Синдром Сомоджі, або Синдром хронічного передозування інсуліну (СГПІ): симптоми, методи діагностики, терапія
Синдром Сомоджі — рідкісне, але підступне захворювання, особливо відоме людям, які страждають на цукровий діабет. Як же його розпізнати і чи можна вилікуватися?
- Поняття синдрому Сомоджі
- Історичні факти
- Симптоми
- Діагностика
- Диференційна діагностика
- Особливості цукрового діабету при синдромі Сомоджі
- Лікування
- Прогноз
- Профілактика
- Синдром Сомоджі у дітей
Поняття синдрому Сомоджі
При цукровому діабеті необхідний правильний розрахунок дози інсуліну, але часто це буває складно зробити, що загрожує ускладненнями. Результатом постійного передозування препаратом стає синдром Сомоджі. Іншими словами, це синдром хронічного передозування інсуліну. Американський вчений Майкл Сомоджі вивчив цей феномен 1959 року і дійшов висновку, що надходження в організм завищених доз згаданої речовини провокує гіпоглікемію — зниження рівня глюкози в крові. Це призводить до стимуляції контринсулінових гормонів і відповідної реакції — рикошетної гіперглікемії (підвищення рівня глюкози в крові).
Виходить, що в будь-який час рівень інсуліну в крові перевищує необхідний, що в одному випадку призводить до гіпоглікемії, в іншому — до переїдання. А викид контринсулінових гормонів викликає постійні перепади рівня глюкози в крові, що є причиною нестабільної течії цукрового діабету, а також може призвести до кетонурії (ацетон в сечі) і кетоацидозу (ускладнення цукрового діабету).
Історичні факти
Вперше інсулін був успішно застосований в 1922 році, після чого почалися всебічні дослідження його впливу на організм, проводилися досліди на тваринах і людині. Вчені виявили, що великі дози препарату у тварин викликають гіпоглікемічний шок, що часто призводить до смерті. Було висловлено припущення про токсичний вплив великої кількості гормону на організм. У ті далекі роки препарат застосовувався для лікування хворих на анорексію з метою збільшення їх маси тіла. Це призводило до постійних змін рівня глюкози в крові, коливань від гіпоглікемії до гіперглікемії. Після закінчення курсу лікування у пацієнта спостерігалися ознаки цукрового діабету. Такий же ефект мав місце в психіатрії, при лікуванні хворих на шизофренію «інсуліновими шоками». Закономірність між збільшенням дози інсуліну і підвищенням глікемії виявили і при лікуванні цукрового діабету. Цей феномен став відомий надалі як синдром Сомоджі.
Симптоми
Як самостійно зрозуміти, що організм піддається хронічному передозуванню інсуліном? Синдром Сомоджі проявляється такими симптомами:
- спостерігається погіршення загального самопочуття, з’являється слабкість,
- раптові головні болі, запаморочення, які можуть різко пройти після прийому з їжею вуглеводів,
- порушується сон, стає тривожним і поверхневим, часто сняться кошмари,
- відчувається постійне почуття втоми, сонливість,
- вранці важко прокинутися, людина відчуває себе розбитою,
- можуть з’явитися порушення зору у вигляді туману перед очима, пелени або миготіння яскравих точок,
- різкі перепади настрою, частіше в негативну сторону,
- підвищений апетит, збільшення маси тіла.
Такі симптоми є тривожним дзвіночком, але не можуть стати явним приводом для постановки діагнозу, оскільки є ознаками багатьох захворювань. Повну картину процесів, що відбуваються в організмі, можна відстежити за допомогою аналізів.
Діагностика
Поставити діагноз «» синдром Сомоджі «» допомагають такі ознаки захворювання:
- поява кетонових тіл (ацетону) в сечі,
- різкі і часті коливання показників рівня глюкози від низьких до високих і назад протягом доби,
- явні або приховані гіпоглікемії,
- поліпшення рівня цукру при простудному захворюванні,
- перебіг цукрового діабету погіршується при збільшенні дози інсуліну і поліпшується при зниженні.
Діагностика синдрому Сомоджі в більшості випадків складна навіть для фахівців, не завжди консультація ендокринолога може дати відразу вірні результати. Це пов’язано з тим, що симптоми хворого і порушення, що відбуваються в його організмі, можуть сигналізувати як про надлишок інсуліну, так і про його дефіцит. Клінічні картини при цих процесах ідентичні, хронічне передозування можна виявити лише при постійному спостереженні фахівця і ретельному вивченні аналізів. Діагноз ставиться на підставі таких показників, як типові клінічні прояви, часті гіпоглікемічні стани, високий показник коливання глікемії.
Диференційна діагностика
При діагностиці синдром Сомоджі легко сплутати з проявами феномену «ранкової зорі», так як симптоми у цих двох патологій ідентичні. Однак є й суттєві відмінності. Феномен «ранкової зорі» зустрічається не тільки у хворих на цукровий діабет, але і у здорових людей, проявляється він світанковою гіперглікемією. Це пов’язано з нестачею базального рівня інсуліну через швидке його руйнування в печінці або з посиленим виділенням контринсулярного гормону в ранкові години. На відміну від синдрому Сомоджі, прояву цього феномену не передує гіпоглікемія. Для постановки вірного діагнозу потрібно знати рівень глікемії з двох до чотирьох годин ночі, у хворого на синдром хронічного передозування він знижений, а у пацієнта зі світанковою гіперглікемією він не змінюється. Лікування цих захворювань прямо протилежне: якщо в першому випадку дозу інсуліну зменшують, то в другому — збільшують.
