Промивання сечового міхура: специфічні особливості та опис процедури

Багато хвороб сечового міхура супроводжуються застійними явищами. Це ускладнює перебіг патологічного процесу, провокує додаткове подразнення стінок органу та їх запалення. У подібних випадках хороший терапевтичний ефект дає промивання сечового міхура. Така процедура сприяє прискореному виведенню продуктів метаболізму. Крім того, з’являється можливість обробити запалені стінки бульбашки антисептичним розчином, що призводить до полегшення стану хворого.

Показання до проведення процедури

Основним показом до промивання міхура є запалення в гострій формі, що супроводжується порушенням відтоку сечі. В урології цю методику найчастіше використовують при циститі. Для цього захворювання типове приєднання вторинного інфекційного процесу. Однак розвивається воно не миттєво, а тільки за умови впливу певних факторів. Це може бути:

• тонзиліт;
• стафілокок;
• гайморит;
• грип.

Крім того, промивання сечового міхура рекомендується при паралічі тіла. До допомоги процедури доводиться вдаватися і перед здійсненням діагностики патологій органів виділеної системи. Також серед показань варто відзначити тривале вживання деяких лікарських засобів.

Можливі протипоказання

Призначати таку процедуру може тільки лікар за наявності відповідних показань. Спеціаліст повинен враховувати стан здоров’я хворого. Адже не завжди промивання міхура дає позитивний терапевтичний ефект. В яких випадках протипоказане втручання?

1. Травми і механічні пошкодження органів виділеної системи.
2. Перекриття уретри конкрементом.
3. Наявність новоутворень, у тому числі доброякісного характеру, в сечовому міхурі.
4. Простатит в гострій формі.
5. Спазм сечовипускного каналу.
6. Деякі венеричні хвороби.

Це далеко не всі протипоказання. Тому варто ще раз сказати про необхідність попередньої консультації з лікарем та проведення діагностичного обстеження.

Попередня підготовка

Перед призначенням маніпуляцій в обов’язковому порядку необхідно перевірити виділену систему хворого. Це робиться з метою оцінки місткості сечового міхура. Обсяг органу можна виміряти шляхом оцінки кількості виділеної урини за один акт сечовипускання. Застосування лікарських препаратів в ході даної процедури не рекомендується. До їх допомоги слід вдаватися тільки при наявності гнійного секрету в уретрі.

Психологічна підготовка пацієнта проводиться лікарем. Фахівець повинен пояснити алгоритм промивання сечового міхура і розповісти, які при цьому використовуються матеріали та ліки. У хворого не повинно залишатися страхів або питань, пов’язаних з майбутнім втручанням.

Матеріали, що використовуються

Промивання сечового міхура здійснюється стаціонарно і тільки із застосуванням спеціальних інструментів:

• стерильний катетер;
• шприц або гуртка Есмарха;
• штатив;
• лікувальний розчин або дистильована вода.

Які ліки вибрати?

Основу розчинів для промивання сечового міхура підбирають з урахуванням захворювання, яке викликало застійні явища. У більшості випадків використовується «Фурацилін». Іноді лікарі наполягають на застосуванні «Пеніциліну» або «Колларголу». Ці лікарські препарати допомагають впоратися з інфекцією. Речовини, що входять до складу, запобігають подальшому діленню патогенних елементів.

Для профілактичного промивання використовується звичайна вода або борна кислота (2%). Попередньо розчини необхідно прогріти до кімнатної температури. Заборонено застосовувати холодні рідини. Це може спровокувати спазм, як наслідок, додаткові травми органу.

Алгоритм проведення процедури

Щоб провести процедуру, необхідно витримати чіткий алгоритм дій. Спочатку розгляньмо, як здійснюється промивання сечового міхура через катетер.

Пацієнт повинен лягти в максимально зручному для проведення маніпуляції положенні. Зазвичай лікарі пропонують розташуватися на кушетці. Хворий лягає на спину, згинає ноги в колінах і розводить їх, злегка піднімаючи таз.

