Що це лейшманіоз? Форми лейшманіозу

Дуже часто люди стикаються із захворюваннями шкіри: то висип з’явиться, то рани, то ще не зрозуміло що, ніби як укус, але якийсь він дивний. Дуже часто укус москіта може перерости в інфекцію, однією з форм якої є така недуга, як лейшманіоз. Саме про це захворювання і поговоримо сьогодні. Отже, що таке лейшманіоз?

Поняття

Лейшманіоз — це інфекція, яка проявляється не тільки у людини, але і у тварини. Збудником її є найпростіші з роду Leishmania, а передається вона через укуси москітів Lutzomyia.

Найпростіші лейшманії поширені в основному в спекотних країнах: Азія, Африка, Південна Америка.

Найчастіше джерелами захворювання можуть бути вже інфіковані люди, тварини сімейства псових (лисиці, вовки або шакали), вирощені в домашніх умовах, і гризуни.

Інфекційне захворювання з важким і довгим процесом лікування, небезпечне не тільки для людини, але і для тварини, — це лейшманіоз. Життєвий цикл бактерій, що викликають цю недугу, дуже довгий. В першу чергу заражаються москіти. Після чого інфекція потрапляє в травлену систему, де ще не зовсім дозрілі форми лейшманіозу дозрівають і перетворюються на рухливу джгутикову форму. Скупчуючись в гортані москіта, під час нового укусу вони потрапляють в ранку і вражають клітини епітелію або внутрішні органи людини або тварини.

Лейшманіоз: різновиди

Існує кілька типів даного захворювання, і кожен з них по-своєму небезпечний для людського організму:

• Шкірний.
• Слизовий.
• Вісцеральний лейшманіоз.
• Шкірно-слизовий.
• Вісцеротропний.

Основні симптоми лейшманіозу

Головними симптомами цього захворювання вважаються виразки на тілі людини. З’явитися вони можуть через кілька тижнів і навіть місяців після того, як його вкусить комаха-переносник інфекції. Ще одним симптомом захворювання може стати лихоманка, яка також може початися через кілька днів після укусу. Часу може пройти достатньо, в деяких випадках і близько року. Також захворювання вражає печінку і селезінку, наслідком може бути і анемія.

У медицині першою ознакою лейшманіозу є збільшення селезінки: за розміром вона може стати більшою, ніж печінка. На сьогоднішній день існує 4 форми лейшманіозу:

1. Вісцеральний. Це одна з найскладніших форм захворювання. Якщо не приступити до якнайшвидшого лікування, то недуга може призвести до летального результату.
2. Шкірний лейшманіоз. Вважається однією з найпоширеніших форм. Відразу після укусу з’являються больові відчуття на його місці. Вилікувати дану форму недуги можна тільки по закінченні декількох місяців, і навіть після цього людина буде пам’ятати про нього, дивлячись на шрам, що залишився від хвороби.
3. Дифузно-шкірний лейшманіоз — ця форма захворювання широко поширена, своїм виглядом сильно нагадує проказу і дуже важко піддається лікуванню.
4. Слизова форма. Починається з в на шкірі, які в подальшому призводять до пошкодження тканин, особливо це стосується ротової порожнини і носа.

Поняття і симптоми вісцерального лейшманіозу

Вісцеральний лейшманіоз — це одна з форм інфекційного захворювання, викликаного лейшманією. Виникає недуга при поширенні цього виду мікробів гематогенним шляхом з первинного вогнища зараження в будь-якій з органів людини: печінку, селезінку, лімфатичні вузли і навіть у кістковий мозок. Мікроорганізми в органі розмножуються дуже швидко, що призводить до його пошкодження.

Найчастіше до цього захворювання схильні діти. Інкубаційний період досить довгий, часом триває до п’яти місяців. Починається хвороба повільними темпами, але у тієї категорії інфікованих, яка приїжджає в ендемічні райони, захворювання може розвинутися стрімко.

Вісцеральний лейшманіоз симптоми має досить поширені. У майже всіх хворих вони одні й ті самі: загальне нездужання, слабкість у всьому тілі, млявість, повна відсутність апетиту. Лихоманка починається дуже швидко. Вона проходить хвилею, при цьому температура тіла може сягати 40 градусів. Потім настає невелике полегшення стану, яке знову змінюється високою температурою, яку до того ж дуже важко збити.

Також можна побачити на шкірі ознаки такого захворювання, як вісцеральний лейшманіоз. Симптоми при цьому такі: бліда шкіра з сіроватим відтінком і часто з геморагіями. Звернути увагу варто і на лімфатичну систему — лімфовузли будуть збільшені.

