Позаурочна діяльність в рамках реалізації ФГОС: специфічні особливості, програма і вимоги

Позаурочна діяльність за федеральним державним стандартом стала складовою частиною навчально-виховного процесу, а також варіантом організації позаурочного часу учнів.

Наразі подібна діяльність розглядається як робота, яку педагог організовує після уроків для задоволення школярів у змістовному дозвіллі.

Позаурочна діяльність у початковій школі сприяє залученню дітей до суспільно-корисної роботи. Участь у різноманітних заходах призводить до активної участі дітей у самоврядуванні.

Структура

Позаурочна діяльність сприяє створенню умов для розвитку школярем інтересів на рівні вільного вибору. У дітей з’являється можливість осягати моральні та духовні цінності, вивчати культурні традиції предків.

Позаурочна діяльність у школі за ФГОС організовується за п’ятьма напрямками розвитку особистості:

• спортивно-оздоровче;
• загальнокультурне;
• духовно-моральне;
• інтелектуальне;
• соціальне.

Правильна організація такої діяльності є сферою, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності дітей після закінчення ними навчального закладу.

Школа і центри додаткової освіти дають школярам можливість вибору, пропонують їм варіативність виховання та освіти.

Значимість роботи

Позаурочна діяльність є частиною освіти, націленої на допомогу вчителю та дитині у формуванні навчальної мотивації.

Вона дозволяє розширювати освітній простір, створювати школярам додаткові умови для розвитку.

Позаурочна діяльність з ФГОС передбачає вибудовування мережі, яка забезпечує школярам супровід, повноцінну підтримку на адаптаційних етапах. Базові знання дитина вчиться застосовувати в нестандартних для неї ситуаціях, що сприяє соціалізації.

Принципи організації

Робоча програма позаурочної діяльності ґрунтується на таких принципах:

• повна відповідність віковим особливостям школярів;
• спадкоємність з методиками, що використовуються в навчальній діяльності;
• застосування традицій і позитивного досвіду колег;
• вибір програми з урахуванням інтересів і здібностей школярів.

Основним завданням позаурочної роботи є досягнення учнями предметних та особистісних результатів.

Алгоритм вибору моделі

План позаурочної діяльності залежить від специфічних особливостей школярів, можливостей школи. Існує певна послідовність дій при організації позаурочної роботи в ОУ:

• перший етап спрямований на вибір цілей, підбір принципів роботи, включення їх до основної освітньої програми;
• другий етап пов’язаний з аналізом різних моделей позаурочної роботи;
• далі аналізується ресурсне забезпечення обраної моделі;
• на четвертому етапі підбирається основний зміст, ресурси для роботи.

Застосування даного алгоритму дозволяє освітньому закладу обирати такі варіанти роботи, які дозволять школі повною мірою виконати соціальне замовлення суспільства.

Класифікація моделей позаурочної діяльності ОУ

Залежно від умов, специфіки, можливостей, виділяють такі моделі:

• внутрішньошкільна робота, яка можлива за наявності ресурсів в ОУ;
• зовнішня модель, що передбачає залучення інших установ — соціальних партнерів;
• змішаний варіант, що обирається школами, які не мають достатніх ресурсів для позаурочної роботи, але зацікавлених у реалізації вимог ФГОС.

У деяких школах вибирається додаткова освіта, де в якості сполучної ланки виступають факультативи, наукові шкільні товариства, навчальні курси, об’єднання за інтересами. Їх перевагами вважають можливість залучати педагогів з інших навчальних закладів, здійснювати освітній процес на основі практико-орієнтованого підходу.

«Школа повного дня»

В якості основи для такої моделі виступає позаурочна діяльність в початковій школі. Серед характерних особливостей створення оптимальних умов для комфортного перебування школяра в освітньому закладі протягом дня, гармонія розвиваючого, виховного, навчального процесів.

Друга модель сприяє створенню здоров’єсберігаючого середовища, яке забезпечує повне дотримання санітарно-епідеміологічних нормативів і правил.

Подібна позаурочна діяльність у початковій школі сприяє самовираженню, самореалізації дітей. Вона відрізняється підтримкою громадських дитячих організацій, органів самоврядування школярів.

Позаурочна діяльність у школі спрямована на створення комплексу умов для побудови індивідуальної розвивальної траєкторії для кожного учня.

Оптимізаційна модель

Вона передбачає оптимізацію внутрішніх ресурсів школи, залучення в роботу всіх співробітників: вчителів, психологів, дефектологів, соціального педагога, логопеда.

Робоча програма позаурочної діяльності такого типу створюється класним керівником.

