Плазуни — приклад. Земноводні й плазуни

Кожен з нас, нехай навіть хоча б на картинках, бачив жаб і ящірок, крокодилів і жаб — ці тварини відносяться до класів Земноводні і Плазуни. Приклад, наведений нами, далеко не єдиний. Таких істот дійсно багато. Але ось як відрізнити, хто є хто? Чим відрізняються земноводні та плазуни і наскільки суттєві ці відмінності?

Крокодил і жаба можуть чудово уживатися в одній водоймі. Тому цілком ймовірно, що може здатися, ніби вони родичі і мають спільних предків. Але це величезна помилка. Ці тварини належать до різних систематичних класів. Між ними багато принципових відмінностей. І полягають вони не тільки в зовнішньому вигляді і розмірах. Крокодил і ящірка — це плазуни, а жаба і жаба — земноводні.

Але, звичайно ж, земноводні і плазуни мають і деякі риси схожості. Вони віддають перевагу районам з теплим кліматом. Щоправда, земноводні обирають вологі місця, краще поблизу водойм. Але це продиктовано тим, що розмножуються вони тільки у воді. Плазуни ж з водоймами не пов’язані. Вони, навпаки, віддають перевагу більш сухим і спекотним регіонам.

Розгляньмо будову і фізіологічні особливості плазунів і земноводних, і порівняймо, чим вони відрізняються один від одного.

Клас Плазуни (рептилії)

Клас Плазуни, або Рептилії — це наземні тварини. Свою назву вони отримали завдяки способу пересування. Плазуни не ходять по землі, вони повзають. Саме рептилії вперше повністю перейшли від водного до сухопутного способу життя. Предки цих тварин широко розселилися по землі. Важливою особливістю плазунів є внутрішнє запліднення і здатність відкладати яйця, багаті поживними елементами. Вони захищені щільною оболонкою, до складу якої входить кальцій. Саме вміння робити кладки яєць сприяло розвитку рептилій поза водоймищем на суші.

Будова рептилій

Тіло плазунів має міцні утворення — луски. Вони щільно покривають шкіру рептилій. Це захищає їх від втрати вологи. Шкіра рептилій завжди суха. Випаровування через неї не відбувається. Тому змії та ящірки здатні жити в пустелях, не відчуваючи при цьому дискомфорту.

Дихають рептилії за допомогою досить добре розвинених легенів. Важливо, що інтенсивне дихання у плазунів стало можливим завдяки появі принципово нового відділу скелета. Грудна клітина вперше виникає саме у рептилій. Вона утворена ребрами, що відходять від хребців. З черевного боку вони вже з’єднані з грудиною. Завдяки особливій мускулатурі ребра рухливі. Це сприяє розширенню грудної клітини в момент вдиху.

Клас Рептилії зазнав змін і з боку кровоносної системи. Це пов’язано з ускладненням будови легенів. У переважної більшості плазунів серце трикамерне, у них, як і у земноводних, два кола кровообігу. Однак є і деякі відмінності. Наприклад, у шлуночку є перегородка. При скороченні серця вона практично розділяє його на дві половини (права — венозна, ліва — артеріальна). Розташування головних кровоносних судин чіткіше розмежовує артеріальні та венозні потоки. Як результат — тіло рептилій забезпечується кров’ю, збагаченою киснем, набагато краще. При цьому у них більш налагоджені процеси міжклітинного обміну та виведення продуктів метаболізму і вуглекислого газу з організму. Є й виняток у класі Плазуни, приклад — крокодил. Його серце чотирикамерне.

Основні великі артерії малого і великого кіл кровообігу принципово однакові для всіх груп наземних хребетних. Звичайно, без невеликих відмінностей і тут не обійшлося. У рептилій у малому колі кровообігу зникли шкірні вени та артерії. Залишилися тільки легеневі судини.

В даний час відомо близько 8 тис. видів плазунів. Вони живуть на всіх континентах, крім, звичайно ж, Антарктиди. Поділяють чотири загони рептилій: крокодили, лускові, черепахи і первоящери.

Розмноження плазунів

На відміну від риб і земноводних, розмноження у рептилій внутрішнє. Вони роздільнополі. Самець має спеціальний орган, за допомогою якого він вводить у клоаку самки сперматозоїди. Вони проникають в яйцеклітини, після чого відбувається запліднення. Яйця розвиваються в організмі самки. Потім вона відкладає їх у заздалегідь підготовленому місці, як правило, це вирита ямка. Зовні яйця рептилій покриті щільною кальцієвою оболонкою. У них знаходяться зародок і запас поживних речовин. З яйця виходить не личинка, як у риб або земноводних, а здатні до самостійного життя особини. Таким чином, розмноження плазунів принципово виходить на новий рівень. Зародок зазнає всіх стадій розвитку в яйці. Після вилуплення він не залежить від водойми і цілком може вижити самостійно. Як правило, дорослі особи не дбають про своє потомство.

