Рентген черевної порожнини: підготовка, проведення та розшифровка результату

Рентгенографія черевної порожнини — один з найпоширеніших методів діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту. Саме цей метод обстеження застосовується в першу чергу в стаціонарі при надходженні пацієнта зі скаргами на болі в животі, метеоризм, порушення стільця.

Суть рентгенографії

Рентген — один з найбільш стародавніх методів візуалізації внутрішніх органів. Суть його роботи полягає в проходженні рентгенівських променів через внутрішні органи. Оскільки випромінювання легко проходить через кишкову трубку і слабо відбивається від кишкової стінки, оглядова рентгенографія органів черевної порожнини в багатьох випадках малоінформативна.

Однак швидкість отримання результату, дешевизна цього методу, відсутність необхідності наявності високотехнологічної апаратури роблять рентген досить поширеним для невідкладної діагностики хвороб внутрішніх органів. Крім цього існує ряд рентгенологічних симптомів, які не можна побачити за допомогою інших методів обстеження. А саме наявність цих симптомів є вирішальною при деяких патологіях.

Як повинен виглядати рентген в нормі, можна побачити на малюнку нижче.

Види ренгенографії

Обстеження органів черевної порожнини за допомогою рентгенівських променів буває двох видів: контрастна та оглядова рентгенографія черевної порожнини.

Введення контрасту при проведенні процедури значно підвищує її інформативність та діагностичну цінність. Контрастом для кишківника є розчин барію. Пацієнт випиває склянку цієї речовини (100 мл води на 80 г барію), і далі протягом години робиться серія знімків. Якщо ж дослідження проводиться для діагностики патології прямої кишки, розчин вводиться за допомогою клізми. Він складається з 720 г барію і 1 літра 0,5% -го розчину танину. Ця контрастна речовина не всмоктується в кров і виводиться разом з калом.

Рентгенолог спостерігає за тим, як барій проходить по кишечнику, як заповнюються петлі кишкової трубки, через який час відбувається евакуація барію з різних відділів. Це дозволяє візуалізувати як структурні зміни кишківника, так і порушення його моторної функції.

Що показує рентген?

Як вже було зазначено вище, оглядовий рентген не дуже інформативний, проте надзвичайно поширений. Тоді що показує оглядова рентгенографія черевної порожнини?

• Наявність газу і рідини в черевній порожнині.
• Присутність чужорідних тіл.
• Дефекти органів черевної порожнини.
• Чи є перешкода руху калових мас у кишечнику.
• Чи є внутрішня кровотеча.

Таким чином, при відповіді на питання, що показує рентгенографія черевної порожнини, варто сказати, що вона лише відображає наявність якоїсь патології в організмі. А ось для постановки точного діагнозу найчастіше доводиться проводити додаткове обстеження.

Показання оглядової рентгенографії

Незважаючи на мінімальну дозу опромінення при проведенні рентгена, променеве навантаження все-таки є. Тому цей метод діагностики здійснюється тільки за направленням лікаря. Він, у свою чергу, може виписати направлення на оглядову рентгенографію черевної порожнини за умови наявності таких симптомів і станів:

• синдром гострого живота — різкі болі в животі;
• метеоризм;
• травми органів черевної порожнини;
• дивертикуліт — випинання стінки кишківник з його запаленням.

Хоча рентген рідко є золотим стандартом діагностики захворювань черевної порожнини, саме цей метод найчастіше застосовується в першу чергу. За допомогою рентгенографії органів черевної порожнини можна запідозрити наявність таких захворювань:

• гостра непрохідність кишківника;
• прободна виразка шлунка або кишківника;
• гострий холецистит;
• гострий панкреатит;
• жовчнокам’яна і сечокам’яна хвороба;
• абсцеси (гнійні порожнини) внутрішніх органів.

Підготовка до рентгенографії

Специфічної підготовки до оглядової рентгенографії черевної порожнини не потрібно. Рекомендується лише випорожнити сечовий міхур перед обстеженням.

А ось підготовка до рентгенографії черевної порожнини з барієм має місце. Для забезпечення інформативності обстеження та уникнення ускладнень потрібно дотримуватися низки правил:

• не їсти тверду їжу за 12 годин до обстеження;
• за добу уникати вживання сирих овочів, чорного хліба, молочнокислих продуктів, оскільки вони посилюють перистальтику кишківника;
• за годину-дві до рентгена проводиться випорожнення кишківника за допомогою клізми або постановки свічок зі слабким;
• безпосередньо перед обстеженням потрібно зняти всі металеві предмети.

Окремо виділяють метод підготовки до рентгену за допомогою препарату «» Фортанс «». Пакетик розчиняється в одній склянці води. Дозування, призначене лікарем, випивається ввечері перед обстеженням, за пакетиком щогодини.

Як проводиться рентген

Оглядова рентгенографія черевної порожнини робиться в двох проекціях: лежачи і стоячи. Найчастіше перший варіант опускають і роблять рентген лише стоячи, цей метод більш інформативний. Так краще візуалізується непрохідність кишківника, а також перфорація, або прободіння, виразки.

Більш складним є проведення контрастної рентгенографії. Тут необхідно робити ряд знімків через певний час і спостерігати, як розчин барію просувається по кишечнику. Цей процес переміщення барія називається пасажем.

