений якомога швидше. При переході стану в хронічний перебіг можуть виникнути розлади психогенного характеру. Вони, нашаровуючись на загальні симптоми, ускладнюють терапію і суттєво погіршують прогноз. У зв’язку з цим фахівці прагнуть по можливості використовувати якомога коротші і при цьому ефективні методи. Одним з таких є паравертебральна блокада. Що це таке, як її проводять — про це далі в статті.

Загальна інформація

Лікувальні блокади вважаються найбільш ефективними методами усунення болю та інших проявів неврологічних патологій. Процедури ґрунтуються на введенні в осередок хвороби лікарського засобу. Якщо порівнювати з іншими методами впливу (масажем, фізіотерапією, прийомом медикаментів, акупунктурою, мануальною терапією), то лікарська блокада застосовується не так давно — не більше сотні років. Однак за весь цей час процедури встигли зарекомендувати себе як вельми ефективний спосіб усунення болю. Саме цю мету переслідує блокада. Біль необхідно усувати досить швидко, при мінімальній кількості побічних ефектів, тимчасових і матеріальних витрат. Цим умовам повною мірою відповідає саме метод лікувальної блокади.

Опис

Блокада являє собою тимчасове відключення однієї з ланок з дуги больової реакції. Крім терапевтичного, ця процедура має діагностичне значення. У ряді випадків фахівець вагається з постановкою точного діагнозу. Це може бути пов’язано з тим, що клінічні прояви дублюються, або недостатньо чітко простежується зв’язок між симптомами і об’єктивними даними. Буває і таке, що неврологічні ознаки не підтверджуються при МРТ. Або, навпаки, свідчення КТ або магнітно-резонансної томографії не обґрунтовуються клінічно. У таких випадках величезну допомогу у встановленні точного діагнозу надасть селективна блокада.

Особливості

Якщо хворобливість знижується за допомогою анестезії анатомічних специфічних структур, це свідчить про те, що саме вони виступають джерелом болю. Окремі селективні ін’єкції здійснюють у конкретну ділянку. Так забезпечується локальна анестезія нерва, який постачає певну область. Укол може бути зроблений і в межах анатомічної ділянки, наприклад, суглобової сумки або суглоба. В результаті блокуються ноцирецептори в даній зоні. Якщо додатково до локального анестетику додаються кортикостероїди, селективні ін’єкції в таких випадках можуть забезпечувати більш тривалий терапевтичний ефект від анестезії. Внутрішньосуставне введення стероїдів сприяє зниженню запалення і зменшенню дискомфорту, пов’язаного з ним. Такі ін’єкції використовуються у випадках, коли суглоби не реагують на традиційний вплив — відпочинок, препарати, фізіотерапію. Блокада застосовується при міозитах, радікулітах, невралгіях, симпаталгіях. Крім того що купується больовий синдром, відзначається поліпшення нервово-трофічної функції.

Переваги процедури

Швидке настання полегшення забезпечується завдяки безпосередньому проникненню медикаменту в патологічне вогнище і впливу ліків на закінчення і провідники, що поширюють хворобливість. При проведенні процедури ймовірність розвитку побічних ефектів зведена до мінімуму. Це обумовлено знову ж тим, що медикамент проникає спочатку в осередок патології, а потім тільки — в системний кровотік. При кожному новому загостренні синдрому допускається застосовувати блокаду багаторазово. Практикою встановлено позитивний терапевтичний ефект ін’єкцій. Завдяки використанню блокади зменшується напруга м’язів, судинний спазм, усувається запальна реакція і набряклість у больовому вогнищі.

Паравертебральна блокада

Дане поняття слід вважати збірним. Термін свідчить лише про те, що ін’єкція здійснюється безпосередньо біля хребетного стовпа. Укол може бути внутрішньошкірним, підшкірним, периневральним, внутрішньомишковим або корінцевим. У ряді випадків паравертебральна блокада застосовується на гангліях симпатичного прикордонного ствола. Наприклад, у пацієнта втілення диска. При цьому відзначається зближення сусідніх хребців і зменшення вертикального діаметру міжхребцевого отвору. У передніх відділах його величина збільшується за рахунок розвитку остеофітів та інших кісткових розростань. Зменшення діаметру отвору відбувається при розвитку спондилоартрозу, утовщенні жовтої, міжсуставної зв’язки та інших процесів, обумовлених остеохондрозом. У зв’язку з тим, що провідним в природі неврологічних порушень при цьому є компресія і роздратування канатика, але не інфекційно-запальні реакції оболонок і корінців, такий варіант патології прийнято називати фунікулітом. На підставі цього застосовувана паравертебральна блокада є фунікулярною. Медикаменти вводять за допомогою голки зовні від отвору в зону залягання канатика, а не до спинномозкового корінця.

Класифікація

Лікувальні ін’єкції поділяються на типи відповідно до застосовуваного препарату та області впливу. Так, існують:

• Паравертебральна блокада шийного відділу хребта.
• Ін’єкції при міжреберній невралгії.
• Грудна паравертебральна блокада.
• Грушевидного м’яза.
• На попереково-хрещеному рівні.
• Сідничного нерва та інші.

Застосування глюкокортикоїдів

Паравертебральна блокада з «Дипроспаном» застосовується при системних колагенозах. Медикамент на клітинному рівні купує розвиток запалення. Перед введенням ліків область біля остистого відростка обколюється анестетиками: препаратом «» Лідокаїн «» або «» Новокаїн «». Після цього замінюють голку довшою і товстішою і проводять знеболювання до дужки хребця. Після цього вводять суміш анестетика з препаратом «» Діпроспан «». До протипоказань до проведення процедури відносять цукрових діабет, тромбофлебіт, остеопороз у вираженій течії, психози, індивідуальну непереносимість, інфекційні патології.

