Що це — понятійний апарат?

З кожним відкриттям у будь-якій науковій галузі з’являється необхідність якось позначити і пояснити нові явища, процеси, взаємозв’язки між ними. Понятійний апарат науки — явище динамічне, що змінюється паралельно з лексикою області використання.

Визначення

Кожне наукове відкриття викликає необхідність у його визначенні, називанні «Що це?» — так з’являється термін. Потім відбувається порівняння відкритих наукових явищ і процесів з уже існуючими: «На що схоже, чим відрізняється?» Отримані дані про схожість і відмінності узагальнюються, систематизуються.

Понятійний апарат — це логічно вибудувана система спеціальних термінів, що дозволяє одноосібно тлумачити і розуміти взаємозв’язки і процеси, що утворюються в науці.

Наявність специфічної термінології обов’язкова для будь-якої дисципліни. Особливо багаті своїми власними термінами і визначеннями гуманітарні науки: філософія, психологія, мовознавство.

Понятійно-категориальний апарат дослідження

Науковими дослідженнями в тій чи іншій мірі займаються всі — від школярів до академіків. Дослідник в першу чергу стикається з низкою питань, що формують понятійний апарат дослідження:

• навіщо це треба вивчати, наскільки це актуально і практично необхідно?
• які протиріччя з уже існуючим матеріалом по темі дослідження є, і якою буде його тема?
• що є метою, завданнями, об’єктом і предметом вивчення?
• яку гіпотезу слід підтвердити або спростувати?
• які методи наукового дослідження треба використовувати?
• у чому полягає новизна і практична значимість дослідження?

Успішність вирішення наукового завдання залежить від того, наскільки добре дослідник володіє як понятійним апаратом, так і практичними навичками наукової роботи.

Актуальність і практична цінність дослідження

Масштаб наукового дослідження може бути різним, від невеликої лабораторної роботи до вирішення світової проблеми (наприклад, дослідження впливу промислового виробництва на екологію). Однак у будь-якому випадку ця наукова робота повинна бути актуальною і практично корисною.

Актуальність визначається нагальністю, важливістю вирішення існуючих практичних або теоретичних завдань. Актуальною може бути тема вивчення в цілому або один з її аспектів, окреме питання, яке стане суттєвим кроком у її розкритті.

Практична цінність дослідження характеризується ступенем тієї користі, яку воно може принести під час застосування його результатів у будь-якому виді діяльності людини (на виробництві, в медицині, в освіті тощо).

Мета та завдання наукової роботи

Осмислення «прогалин» у науці, розуміння необхідності вирішення окремих теоретичних і практичних завдань призводить дослідника до формулювання мети його досліджень.

Мета — це той кінцевий результат, якого він хоче досягти у своїй науковій роботі з конкретної проблеми: довести щось, розробити, обґрунтувати, виявити, перевірити, уточнити.

Мета досягається покроково в процесі послідовного вирішення окремих завдань. Їх вибір повинен бути обґрунтований логікою дослідження і практичною необхідністю на шляху до поставленої мети. Завдання окреслюють те коло теоретичних вишукувань і практичних дій дослідника, які допоможуть отримати запланований результат (мета).

Методи та методика дослідження

Спеціальні дії, спрямовані на досягнення поставленої мети, називаються методами. Неправильно вибрані методи дослідження можуть призвести до помилкових результатів і висновків.

Кожна наука має свої методи, але існують і загальнонаукові. Наприклад, понятійний апарат педагогіки включає такі методи як спостереження за об’єктом, опис і аналіз дій об’єкта, що вивчається, або процесу, аналіз і систематизацію результатів, їх опис, експеримент. Але ці ж методи використовуються в процесі вивчення фізичних, хімічних, біологічних і будь-яких інших явищ.

Методика застосування являє собою ряд послідовних дій, спрямованих на його ефективне здійснення, яка вимагає ретельної підготовки і продуманості всіх його деталей. Готуючись до спостереження за об’єктом, експериментатор повинен вирішити: коли, де, як довго буде використовувати цей метод, буде спостереження відкритим або негласним, як буде проводитися фіксація процесу спостереження тощо.

Особливості наукової дисципліни диктують необхідність розробки специфічних методів і методики наукової роботи. У соціології та психології, де об’єктом вивчення є людина і людська спільнота, це, наприклад, інтерв’ювання, анкетування, опитування.

Мова наукового дослідження

При підготовці наукових кадрів велика увага приділяється їх навчанню культурі усного та письмового викладу матеріалів дослідження. Воно може мати суворо науковий характер, зрозумілий фахівцям, або науково-популярний, призначений для широкого кола слухачів і читачів. Прикладом може послужити понятійний апарат педагогіки — науки, спеціальні терміни і визначення якої зрозумілі широкому колу людей. У будь-якому випадку опис проведеного дослідження і його результатів має відповідати наступним вимогам:

• логічність викладу матеріалу;
• його лаконічність і конкретність, відповідність нормам літературної мови;
• точне використання існуючих термінів в їх загальноприйнятому сенсі;
• зрозуміле пояснення нових термінів, що вводяться дослідником у науковий вжиток;
• відсутність просторічних виразів, жаргонізмів, іноземної термінології, якщо є аналоги рідною мовою.

Публічний виступ (лекція) не повинен бути сухим викладом матеріалу. Воно може для привернення уваги слухачів включати в себе помірно емоційні вирази і оцінки.

Стиль і грамотність викладу наукового матеріалу дає уявлення як про загальну, так і про наукову культуру автора.