Клас Земноводні

Земноводні, або амфібії — це жаби, жаби і тритони. Вони, за рідкісним винятком, завжди мешкають біля водойми. Але є види, які живуть у пустелі, наприклад жаба-водоніс. Під час дощу вона набирає рідину в підшкірні мішки. Її тіло роздувається. Потім вона заривається в пісок і, виділяючи велику кількість зсідів, переживає тривалу посуху. Наразі відомо близько 3400 видів земноводних. Вони діляться на два загони — хвостаті і безхвості. До перших належать саламандри і тритони, до других — жаби і жаби.

Земноводні сильно відрізняються від класу Пресмикаються, приклад — будова тіла і систем органів, а також спосіб розмноження. Як і їхні далекі предки риби, вони мечуть ікру у воду. Для цього земноводні нерідко шукають калюжі, відокремлені від основної водойми. Тут відбувається і запліднення, і розвиток личинок. Це означає, що в період розмноження земноводним доводиться повертатися до води. Це сильно заважає їх розселенню і обмежує в пересуванні. Лише деякі види змогли пристосуватися до життя далеко водойм. Вони народжують сформоване потомство. Ось чому цих тварин називають напіввідними.

Земноводні — перші з хордових, у яких розвинулися кінцівки. Завдяки цьому в далекому минулому вони змогли вийти на сушу. Це, природно, викликало у цих тварин ряд змін не тільки анатомічних, але і фізіологічних. У порівнянні з видами, що залишилися у водному середовищі, у амфібій більш широкі груди. Це сприяло розвитку і ускладненню легенів. У земноводних удосконалювалися органи слуху і зору.

Місця проживання земноводних

Як і рептилії, земноводні воліють жити в теплих регіонах. Зазвичай жаби зустрічаються у вологих місцях поблизу водойм. Але побачити їх можна і на лугах, і в лісах, особливо після сильного дощу. Деякі види чудово себе почувають навіть у пустелях. Наприклад, австралійська жаба. Вона дуже добре пристосувалася переживати тривалу посуху. У таких умовах інші види жаб неодмінно б швидко загинули. Але вона навчилася накопичувати життєво необхідну вологу в підшкірних кишенях під час сезону дощів. Крім того, в цей період вона розмножується, відкладаючи ікру в калюжі. Головастикам для повного перетворення достатньо одного місяця. Австралійська жаба в екстремальних для свого виду умовах не тільки знайшла спосіб відтворювати потомство, але й успішно відшукувати для себе пишу.

Відмінності плазунів від земноводних

Хоча на перший погляд здається, що амфібії мало чим відрізняються від рептилій, це далеко не так. Насправді подібності не так вже й багато. Земноводні мають менш досконалі і розвинені органи, ніж клас Плазуни, приклад — личинки земноводних мають жабри, в той час як потомство рептилій вже народжується зі сформованими легенями. Заради справедливості потрібно зауважити, що і тритони, і жаби, і черепахи, і навіть змії цілком можуть співіснувати на території однієї водойми. Тому деякі не бачать суттєвих відмінностей у цих загонах, часто плутаючись, хто є хто. Але принципові відмінності не дозволяють об’єднати ці види в один клас. Амфібії завжди залежать від місця свого проживання, тобто водойми, в більшості випадків вони не можуть його покинути. З рептиліями все йде інакше. У разі посухи вони цілком можуть здійснити невелику подорож і знайти більш сприятливе місце.

Це можливо багато в чому завдяки тому, що шкіра плазунів покрита роговими лусками, які не дозволяють вологі випаровуватися. Шкіра рептилій позбавлена залоз, що виділяють слиз, тому вона завжди суха. Їхнє тіло захищене від пересихання, що дає їм явні переваги в сухому кліматі. Для рептилій характерна лінька. Наприклад, тіло змії росте все життя. Її шкірні покриви «зношуються». Вони стримують зростання, тому раз на рік вона «скидає» їх. У земноводних шкіра гола. Вона багата залізами, що виділяють слиз. Але при сильній спеці амфібія може отримати тепловий удар.

Предки рептилій і земноводних

Предками амфібій були кістепері риби. З їх парних плавників згодом і сформувалися п’ятипалі кінцівки. Зовнішня будова плазунів вказує на те, що їх далекими предками були земноводні. Про це свідчить як анатомічна, так і фізіологічна схожість. Серед хребетних загонів вони першими покинули водну середу і вийшли на берег. Протягом багатьох тисяч років вони головували над іншими видами. Кінець цьому поклало запанування ссавців. Чому так сталося, достеменно не відомо. Існує безліч припущень, більшість з яких підкріплено незаперечними доказами. Це і глобальна катастрофа, викликана падінням метеорита, і поява квіткових рослин, і зміна клімату. Згодом багато рептилій повернулися у водне середовище. Але внутрішні органи у них залишилися цілком підходящими для життя на суші. Зараз представником таких видів є морська черепаха.