Шприц або пристосування Есмарха фахівець закріплює на штативі. По відношенню до пацієнта вони розташовані на висоті приблизно 0,5 м. Спочатку промивають передню область уретри. З цією метою катетер встановлюють у сечовипускальний канал і плавно просувають його, поки не почнеться відтік урини. Така ознака свідчить про те, що він досяг «кінцевого пункту». Після цього лікар чекає, коли весь міхур повністю випорожниться.

На наступному етапі до катетеру приєднують шприц, а в орган починають подавати лікувальний розчин. Найчастіше вибирають промивання сечового міхура «Фурациліном». Його наповнюють до тих пір, поки у пацієнта не виникне позов до сечовипускання. Після цього шприц видаляють. Через катетер відбувається мимовільний відтік введеної раніше рідини. На цьому процедуру можна вважати завершеною. Для отримання стійкого терапевтичного ефекту пацієнт повинен ще близько 30 хвилин перебувати в лежачому положенні.

Промивання сечового міхура через цистостому

Цистостома — це ще одне пристосування, яке також використовується для промивання сечового міхура. Однак алгоритм дій дещо відрізняється від такого із застосуванням катетера. У цьому випадку відтік рідини здійснюється через черевну порожнину. За допомогою цистостоми промивання сечового міхура рекомендується тим хворим, яким неможливо ввести катетер через травму або пошкодження уретри.

Це пристосування зазвичай встановлюють на тривалий термін. Заміну трубки виробляють раз на місяць або частіше. Порожнину органу промивають з використанням антисептичних засобів або ліків. Процедуру повторюють кілька разів, поки розчин остаточно не стане чистим. Для відтоку рідини застосовується спеціальний дренажний мішок. Його прийнято встановлювати трохи нижче рівня сечового міхура. Після завершення промивання шкіру навколо цистостоми обробляють і накладають пов’язку.

Особливості промивання в домашніх умовах

Перед початком будь-якого лікування необхідна консультація з лікарем. Незважаючи на уявну простоту проведення промивання, ця процедура іноді супроводжується певними труднощами.

Варто зауважити, найпростіше йде справа з жіночим організмом з технічної точки зору. Адже уретра має незначну довжину. У чоловіків процедура пов’язана з деякими труднощами. Наприклад, довжина уретри становить вже близько 25 см, вона має кілька звужень. У цьому випадку всі маніпуляції слід проводити з особливою обережністю і знанням справи.

Спочатку катетер необхідно змастити вазеліном. Просувати по сечовипускальному каналу його слід дуже плавно, здійснюючи обертальні рухи. У місцях, де присутні анатомічні звуження, чоловіка слід попросити зробити 4-5 глибоких вдихів. Таким чином можна уникнути сильної хвороби і розслабити м’язи. При виникненні спазму процедуру відразу рекомендується припинити. Після розслаблення організму можна знову приступати до маніпуляцій. Катетер продовжують поглиблювати, поки не підуть перші краплі урини.

Іноді доводиться вдаватися до допомоги металевого інструменту. Необхідність у використанні такого варіанту катетера обумовлена патологічними змінами в чоловічому організмі. Йдеться про такі захворювання, як аденома простати і стриктура уретри. Обертальні рухи з металевим катетером заборонені, оскільки зростає ризик механічного пошкодження стінок органів.

Ускладнення після маніпуляцій

Промивання сечового міхура не повинно супроводжуватися сильною хворобою. Поява дискомфорту зазвичай свідчить про неграмотне проведення процедури або надмірне розтягнення органу. У такій ситуації необхідно припинити всі маніпуляції і дати рідині спокійно вийти. В яких ще випадках слід призупинити промивання?

1. Спазм уретри або утруднене введення катетера.
2. Кровотеча.
3. Неправильний підбір лікарського препарату, як наслідок, опік слизової.
4. Інфікування сечового міхура на тлі недостатньої асептичної обробки інструментів.

Якщо розчин не витікає у зворотному напрямку, це вказує на закупорку трубок катетера. Причиною даної проблеми виступає слиз. Щоб розчинити її і продовжити всі маніпуляції, необхідно промити катетер спеціальним засобом.

З метою попередження перерахованих ускладнень процедуру краще виконувати в умовах стаціонару та під постійним контролем лікаря.