Серед основних переваг подібної моделі відзначимо:

• мінімізацію фінансових витрат на позаурочну роботу;
• організацію єдиного методичного та освітнього простору;
• змістовність і єдність усіх структурних підрозділів.

Інноваційна освітня модель

Організація позаурочної діяльності в даному випадку базується на впроваджувальній, експериментальній роботі. Освітній заклад обирається в якості пілотного майданчика муніципального, регіонального, федерального рівня.

Подібна діяльність пов’язана з тісною взаємодією загальноосвітнього закладу з різними методичними службами, професійними училищами.

Напрями позаурочної діяльності обираються з урахуванням інтересів школярів, запитів батьків.

В якості переваг подібної моделі відзначають:

• актуальність змісту;
• сучасні методики роботи;
• високу науковість навчальної діяльності.

При підборі моделей такої діяльності в початковій школі класний керівник спирається на загальний план ОУ. Програма позаурочної діяльності розробляється з урахуванням індивідуальних вікових особливостей класного колективу, ресурсних можливостей школи.

Варіант комбінованої програми

Як підібрати форми позакласної роботи? ФГОС нового покоління регламентують її зміст, особливості, види. Багато освітніх закладів обирають різні напрямки позаурочної діяльності, створюючи змішану модель, всередині якої є:

• логопедичні, рольові, корекційно-розвивальні, індивідуальні заняття;
• додаткові заняття з математики;
• театральні студії;
• наукові товариства;
• колективні творчі справи;
• танцювальні студії.

Такі форми позаурочної діяльності — відмінний варіант для всебічного та гармонійного розвитку кожної дитини.

У вересні класний керівник (або шкільний психолог) проводить анкетування, виявляючи основні напрямки, за якими діти хотіли б займатися додатково. Аналогічне анкетування пропонується батькам. Після обробки результатів адміністрацією школи приймається рішення про кількість і напрямки додаткових курсів.

Потім складається загальний план позаурочної діяльності, в якому вказують всі курси, факультативи, гуртки, студії, що пропонуються учням.

При складанні розкладу враховують, що одна дитина може відвідувати відразу кілька студій, гуртків, і їй повинна бути дана можливість реалізувати вибір.

Кожен педагог веде спеціальний журнал, зазначає відвідуваність. Заняття з позаурочної діяльності не відрізняється за тривалістю від звичайного уроку.

Як приклад розглянемо дві форми організації роботи після уроків:

• факультатив;
• позаурочні заходи.

Теми позаурочної діяльності можуть бути різними, вибирають їх з урахуванням побажань і можливостей школярів.

Факультатив з хімії

У рамках позаурочної роботи можна запропонувати школярам курс «За сторінками підручника хімії».

У зв’язку зі скороченням кількості навчальних годин спостерігається розрив між вимогами ЄДІ і знаннями, які отримують школярі на уроках хімії. Щороку дітям, які навчаються за базовою програмою, стає все важче змагатися з випускниками гімназій та ліцеїв.

Даний курс спрямований на закріплення знань, навичок, умінь, отриманих на уроках. Він передбачає суттєве поглиблення ЗУН на основі вступних програм технічного профілю.

Через мінімальну кількість часу вчитель хімії в рамках шкільної програми не встигає розглядати зі школярами розрахункові завдання творчого характеру, розбирати питання підвищеної складності.

Все це враховано в рамках даного факультативного курсу. У ньому успішно реалізується ідея диференційованого навчання, метапредметний зв’язок.

Цінність позаурочного курсу полягає в можливості розбору завдань з органічної та загальної хімії олімпіадного характеру, що нереально на уроках. Курс побудований на основі законів природи, сприяє формуванню в учнів уявлень про цілісність світогляду.

Цілі та завдання позаурочного курсу:

• підвищення інтелектуального потенціалу учнів;
• профорієнтаційна діяльність;
• розвиток вміння вирішити завдання будь-якого рівня на базі основних законів природи;
• формування навичок саморозвитку.

Курс сприяє залученню школярів у мислювальну діяльність, допомагає формувати у дітей практичні навички та вміння. Він забезпечує вдосконалення особистісних якостей школярів. У роботі педагог застосовує різні завдання, включаючи і матеріал зі вступних випробувань до престижних навчальних закладів вищої ланки.

Відвідавши даний факультативний курс, діти підвищать свою конкурентоспроможність на випускних іспитах з хімії.

Факультатив ґрунтується на зв’язку з суміжними навчальними дисциплінами: фізикою, біологією, математикою, історією, літературою. Він сприяє закріпленню основних хімічних і фізичних законів і понять. Розрахований курс на 68 годин (два роки навчання), призначений школярам 8-11 класів.