Відмінності в будові органів

Земноводні й плазуни дихають атмосферним повітрям через легені. Але у личинок амфібій зберігаються жабри. Рептилії ж їх не мають. Крім того, у плазунів більш складна нервова система. У них є зачатки кори великих півкуль, більш розвинені мозочок і органи почуттів. Крокодили, ящірки і хамелеони краще пристосовані до життя на суші. У них досконаліший слух, зір, досить розвинені і органи смаку, нюху, дотику. Смакові рецептори ж у земноводних практично відсутні. Хоча у них відмінно розвинене, гостре нюх.

У плазунів ускладнені кровоносна і виділива системи. Їх кров у великих судинах краще розділена на артеріальну і венозну. Крім того, у рептилій зникли шкірні судини, які дуже розвинені у амфібій. Це пов’язано з тим, що близько половини кисню жаби і тритони отримують за допомогою кожного дихання. Перебуваючи під водою, вони не використовують легені. Рептилії ж подібним чином поглинати кисень не можуть. Тому шкірні артерії і вени їм не потрібні. Вони дихають виключно добре розвиненими легенями.

У земноводних і рептилій різна кількість відділів хребта. У плазунів їх п’ять, а в амфібій — чотири. У безхвостих видів ребра відсутні.

Відмінність у способах розмноження

Риби, земноводні, плазуни суттєво відрізняються за способом розмноження. У рептилій запліднення внутрішнє. Яйця формуються всередині самки. Потім, як правило, вона відкладає їх у викопану ямку і прикопує зверху. Подібним чином чинять як крокодили, так і черепахи. Дитинчата вилуплюються повноцінно розвиненими, від дорослих особин вони відрізняються тільки розмірами. Існують також живородні рептилії. Вони «народжують» на світ дитинча, що сформувалося в шкіряній оболонці. Такий спосіб розмноження притаманний деяким видам змій. Народжене дитинча розриває оболонку і розповзає. Він веде самостійне життя. Саме здатність робити кладки яєць у твердій оболонці дала еволюційну перевагу рептиліям перед земноводними. Це зробило можливим їх розселення в різних куточках землі. Вони існують у лісах, пустелях, горах і на рівнинах. Особливості будови плазунів дозволяють їм жити і у воді.

У земноводних розмноження відбувається у водоймі. Самки мечуть ікру у воду. Туди ж самці пускають сперматозоїди, які запліднюють ікринки. Спочатку вилуплюються личинки. Тільки через два-три місяці вони остаточно перетворяться на дитинчат.

Спосіб життя плазунів і земноводних

Багато земноводних тільки народжуються у воді, а все доросле життя вони проводять на суші. Але існують види амфібій, наприклад, тритони, які водне середовище не покидають. У несприятливих умовах такі сухопутні види, як жаби, жаби можуть знову повернутися у водойму. Живляться амфібії рослинною їжею і безхребетними. Живуть вони недовго. Деякі види жаб можуть прожити до 8 років, а тритони — лише 3 роки.

Особливості плазунів у тому, що вони не залежать від води. Вони здатні розмножуватися і за її відсутності. Рептилії харчуються різноманітною їжею. У раціон дрібних ящірок входять комахи. Змії полюють за гризунами. Вони можуть з’їсти і яйця птахів. Крокодили і варани віддають перевагу травоїдним ссавцям — козулю, антилопу і навіть великим буйволам. Черепахи вживають рослинну їжу. Рептилії — справжні довгожителі. Виявлено сухопутні черепахи, вік яких становить понад 200 років. Крокодили можуть жити 80 років, а змії і варани — до 50.

Висновки

Рептилії відрізняються від амфібій за такими параметрами:

1. Місця проживання. Земноводні воліють сирі та вологі місця поблизу водойм. Рептилії не пов’язані з водою.

2. Шкіра плазунів позбавлена залоз. Вона суха і покрита лускою. У амфібій вона, навпаки, всіяна залозами, які виділяють велику кількість сум.

3. Рептиліям притаманна лінька.

4. Предки плазунів — земноводні.

5. У рептилій більш розвинені і вдосконалені нервова і кровоносна системи.

6. У крокодилів, ящірок, змій та інших видів запліднення внутрішнє.

7. У амфібій чотири відділи хребта, а у рептилій п’ять. У цьому є риси схожості ссавців і плазунів.

Цікаві факти

Найбільшими плазунами, які колись існували на землі, є динозаври. Вони зникли близько 65 млн років тому. Вони населяли і море, і землю. Деякі види були здатні літати. Нині найдавнішими рептиліями є черепахи. Їм понад 300 млн років. Вони існували в епоху динозаврів. Трохи пізніше з’явилися крокодили і перша ящірка (фото їх можна подивитися в цій статті). Зміям же «всього» 20 млн років. Це порівняно молодий вид. Хоча саме їх походження в даний час є однією з великих загадок біології.