Основні ознаки лейшманіозу вісцерального

Головною ознакою захворювання є початковий дефект, який може бути одиничним, і тому при першому огляді може бути не помічений. Він виглядає як невеликий розмір гіперемованого папула, покрита зверху чешуйкою. Виникає він у тому місці, де зробила укус комаха-носій або ж тварина з сімейства псових, в організмі якої є збудник вісцерального лейшманіозу.

Постійним симптомом, на який в першу чергу варто звернути увагу, є збільшення селезінки і печінки. Саме селезінка дуже швидкими темпами збільшується і після закінчення пари місяців після інфікування може зайняти всю ліву частину черевики. На дотик органи стають щільними, але ось больових відчуттів при цьому немає. Печінка збільшується не так швидко, але в ній можуть спостерігатися дуже серйозні порушення у функціях, аж до асциту.

Якщо уражений захворюванням кістковий мозок, то ознаки проявляються тромбоцитопенією і агранулоцитозом, які можуть супроводжуватися ангіною. Перше, що можна побачити на людському тілі — це швидка поява кольорові пігментних плям.

Шкірна форма лейшманіозу

Захворювання лейшманіоз дуже поширене і має кілька форм, однією з них є шкірний лейшманіоз. Розмноження збудника відбувається в тканинах людського організму, де лейшманії дуже швидкими темпами дозрівають і перетворюються на безжгутикових личинок. Це і називається первинним осередком захворювання, при цьому утворюється гранулема. Вона складається з епітеліальних клітин і клітин плазми, макрофагів і лімфоцитів. Продукти розпаду можуть викликати значні запальні зміни, які можуть дійти до лімфангіту або лімфаденіту.

Симптоматика шкірної форми

Тривалість інкубаційного періоду шкірної форми лейшманіозу становить близько півтора місяця. Виділити можна кілька основних стадій захворювання:

1. Поява бугорка на шкірі і швидке його збільшення. Розміри його знаходяться в межах 2 см.
2. Виразка з’являється по закінченні декількох днів. Спочатку її покриває тонка скоринка, яка надалі відпадає, і на поверхні з’являється ніжно-рожеве дно з мокнуттям, надалі утворюється гнійник. Краї виразки трохи піднесені і пухкі.
3. Рубець. Через пару днів дно виразки повністю очищується і покривається грануляціями, надалі все це рубцюється.

Основні ознаки шкірної форми

Існує не тільки сільська форма, але і міська, і вони мало чим один від одного відрізняються, але треба обов’язково пам’ятати, що є кілька основних ознак, які дозволяють відрізнити їх.

Головна і дуже важлива обставина — це правильний і ретельний збір анамнезу. Тривале перебування в міському або сільському середовищі вкаже на користь однієї з форм захворювання. Сільський тип завжди протікає в первинній формі, а ось міський може приймати все з існуючих видів.

Шкірно-слизова форма захворювання

Крім описаних вище форм недуги, існує ще одна досить поширена і дуже небезпечна — це шкірно слизовий лейшманіоз (еспундія). Його збудниками є москіти.

Від укусу комахи і до перших ознак захворювання може пройти близько 3 місяців. На тому місці, де людину вкусив москіт, утворюється глибока виразка. Вона втягує слизову, лімфосистему і судини. Все це призводить до дуже складних і важких ускладнень, прогнози при цьому не втішні.

Лейшманіози людини в будь-якій з існуючих форм дуже небезпечні, оскільки вражають внутрішні органи, які погано подаються лікуванню, такі як селезінка і печінка. Саме з цієї причини лікарі рекомендують при першому нездужанні звернутися до лікарні, на ранніх стадіях недуги можна швидко вилікуватися з мінімальними наслідками.

Інші різновиди захворювання лейшманіозу

Ми вже описали кілька основних форм такої недуги, як лейшманіоз, але є ще кілька його типів, можливо, не таких поширених, але також небезпечних для людини:

1. Послідовна лейшманіома — наявність первинної форми з додаванням вторинних ознак у вигляді дрібних вузликів.
2. Туберкулоїдний лейшманіоз. Фото хворих доводять, що ознаки недуги з’являються на місці первинної форми або ж на місці рубця. При цьому первинний дефект обумовлює присутність невеликого бугорка ніжно-жовтого кольору розмірами не більше головки булавки.
3. Дифузний лейшманіоз. Ця форма захворювання найчастіше виникає у людей з низьким рівнем імунітету і відрізняється великими виразковими ураженнями кожного покриву і хронізацією процесу.

Що таке лейшманіоз, ми розібралися, а як правильно діагностувати його, розповімо далі.

Різновиди діагностики лейшманіозу

Клінічний діагноз хворому на лейшманіоз ставиться на підставі епідеміологічних даних і клінічної картини. Точно підтвердити наявність захворювання допоможе лабораторна діагностика. Лейшманіоз виявляють такими методами:

• Дослідження на бактерії: беруть соскоб з виразки і бугорка.
• Мікроскопічне дослідження: у хворого береться мазок або товста крапля. Таким методом можна виявити наявність лейшманії, пофарбованої по Романівському-Гімзі.
• Проводиться біопсія печінки і селезінки, в найважчих випадках роблять пунктат кісткового мозку.
• Серологічні методи, такі як РСК, ІФА та інші.