На першому етапі діти знайомляться з алгоритмами вирішення різних типів задач, у другій частині курсу вони відпрацьовують теоретичні знання на конкретних завданнях.

Варіант позакласного заходу

Як форму позаурочної діяльності можуть виступати різні заходи: класні години, ігри, спортивні свята. Пропонуємо приклад заходу, що сприяє формуванню у підлітків комунікативних навичок.

Освітнім аспектом буде висновок формули успішного спілкування.

Виховним аспектом є формування почуття взаємодопомоги, відповідальності перед іншими членами класного колективу.

Крім розвитку інтелектуальних умінь і навичок, діти вчаться вести бесіду, аргументувати позицію, проводити рефлексію.

Спочатку педагог вітає школярів, пропонує їм відчути себе мільйонером, який живе на безлюдному острові. Єдиною умовою є неможливість запрошення до себе друзів, рідних і близьких людей. Потім вчитель цікавиться, чи готові підлітки залишитися як єдиний власник великого острова? Подібна ситуація дозволяє педагогу налаштовувати школярів на основний зміст позаурочного заходу.

У словнику Ожегова слово «» спілкування «» — це взаємні стосунки, підтримка. Безумовно, людині складно жити в ізоляції від суспільства, адже тільки завдяки іншим людям ми стаємо самими собою.

Проблема полягає в невмінні чути, слухати, розуміти співрозмовника. Тому так важливо визначити складні успішного спілкування, щоб не відчувати проблем при розмові з однолітками, людьми старшого віку.

Далі педагог розповідає школярам повчальну казкову історію.

В одному маленькому місті жив білий мишеня. Він дуже любив батьків.

Коли малюк пішов до школи, він відразу подружився з іншими хлопцями. Він вірив словам своїх друзів, ніби малюк жив в іншому світі. Кожному він хотів дати корисну і добру пораду.

Але навколо нього стали з’являтися сірі і злі миші, що заздрять мишеню, його досягненням і успіхам. Вони нічого не вміли робити своїми силами і навіть не намагалися вчитися, а мишеня із задоволенням осягав науки.

Сірі заздрісники намагалися будь-якими способами нашкодити малюку, поширювали про нього різні небилиці, які ображали мишеня.

Він дуже переживав, плакав у своїй норці. Але поруч з ним завжди були вірні друзі. Скільки не намагалися злі сірі миші, вони не змогли запеклити білого мишеня.

Безумовно, це тільки казка. Далеко не кожна людина в житті здатна витримати агресію, злість інших людей.

Саме тому так важливо шанобливо ставитися до свого співрозмовника, підбирати для спілкування тільки коректні слова і вирази.

Далі дітям пропонується виконання вправи, яка полягає в підборі добрих слів своєму сусідові.

В якості одного з доданків успішного спілкування хлопці виділяють підбір добрих слів для співрозмовника.

Далі підліткам пропонуються аркуш паперу і ручка. Вони повинні виступити в ролі дизайнера, який розробляє одяг. На «лицьовій стороні» декорованого виробу хлопці записують ту інформацію про себе, якою вони готові поділитися з іншими людьми. На зворотному боці їм пропонується написати те, що б вони хотіли приховати від сторонніх очей. На виконання такого завдання дається 3-5 хвилин.

Далі підбиваються підсумки, розглядаються готові «вироби». Педагог зазначає, що ніхто з підлітків не захотів демонструвати оточуючим людям свої недоліки. Люди намагаються шукати недоліки не у себе, а у друзів і знайомих.

Для встановлення нормального спілкування важливо спочатку аналізувати свою поведінку, шукати власні недоліки, намагатися від них позбавлятися.

Для оцінки атмосфери довіри та взаєморозуміння, що існують у класному колективі, педагог пропонує гру.

Хлопці стають в коло, потім найсміливіша дитина виходить в центр, закриває очі. Педагог пропонує йому різні рухи: вперед, вліво, вправо, назад. Потім педагог запитує, чи відчував підліток почуття страху, здійснюючи подібні дії.

Разом з дітьми вчитель робить висновок про важливість довіри в процесі спілкування.

На завершення позаурочного заходу підлітки виводять свою «» формулу успішного спілкування «», де кожне «» солодке «» несе певне смислове навантаження.

Позаурочна діяльність є важливим елементом роботи, спрямованої на формування особистості школярів.

Саме тому в кожному освітньому закладі є різноманітні гуртки, секції, факультативи, студії.