Що це — розіолезний висип?

До одного з видів висипань, які можуть з’явитися на шкірі людини, належить розеолезний висип. У дітей нею зазвичай супроводжується захворювання розеолу — воно найчастіше наздоганяє людей саме в ніжному віці, але іноді буває і у дорослих. Крім того, дорослі можуть виявити у себе такий висип при рожевому лишаї, черевному тіфі, сипному тіфі або сифілісі. У рідкісних випадках висипання супроводжують скарлатину або мононуклеоз, які традиційно теж вважаються дитячими.

Вигляд розеолезного висипу

Розеолезний висип являє собою блідо-рожеві або червоні плями круглої або неправильної форми з чіткими або розмитими краями. Їх діаметр коливається від одного до п’яти міліметрів, вони плоскі — над шкірою не височіють. Мають гладку поверхню. Якщо натиснути на пляму або розтягнути шкіру, то почервоніння зникає.

Розеолезно-папульозний висип: опис

У деяких випадках висип, за всіма параметрами підходить під визначення розеолезної, все ж відрізняється від неї. Плями мають випуклу форму. І тоді доцільно говорити про розеолезно-папульозний висип, тобто на шкірі присутні ще й папули. Папулою називають фрагмент висипань, що височіє над шкірним покривом. Все ж інші характеристики (колір, розмір, форма) — відповідають звичайному розеолезному висипу.

Дане висипання змішаного характеру свідчить про набагато більш серйозні недуги: інфекційному мононуклеозі або тіфе.

Розеола у дорослого

Як вже зазначалося вище, ця недуга вважається дитячим захворюванням. У дорослих він виникає у виключно рідкісних випадках і, як правило, вражає людей з серйозними аутоімунними відхиленнями. Якщо ж людина відносно здорова, то вірус герпесу шостої і сьомої групи, який є причиною розеоли, викличе хіба що синдром хронічної втоми. Та й то у тих, кому за 60.

Але якщо ж все-таки розеола наздогнала дорослого, то її проявами стануть:

• Висока температура (часто до критичних позначок).
• Біль і ломота в тілі.
• Збільшені підпорядковані лімфовузли.
• Розеолезний висип, що з’являється приблизно на третій день від початку захворювання.

Особливого лікування не передбачено. Хіба що доведеться приймати жарознижувальні препарати. А температура і висип зазвичай проходять самостійно через кілька днів.

Висип при рожевому лишаї

Набагато частіше дорослі хворіють рожевим позбавляємо Жибера. У групі ризику люди від двадцяти до сорока років, схильні до алергії і мають ослаблений імунітет (наприклад, після ГРВІ або іншого перенесеного захворювання). Що стосується причини, то тут у вчених поки немає єдиної думки. Одні вважають, що збудником є стрептокок, а інші звинувачують у всьому один з різновидів герпесу.

При рожевому лишаї теж з’являється розеолезний висип. Найперша пляма, як правило, вискакує на шкірі грудей. Воно являє собою бляшку яскраво-рожевого кольору, яка називається материнською. Іноді таких плям може бути кілька, і приблизно через сім днів після їх виникнення у них з’являються «дітки» — маленькі рожеві плями з гладкою поверхнею, які не з’єднуються один з одним, розкидані по тілу. Це «розмноження» зазвичай триває три тижні. Відмираючи, плямечко може лушкуватися і жовтіти в середині, але краї залишаються гладкими. Через 21 день хвороби висип починає сходити нанівець. Плями бліднуть і зникають.

Крім висипань позбавляй Жибера супроводжується слабким нездужанням, незначним зудом, іноді в самий розпал хвороби збільшуються підкористні і шийні лімфовузли, може підніматися температура, але не дуже сильно.

Специфічного лікування в цьому випадку теж не передбачено. Хворому зазвичай прописують дієту, відмову від синтетичного одягу, від застосування косметики для тіла, від миття жорсткою мочалкою тощо. В особливо складних випадках (якщо має місце сильний свербіж) можуть призначити препарати антигістамінного характеру або кортикостероїдні мазі для місцевого застосування.

Чи буває розеолезний висип при черевному тіфі

Таке серйозне захворювання, як черевний тиф, теж зазвичай супроводжується наявністю на шкірі маленьких рожевих або червонуватих плям з гладкою поверхнею. Свербіж при цьому відсутній. Поява висипань обумовлюється тим, що порушується проникність кровоносних судин, і шкіра просочується кров’ю.

Як правило, при черевному тіфі з’являється розеолезний висип на животі, у верхній його частині, а також на грудях. Виявити її можна приблизно на восьмий-дев’ятий день хвороби, коли недуга досягає свого піку. У цей же період у людини різко підвищується температура, його наздоганяють млявість і апатія, свідомість затуманюється.