Використання анестетики

Паравертебральна новокаїнова блокада являє собою процедуру, суть якої полягає в тому, щоб ввести препарат в зону найбільшої болючості. Зокрема, до таких областей відносять тригерні крапки при перевантажених суглобах і напружених м’язах, ділянки проходження нервів і місцезнаходження їх сплетінь. Паравертебральна блокада з використанням анестетика може дати нетривалий ефект (20-30 хвилин). Проте навіть цього часу буває цілком достатньо для активації нормального тонусу спазмованої мускулатури.

Ефективність процедури та протипоказання

Результативність проявляється зняттям спазму на всьому протязі м’язового волокна, збільшенням рухового об’єму в суглобі, зниження інтенсивності больової чутливості локально або на ділянці іннервації корінця нерва. Не рекомендована паравертебральна блокада, техніка якої буде описана нижче, при вираженій брадикардії, синдромі слабкості в синусовому вузлі, атріовентрикулярній блокаді другого/третього ступенів (винятком вважаються випадки, коли для стимуляції шлуночків введено зонд), кардіогенному шоці, артеріальній гіпотонії (вираженій), гіперчутливості. До протипоказань відносять наявність даних про епілептиформних судомів в анамнезі, спровокованих анестетиками, а також порушення печінкової функції.

Хід процедури

Як проводяться паравертебральні блокади? Техніка виконання передбачає проведення маніпуляцій у певній послідовності. Пацієнт спочатку вкладається на живіт. Методом пальпації визначається ділянка максимальної хворобливості. Як правило, ця область відповідає проекції канатика, який постраждав найбільше. Застосовуються також неврологічні тести, що допомагають встановити місце, де буде здійснюватися паравертебральна блокада. Техніка проведення ін’єкції повинна бути добре відпрацьована у фахівця.

Ділянка обробляється спиртом або йодом. За допомогою тонкої голки в зону передбачуваної ін’єкції вколюють анестетик («» Новокаїн «») до формування «» лимонної скоринки «». Для наближення до ділянки виходу канатика другу голку (довшу) вводять біля лінії остистих відростків (на відстані 3-4 см) відповідно до потрібного проміжку. У міру її входження здійснюється впорскування 0.5% розчину «» Новокаїн «». Голка вводиться, поки не зіткнеться з поперечним відростком. Подальший рух здійснюється в обхід його знизу або зверху в напрямку до хребта під кутом в 30 град. відносно сагіттальної площини. Голка вводиться ще на 2 см в глибину і впорскується 10-20 мл анестетика або гідрокортизонової емульсії. Так, в цілому, проводяться паравертебральні блокади. Техніка виконання передбачає введення голки загалом на 5-6 сантиметрів.

Гострі випадки

Існує кілька методів, за допомогою яких проводиться паравертебральна блокада. Попереково-хрещений відділ вважається досить проблематичною зоною, особливо при гострих болях і відсутності монорадикулярного чіткого синдрому. У зв’язку з цим ефективні ін’єкції з трьох точок. Введення здійснюється між хребцями Liv і Lv, Lv і S1 і в зоні першого хрещеного отвору. Вколювання препарату «» Гідрокортизон «» саме в ці зони обумовлюється найбільш частими ушкодженнями в них спинальних канатиків. Пацієнту може призначатися двостороння паравертебральна блокада. Попереково-хрещений відділ у цьому випадку обколюється з шести точок. Відповідно до стану пацієнта, інтенсивності та локалізації болю застосовують різні дозування препарату «» Гідрокортизон «». При підведенні до одного канатику (на 1 укол) використовується 10-30 мг. При правильному здійсненні процедури хворобливість знижується або усувається безпосередньо після введення медикаменту. Блокаду можна при необхідності повторити. Повторна ін’єкція допускається не раніше ніж через 2-3 доби. Після процедури пацієнту рекомендовано постільний режим.

Інші методики

Хворий приймає положення лежачи на животі. Його голова повинна бути повернута в протилежну сторону від області, де буде поводитися паравертебральна блокада. Шийний відділ вважається найбільш рухомою ділянкою. У зв’язку з цим травмується ця зона частіше за інших. При проведенні процедури застосовується 0.25% розчин анестетика в дозі 70-100 мг. Ін’єкційна голка вводиться перпендикулярно поверхні шкіри ближче до зовнішньої межі розгинача спини. Далі рух здійснюється до зіткнення з пошкодженим хребцем або поперечним відростком. Після цього голка зміщується на 0.5-1 см убік. Наступні ін’єкції здійснюються на відстані 1.5 см від попередніх. У деяких випадках використовується суміш препаратів «Новокаїн» «і» Гідрокортизон «». Останнього беруть 50-75 мг і доводять першим до 100 мл.

Використання суміші Афоніна

Це ще один метод проведення паравертебральної попереково-хрещкової блокади. До ділянки виходу канатика з отвору (міжхребцевого) вводять 1.5-8 мг. Загальний обсяг розчину коливається в межах 30-80 мл. Доза залежить від кількості точок, що використовуються під час блокади. Терапевтичний курс включає в себе одноразову інфільтрацію, у разі якщо результат настає досить швидко. Якщо ефект з’являється повільно, то застосовують 2-4 повторні блокади. Кожна наступна ін’єкція здійснюється на 5-6 добу після минулої. При введенні пацієнт може відчувати різні відчуття в області іннервації відповідних нервових волокон. Наприклад, у хворого може з’явитися почуття тяжкості, парестезії, тиску, ноючий біль.