Сфінктер — визначення. Які бувають сфінктери і які їх функції

У людському організмі все взаємопов’язано. Для того щоб здійснилася будь-яка його функція, потрібна поєднана робота декількох органів або навіть систем. Прикладом може служити травний тракт. Їжа потрапляє в шлунок і перетравлюється в його порожнині. Поки відбувається цей процес, вона не може пройти далі. Як тільки шлунок здійснив свою функцію, їжі необхідно спуститися в порожнину дванадцятипалої кишки. Для того щоб це сталося, має відкритися спеціальний отвір, який пропустить частково переварену грудку. За цим принципом працюють і всі інші органи, це стосується сечовидільної, статевої та інших систем. Важливу роль при цьому грає сфінктер. Що це таке? Завдяки цьому органу здійснюється перехід речовини (травна грудка, жовч, панкреатичні соки, калові маси, сеча, сперма) з однієї порожнини в іншу.

Сфінктер — що це таке?

Грецька назва цього органу перекладається як «стискаю». Вже з назви стає ясно, що сфінктери здатні змінювати свою форму, тобто розслаблятися або, навпаки, напружуватися. З їх участю відбуваються багато процесів у нашому організмі. Щоб зрозуміти, в чому полягає їхнє значення, необхідно відповісти на питання: «» Сфінктер — що це? » Цей орган складається з м’язової тканини, тому має виражену здатність до скорочень. Завдяки сфінктерам ми можемо контролювати деякі природні процеси нашого організму, приймати їжу, говорити. У серцево-судинній системі їхню роль виконають клапани, які здійснюють скидання крові, її депонування тощо.

Класифікація сфінктерів

Кожен сфінктер являє собою круговий м’яз, проте вони мають відмінності. Класифікувати ці органи можна за різними критеріями. Існують анатомічні та функціональні сфінктери. Перша група являє собою оформлені органні структури, наявність яких очевидна. Другі знаходяться в організмі в меншій кількості. Яскравим прикладом є нижній стравохідний сфінктер, який не має чіткої анатомічної структури, внаслідок чого не може бути візуалізований. Проте він виконують ту ж функцію: при необхідності звужує або розширює порожнину органу. Наступна класифікація базується на типі м’язів. Розрізняють поперечнополосаті і гладковажні сфінктери. Перші є довільними, тобто контрольованими свідомістю людини. Другі — мимовільні сфінктери, вони представлені м’язовими жомами, які закривають і відкривають просвіт травного тракту. Залежно від належності до певної системи, виділяють ще одну класифікацію. У неї входять травні, виділені та зорові сфінктери.

Що таке сфінктер? Характеристика окремих видів

Виходячи з класифікації, в основі якої лежить приналежність до функціональної системи, можна зрозуміти, що кожна з груп має кілька підвидів. Сфінктер — це м’яз, здатний здійснювати просування речовини не тільки з порожнини одного органу в інший, але також між його частинами. Найбільше цей факт стосується травної системи, тому вона включає безліч подібних органів. До них належать: верхній і нижній стравохідний, дванадцятипертні, тонко- і товстокишкові сфінктери, а також привратник шлунка. Окремою групою, що входить в травний тракт, є м’язи-стискачі білліарної і панкреатичної систем. Сечостатеві органи містять внутрішній і зовнішній сфінктер уретри. До зорової системи відноситься тільки один подібний м’яз. Завдяки цьому сфінктеру здійснюється розширення і звуження зіниці.

Сфінктери білліарної та панкреатичної систем

Ця група має велике значення в медичній практиці. Оскільки панкреатит є дуже небезпечним захворюванням, необхідно в першу чергу визначити функціональну активність цих м’язів. Найбільшим з них вважається сфінктер Одді. Він розташований у фатеровому сосочку і необхідний для вступу жовчі та соку підшлункової залози в просвіт дванадцятипалої кишки. При слабкій функціональній активності цього сфінктера може спостерігатися зворотне закидання (рефлюкс) цих речовин. При цьому відбувається роз’їдання і поступова загибель підшлункової залози. Сфінктер має 3 складові частини. Кожна з них представляє невеликий м’яз і відходить від певного органу, потім вони зливаються в області фатерова сосочка. Цими частинами є сфінктери Вестфаля (відділяє порожнину дванадцятипалої кишки), загального жовчного і панкреатичного протоків.

Сфінктери товстої кишки

Як відомо, травний тракт складається з декількох відділів, в кожному з яких відбувається певний процес переробки їжі. У порожнині тонкої кишки здійснюється всмоктування необхідних організму поживних речовин. Надалі їжа вважається вже повністю перевареною. Тому в товстому кишечнику відбувається лише всмоктування води, а також утворення і просування калових мас. У кожному з відділів існують сфінктери, які затримують (а згодом пропускають) перероблені продукти організму. Найбільше значення мають анальні кругові м’язи. Їх існує 2 види: мимовільний і довільний і сфінктер. Перший складається з гладкомишкової тканини і пропускає калові маси в ампулу прямої кишки. Зовнішній анальний сфінктер виходить безпосередньо в навколишнє середовище і управляється свідомістю людини.

Порушення роботи травних сфінктерів

При поганій роботі кругових м’язів виникають проблеми в усьому організмі. При недостатній активності або повній атрофії будь-якого сфінктера страждає вся система, до якої він відноситься. Якщо це стосується верхніх відділів травної трубки, то спостерігається зворотне закидання вмісту. Це проявляється появою частої блювоти з’їденої їжею, жовчю, кислими масами. Її характер залежить від відділу, в якому стався рефлюкс (стравохід, шлунок, дванадцятипертна кишка). Порушення роботи сфінктерів нижньої частини травного тракту проявляється тривалим застоєм калових мас, болями в животі. Якщо цей стан вчасно не діагностувати, то може розвинутися кишкова непрохідність.

Недержание кала и мочи.

Якщо пацієнт скаржиться на неконтрольований акт дефекації або сечовипускання, то слід запідозрити порушення роботи сфінктерів. Мимовільне виділення рідини може зустрічатися при поганій скоротимості кругового м’яза. Якщо сечовий міхур не здатний затримувати урину у своїй порожнині, то говорять про недостатність сфінктера, яка може бути справжньою і помилковою. Те ж стосується і акта дефекації. При порушенні роботи зовнішнього анального сфінктера людина не може контролювати процес, і виникає нестримання калових мас. Кожна з цих патологій завдає не тільки фізичної, а й моральної шкоди, тому необхідно вчасно звернутися за хірургічною допомогою.

Штучні сфінктери

У деяких ситуаціях привести круговий м’яз в дію неможливо. Найчастіше це відбувається при запущених захворюваних або при вродженій відсутності або видаленні цього органу. У таких випадках використовується штучний сфінктер. У більшості випадків такі операції закінчуються сприятливо і значно полегшують життя пацієнтам.

Отже, сфінктер — що це? Цей м’яз має велике значення для організму, сприяє здійсненню його функцій і запобігає багатьом патологічним станам. Тепер вам відомо, що таке сфінктер. Фото даного органу представлені в статті.