Іноді спостерігається розеолезно-петехіальний висип — розеоли плюс петехії (кров’яні точки) в їхньому центрі. Цей симптом є дуже тривожним. Він свідчить про те, що перебіг захворювання несприятливий.

У стандартних же випадках висипання проходять на третій-п’ятий день, і хворий починає одужувати.

Розеоли при сипному тіфі

Розеолезно-петехіальний висип є типовим симптомом і іншого грізного захворювання — сипного тифу. Особливо якщо протікає воно у важкій формі. З’являються висипання приблизно на четвертий-шостий день хвороби. Локалізуються у верхній частині тулуба (як правило, крім обличчя), на згинах рук, на боках. Іноді їх можна знайти на животі, спині або на ногах.

Через два-три дні висип минає, залишаючи після себе пігментовані ділянки на шкірі.

Висип при сифілісі

Окремим видом висипань є сифілітична розеола. Вона, як вже можна було здогадатися, вражає шкіру при сифілісі. Має три стадії.

Спочатку з’являються шанкри — виразочки невеликого розміру, що мають тверді підстави в центрі. Вони локалізуються на тих ділянках тіла, через які сталося зараження: статеві органи, область навколо ануса, рот.

Через двадцять — п «ятдесят днів шанкри зникають, а їм на зміну приходять типові розеолезні висипання. Традиційне місце «дислокації» — тулуб, руки і ноги. Нові плями з’являються з досить великою швидкістю — на добу по 10-15 штук, і так протягом приблизно дев’яти днів. Розташовуються хаотично.

На завершальному етапі сифілітичні розеоли темніють, стають жовто-коричневими або бурими, покриваються кіркою, під якою можна виявити гнійні вогнища і відмерлі м’які тканини. Пізніше корочки відпадають.

Діти

І все ж найбільше розеолезний висип характерний для захворювання, яким найчастіше страждають діти в самому ранньому віці. Причина така ж, як і у дорослих, — один з видів герпесу.

Недуга починається з різкого підвищення температури до найвищих позначок, при цьому збити її нелегко. А через дні три на тілі з’являється рожевий висип. Приблизно через стільки ж часу висипання зникнуть, і захворювання зійде нанівець.

До інших проявів розеоли відносять збільшення лімфатичних вузлів, а іноді і печінки з селезінкою. Також у крові підвищуються або, навпаки, знижуються лейкоцити. Дитина може стати млявою і дратівливою.

Сама хвороба особливого лікування не потребує, але її симптоми часто доводиться знімати: давати малюкові жарознижуюче, робити компреси на лімфовузлах. Іноді лікарі прописують противірусний засіб і в обов’язковому порядку рекомендують підвищувати імунітет.

Вважається, що перехворіти цією недугою найкраще в дитячому віці, оскільки ускладнення він викликає вкрай рідко, а дорослі переносять його набагато важче.

Подібності з іншими хворобами

Іноді висипання плутають з іншими видами висипу, що ускладнює діагностику захворювання.

• Розеолезний висип, фото якого представлено в цій статті, наприклад, схожа на плями, що виникають при алергії. Але алергічні висипання можуть з’явитися на будь-якій ділянці шкіри. А розеолезні мають свої «улюблені» місця: живіт, груди. Особа зачіпається вкрай рідко. Крім того, вони не змусять.
• Також можна переплутати розеолу з краснухою. Але при останній плямі з’являються на самому початку захворювання, а не через кілька днів.
• Ще іноді особливо неспокійні батьки приймають за розеолу звичайну потницю, яка зазвичай дислокується лише в тих місцях, де спостерігається підвищений потовиділ: у складочках шкіри на кінцівках, на шиї.

Такий висип має три типові ознаки, які відрізняють його від інших видів висипань: вона практично ніколи не з’являється на обличчі, виникає через кілька діб після початку хвороби і не супроводжується зудом.

Профілактика розеоли

Хоч лікарі і не бачать нічого небезпечного в даній недузі і закликають батьків не панікувати (мовляв, чим раніше перехворіє дитина, тим краще), але, звичайно ж, мами і тата хотіли б, щоб він минув їх чадо зовсім.

Як основний профілактичний захід можна назвати тривале грудне вигодовування, яке зміцнює імунітет малюка. Крім того, чим більше дитина дихає свіжим повітрям, чим якісніше її харчування, чим більше вона загартована, тим менше шансів підчепити розеолу. Якщо організм малюка ослаблений, краще обмежити його контакти з чужими людьми. Заразитися вірусом герпесу може кожен, але далеко не у всіх це виллється в хворобу. Нехай у вас і ваших дітей буде саме так!