Що таке пермакультура

Пермакультура — система дизайну навколишнього простору заснована на взаємозв’язках природних екосистем.

Такий підхід до ведення сільського господарства сформувався в другій половині 20 століття, після періоду активного застосування хімічних добрив, інтенсивної розпашки земель, використання гербіцидів. Схожі ідеї в різний час сформулювали основоположники і практикуючі аграрії даного методу: Масанобу Фукуока (Японія), Біл Моллінсон (Австралія), Зепп Хольцер (Австрія).

Термін є скороченням від слів «перманентна агрокультура» (permanent agriculture), тобто довготривале сільське господарство. Пермакультура як система діайну оптимально задіє рослини, тварин, будови, інфраструктуру на обраній ділянці.

Мета пермакультурного дизайну — створити гармонійно взаємодіючу систему, в якій кожен елемент (рослини, струмок, ставок, город, загін для тварин, будинок та ін.) пов’язаний з іншим. Пермакультура задіює природні властивості клімату, ландшафту, властивості рослин і тварин змінюючи навколишній простір. В основі пермакультури — спостереження за природними екосистемами, а також сучасні науково-технічні знання. Це філософія співпраці з природою, а не боротьби з ней. Якщо сучасне сільське господарство повністю залежить від зовнішньої енергії, то пермакультура прагне створити господарство, яке самодостатньо і наявна енергія використовується максимально продуктивно, циркулюючи по круговороту.

Основні принципи органічного землеробства як основи пермакультури одним з перших запропонував і роз’яснив у своїй книзі «Революція однієї соломинки» Масанобу Фукуока:

— відмова від розпушування, і спалахи з перевертанням ґрунту

— відмова від хімічних добрив

— відмова від прополювання шляхом спалаху або використання гербіцидів

— відмова від хімічних засобів захисту

Більш детально розвинув ідеї пермакультури Білл Моллінсон у книзі «Введення в пермакультуру». Основні ідеї пермакультурного дизайну він сформулював наступним чином:

Кожен елемент (будинок, дорога, ставок, рослини, тварини тощо) розміщуються відносно інших елементів таким чином, щоб вони взаємодіяли один з одним. Наприклад, курячий загін розташовується поблизу грядок з овочами, курячий послід використовується як добриво, а надлишки рослин йдуть на корм курам.

Кожен елемент здійснює багато функцій. Наприклад, вітролом може бути влаштований з дерев, які йдуть на корм худобі, використовуються як мульчуючий матеріал, збагачують грунт азотом, використовуються як пальне, служать природним домо для хижих комах.

Кожна функція здійснюється за рахунок багатьох елементів. Так збір води на ділянці може здійснюватися за допомогою ставок, канав, збір дощової води в бочки, збір води, що стікає з даху.

Ефективне планування розподілу і циркуляції енергії для будинку, ділення учатку на функціональні зони і сектори (розподіл ділянки на зони відповідно до частоти їх відвідування і використання, організація оптимальним чином і з найменшими втратами циркуляції води, вітру, світла та інших єсурсів на ділянці).

Переважне використання біологічних ресурсів замість корисної копалини.

Використання та активізація механізмів природної зміни видів з метою поліпшення ґрунтових умов (попередні види створюють сприятливі умови для наступних).

Застосування різноманітності видів, щоб система була більш продуктивною і в ній була присутня взаємодія компонентів. Це полікультура, вирощування співпрацюючих видів, використання порожніх ділянок.

У пермакультурному дизайні всі наявні ресурси включаються в планування і використовуються. Кожен елемент досліджується з позиції того, для чого він потрібен, які у нього властивості і що він виробляє.

Також для знайомства з пермакультурою цікавий досвід австрійського фермера Зеппа Хольцера, який описав свої зання і конкретні приклади в книгах «Аграрій революціонер» і «Пермакультура Зеппа Хольцера». Зепп Хольцер на прикладі свого маєтку Краметерхов в австрійських Альпах показав як максимально ефективно можна використовувати наявну землю для отримання врожаю і збільшення продуктивності різних видів. Йому вдається використовувати працю тварин, вирощувати різноманітні теплолюбні культури в умовах, коли навіть у літній період може випасти сніг.

Ще одним практиком у сері пермакультури є Джефф Лотон. Його досвід більшою мірою пов’язаний з відновленням родючості ґрунтів, ефективним плануванням та організацією ділянки, циркуляції різних типів енергії на ділянці (вода, біоресурси, потік поживних речовин, та ін.)

Хоча в Росії застосування пермакультурного дизайну тільки набирає обертів, все більше городників і садівників починають використовувати її принципи в своєму господарстві і переходять на органічне землеробство. Це система господарювання в співдружності з природою і навколишнім середовищем.