Розташування барію залежно від часу таке:

• через 1 годину — контраст частково в шлунку, частково в тонкому кишечнику;
• через 3 години — контраст повинен повністю покинути шлунок і заповнити тонкий кишечник;
• через 6 годин — контраст у початкових відділах товстого кишечника (сліпа і висхідна підбадьорлива кишка);
• через 9 годин — контраст у поперечній і низхідній підбадьорливій кишці;
• через 12 годин — контраст у низхідній підбадьорливій і сигмідній кишці;
• через 24 години — контраст у прямій кишці.

Протипоказання до ренгенографії

Діагностика за допомогою рентгена повинна здійснюватися тільки за направленням лікуючого лікаря. Адже тільки кваліфікований фахівець може комплексно оцінити стан пацієнта і з’ясувати, чи є у нього протипоказання до рентгенографії черевної порожнини.

Всі протипоказання можна поділити на абсолютні (при яких категорично заборонено проводити дослідження) і відносні (воно дозволяється лише в крайніх випадках, коли можливий ризик менший, ніж передбачувана користь).

Нижче перераховані лише найголовніші стани, які є протипоказанням до будь-якої рентгендіагностики, не тільки черевної порожнини:

• вагітність, особливо перша половина, оскільки в цей період відбувається формування органів дитини;
• важкий стан хворого, при якому неможливе його транспортування в рентгенкабінет;
• відкритий пневмоторакс — патологія, при якій повітря з навколишнього середовища потрапляє в плевральну порожнину, що знаходиться навколо легенів;
• кровотеча.

Протипоказання до контрастної рентгенографії

Рентгенографія із застосуванням контрасту протипоказана в таких випадках:

• печінкова та ниркова недостатність з важким перебігом;
• алергія на компоненти контрасту;
• цукровий діабет у стадії декомпенсації;
• туберкульоз в активній формі;
• захворювання щитовидної залози з важким перебігом.

Також процедуру не можна проводити жінкам у період лактації.

Непрохідність кишківника: рентгенпризнаки

Серед патологій кишкової трубки найбільшу діагностичну цінність отримав рентген при гострій непрохідності кишківника. Швидке отримання результатів і наявність характерних для непрохідності симптомів дають можливість хірургу встановити діагноз і здійснити негайне оперативне втручання.

При непрохідності проводять оглядову рентгенографію у вертикальному положенні. Характерним є підвищення повітряності кишкової трубки, що вказує на надлишкове накопичення газу в кишківнику.

Найбільш академічний симптом — наявність рівнів рідини, так званих чаш Клойберга. Причому за формою і розташуванням цих чаш можна визначити рівень патології. Якщо чаші високі і вузькі і знаходяться по периферії рентгенснімка, можна говорити про наявність непрохідності в товстому кишечнику. Хірурги також використовують термін «» низька непрохідність «».

Якщо чаші Клойберга низькі і широкі, а також розміщені ближче до центру, це свідчить про тонкокишкову непрохідність, або високу. Також характерне розширення кишки до місця наявності перешкоди і спадання ділянки кишечника після.

При проведенні контрастної рентгенографії можна помітити, що евакуація барія сповільнена або відсутня зовсім.

У деяких випадках рентгенографія дозволяє візуалізувати саму перешкоду (пухлина, перекруть кишки, спайки).

Непрохідність тонкої і товстої кишки: відмінності

При діагностиці непрохідності важливо відрізняти, в якому саме відділі кишечника виникла проблема: в тонкому або товстому. Крім відмінності розташування і форми чаш Клойберга є ряд інших ознак.

Якщо по чашах недостатньо ясно, який відділ залучений в патологічний процес, можна зробити контрастну рентгенографію черевної порожнини. При цьому відмінно візуалізуються роздуті петлі кишечника.

Ознаки непрохідності тонкого кишечника:

• роздуті петлі займають переважно центр знімка;
• вони не перевищують у розмірі 4-8 см;
• характерно наявність поперечної вичорченості на тлі роздутих петель;
• немає специфічних вогнутостей по краях (гаустр).

Ознаки непрохідності товстого кишечника:

• роздуті петлі більшого діаметру;
• є вогнутості — гаустри;
• характерно наявність дугоподібних складок (симптом арок).

Таким чином, цінність рентгенографії черевної порожнини в діагностиці непрохідності вкрай велика. Однак бувають випадки, коли рентгенологічна картина незрозуміла. Тоді необхідно провести інші методи обстеження: ультразвук, комп’ютерну томографію.

Перфоративна виразка: рентгенпризнаки

Перфоративна (прободна) виразка являє собою розрив стінки шлунка або кишки, що супроводжується найсильнішим, кинджальним болем.

При розриві повітря виходить у черевну порожнину і піднімається нагору, до діафрагми. Оскільки праворуч під діафрагмою знаходиться печінка, накопичення повітря найкраще видно саме між цими двома органами. Він збирається там у вигляді тонкої дугоподібної смужки. Це явище отримало назву серпа повітря при рентгенографії черевної порожнини.

Даний симптом найбільш характерний для прободіння виразки, однак на рентгені можна визначити й інші ознаки:

• наявність газової бульбашки, яка зміщується при зміні положення тіла;
• зміщення серпа повітря під грудину при повороті пацієнта на бік;
• якщо газ не визначається на першому знімку, пацієнту дають випити газованої води; газ вийде через утворився отвір і буде видно на рентгені;
• при неясному діагнозі можливе контрастування, але не барієм, а гастрографіном; речовина вийде через отвір у підлогому органі.

Можна зробити висновок, що рентгенографія органів черевної порожнини — дійсно ефективний метод на початкових етапах діагностики ряду патологій органів черевної порожнини. А при підозрі на кишкову непрохідність і пробідну виразку його роль просто неоціненна.