Що це коккобацилярна флора?

У деяких жінок у мазку виявляється коккобацилярна флора. Наскільки це небезпечно? Що треба робити?

Бактеріальний вагінос

Коккобацилярна флора — симптом дисбактеріозу вологолища. У нормі лактобацили повинні перешкоджати активному розмноженню 20-30 видів хвороботворних і умовно-патогенних бактерій. Флора вагінального секрету повинна бути кислою. У невеликій концентрації допускається наявність мобілінкус, уреаплазм, гарднерелл, мікоплазм та ін.

Причини дисбактеріозу вологи

Подібне порушення може відбутися з різних причин. Зокрема, через гормональні порушення та імунологічні зрушення. Серед частих причин — наслідки лікування антибіотиками і застосування внутрішньоматкової спіралі як засобу контрацепції (приблизно в половині випадків).

Симптоми бактеріального вагінозу

Основними ознаками неблагополуччя є рясні виділення, що мають нехарактерний колір і неприємний запах, який нагадує рибний. Консистенція секрета також може бути змінена. Пацієнтку починають турбувати печіння і свербіння в області входу у вологолище (вульви). Щоб визначити наявність проблем, потрібно здати мазки на флору.

Дисбактеріоз для вагітності

Під час виношування дитини також може активно розмножуватися коккобацилярна флора. Це пов’язано з гормональними змінами і зниженням імунітету. Вагітність — це сильне навантаження на організм жінки. Слід пам’ятати про те, що коккобацилярна флора не тільки викликає деякий дискомфорт, але також може призвести до досить важких ускладнень. Зокрема, через вагіноз може розвинутися маточна інфекція. Також хвороба здатна призвести до передчасних пологів, до зараження дитини при проході по родових шляхах і до недостатньої ваги немовляти при народженні. Так що лікування потрібно проводити обов’язково. Природно, з використанням коштів, які не завдадуть шкоди плоду.

Лікування вагінозу

Лікування проходить у два етапи. Спочатку потрібні оптимізація середовища вологолища і корекція місцевого імунітету. Також потрібно подбати про те, щоб відновити захисні сили всього організму. На другому етапі відновлюється нормальна флора (палички). Основна частина лікування проводиться при застосуванні місцевих засобів.

Діагностика

Визначити наявність вагінозу можна з використанням мікроскопічного дослідження. У мазку повинні бути ключові клітини, а лейкоцити повинні бути в межах норми, тобто ознаки запалення стінок вологолища повинні бути відсутні. При цьому переважає коккобацилярна флора. Аналіз ПЛР допоможе виявити наявність мікоплазми, уреаплазми, мобілінкусу та/або гарднерелл.

Бактеріальний вагіноз часто супроводжується різними венеричними хворобами, тому схему лікування потрібно підбирати індивідуально. Також повинні проводитися контрольні обстеження. Перше — через тиждень, друге — через один-півтора місяці після завершення лікування.

Прогноз оптимістичний. При правильно підібраній терапії повне одужання настає через два-три тижні.