Методів точного визначення існує величезна кількість, і кожен з них покаже найточніші дані і вкаже на присутність в організмі людини такого захворювання, як лейшманіоз. Діагностика в короткі терміни дозволить визначити тяжкість недуги.

Лікування

Що таке лейшманіоз, і як правильно його діагностувати, ми вже описали. А тепер поговоримо трохи про те, як проводиться його лікування.

При вісцеральній формі застосовують препарати п’ятивалентної сурми:

1. «Пентостам». Його вводять хворому внутрішньовенно, попередньо розвівши в 5% -растворі глюкози. Препарат можна застосовувати і внутрішньомишково. Курс лікування триває протягом місяця.
2. «Глюканімо». Препарат застосовують так само, як і «Пентостам». Якщо захворювання складної форми, то дозу можна збільшити і продовжити курс лікування ще на місяць, але це можна робити тільки з дозволу лікаря.
3. «Солюсурмін». Препарат можна вводити внутрішньовенно або внутрішньомишково, починати лікування потрібно з 0,02 г на кг маси тіла. Поступово протягом 20 днів доза збільшується до 1,6 г/кг.

Також при дуже важкій формі захворювання відмінні результати дає лікування препаратом «Амфотерицин В». Початкова доза становить 0,1 мг/кг. Поступово вона збільшується, але не більше 2 г на добу. Вводиться препарат внутрішньовенно, попередньо його розчиняють у розчині глюкози.

У найважчих випадках, коли всі препарати використані і не принесли бажаних результатів, призначають хірургічне втручання — спленектомію. Після такої операції пацієнт дуже швидко приходить в норму, але ось тільки є ризик розвитку інших інфекційних захворювань.

При шкірній формі недугу можна використовувати всі препарати, описані нами вище, а також додатково призначають прогрівання і УФО.

Наслідки лейшманіозу

Прогнози і підсумок лікування після такого інфекційного захворювання, як лейшманіоз, неоднозначні. Незважаючи на те що вісцеральна форма протікає з великими ускладненнями, та й для життя пацієнта вона дуже небезпечна, при своєчасному лікуванні недуг проходить безслідно і не завдає організму великої шкоди.

У результаті шкірної форми, особливо її дифузного варіанту, на шкірі можуть залишитися рубці і шрами. А в окремих, досить складних випадках можуть навіть відбутися зміни кісткового скелета.

Можливі ускладнення

Можливі ускладнення після захворювання на лейшманіоз (фото хворих на цю недугу можна побачити в нашій статті). Чим пізніше виявлено захворювання та розпочато процес лікування, тим вищий ризик найсильніших ускладнень. При лейшманіозі вони можуть приймати наступний вигляд:

• Печінкова недостатність, обтяжена асцитом і цирозом.
• Важка форма анемії та ДВС-синдром.
• Амілоїдоз нирок.
• Виразки на слизовому травному тракту.

При шкірній формі захворювання ускладнення пов’язані в основному з додаванням вторинної інфекції. Проявляється вона флегмонами і місцевими абсцесами, але при відсутності правильно підібраного лікування може перерости у важку септичну форму.

Що таке лейшманіоз? Це дуже важке інфекційне захворювання, що має різні форми, кожна з яких досить небезпечна для людини. Але є кілька методів профілактики, які допоможуть уникнути недуги або ж не допустити її важкої форми.

Профілактика захворювання

Загальний принцип профілактики лейшманіозу полягає в захисних заходах. Треба постаратися вберегти себе від укусів москітів, які і є переносниками захворювання. Слід проводити регулярні дезінфекції і боротися з гризунами, постаратися віддалити від себе домашніх тварин сімейства псових, які були взяті на виховання з лісу.

А медикаментозна профілактика допоможе тільки в захисті від шкірної форми захворювання. Так, людині, яка відправляється в ендемічні райони, проводиться вакцинація.

Лейшманіоз — досить важке захворювання, від нього щороку помирає близько півмільйона людей, тому поставитися до нього варто з повною відповідальністю і при перших ознаках бігти до лікаря. Тільки ранні стадії хвороби дозволяють вилікуватися без подальших наслідків.

Але так вже в нашій країні заведено, що всі «забуті хвороби» не фінансуються, тому проводити вакцинацію населенню ніхто не буде, поки сама людина не купить вакцину і не попросить її ввести. Ось так і виходить, що хвороба дуже відома, а на правильне ведення лікування просто не вистачає фінансів. Тому краще самостійно робити все можливе, щоб не допустити зараження.