Особливості цукрового діабету при синдромі Сомоджі
Поєднання цукрового діабету з синдромом хронічного передозування інсуліну (СГПІ) дає згубний ефект, хвороба протікає особливо важко. На тлі отримання постійно завищених доз препарату гіпоглікемія набуває прихованої форми. Синдром Сомоджі при цукровому діабеті відбивається і на загальному стані хворого, і на його поведінці.
Різкі зміни настрою без особливих причин — часте явище при подібній недузі. При захопленому занятті будь-якою справою або грою через деякий час людина несподівано втрачає інтерес до всього, що відбувається, стає млявим і апатичним, байдужим до зовнішніх обставин. Іноді може спостерігатися невмотивована образа або агресія. Дуже часто з’являється підвищений апетит у пацієнта, але, незважаючи на це, іноді виникає різко негативне ставлення до їжі, людина відмовляється від їжі. Такі симптоми зустрічаються у 35% хворих. Більш поширені скарги включають приступи слабкості, запаморочення, головні болі, порушення сну. Деякі відзначають раптові і недовготривалі порушення зору (у вигляді пелени перед очима або яскравих «мушок»).
Лікування
Лікування синдрому Сомоджі передбачає правильний розрахунок дози інсуліну. Для цього кількість запроваджуваного препарату необхідно скоригувати, його зменшують на 10-20% при строгому спостереженні за станом пацієнта. Як довго лікується синдром Сомоджі? Залежно від індивідуальних показань застосовують різні методики корекції — швидку і повільну. Першу проводять протягом двох тижнів, друга займає 2-3 місяці.
На перший погляд можна подумати, що зменшення дози інсуліну призведе до зникнення синдрому, але це не так. Одне лише зниження кількості запроваджуваного препарату не покращує перебіг цукрового діабету, необхідне комплексне лікування. Воно зачіпає дієту (приводиться в норму кількість вуглеводів, що споживаються з їжею), фізичні навантаження. Інсулін вводять перед кожним прийомом їжі. Тільки комплексний підхід може дати позитивні результати в боротьбі з синдромом Сомоджі.
Прогноз
Своєчасно виявлений синдром хронічного передозування інсуліну має позитивні прогнози. Важливо стежити за собою, за сигналами організму, будь-якими змінами стану, і при погіршенні самопочуття негайно звертатися до лікаря, наприклад, в Центр ендокринології на Академічній (Москва). У сприятливому результаті лікування основну роль відіграє професіоналізм і досвід лікаря. При невиявленому синдромі прогнози несприятливі: триваюче передозування інсуліну буде тільки погіршувати стан хворого, перебіг цукрового діабету посилюється.
Профілактика
Основні напрямки профілактики СГПІ включають комплекс заходів.
- При цукровому діабеті повинна суворо дотримуватися дієта, грамотно підібрана для пацієнта і гарантує компенсацію вуглеводного обміну. Людина повинна планувати своє харчування, вміти розраховувати вуглеводну цінність споживаної їжі, при необхідності виробляти адекватну заміну продукту.
- Інсулінотерапія проводиться в дозах, необхідних для конкретного пацієнта. Завдання лікаря — при необхідності провести корекцію, хворого — стежити за проявами свого організму.
- Постійні фізичні навантаження необхідні при цукровому діабеті, особливо якщо пацієнт веде малорухливий спосіб життя або має сидячу роботу.
- Постійний контроль перебігу хвороби, консультація ендокринолога за індивідуальним графіком і за необхідністю.
- Адекватна оцінка стану організму, самопочуття, швидке виявлення підозрілих симптомів.
- Створення умов для проведення самоконтролю в повсякденному житті, вивчення хворим і членами сім’ї принципів самоконтролю.
Синдром Сомоджі у дітей
Діти, які страждають на цукровий діабет, не завжди можуть відстежувати зміни в стані свого організму, часто це представляється неможливим, тому контролювати перебіг хвороби — турбота батьків. Уважно потрібно стежити за сплячим малюком, так як дія інсуліну доводиться в основному на нічний час, і поведінка дитини може багато про що розповісти. При прояві синдрому сон його стає неспокійним і поверхневим, супроводжується галасливим диханням. Дитина може кричати або плакати уві сні через кошмарні сновидіння. Пробудження важке, відразу після нього спостерігається сплутаність свідомості.
Усі ці прояви — ознака гіпоглікемічного стану. Весь день дитина залишається в млявому стані, вона вередує, дратується, не проявляє інтересу до ігор або навчання. Апатія може виникнути несподівано, безпричинно, в процесі будь-якого заняття. Нерідкі невмотивовані спалахи агресії, зміни настрою стають непередбачуваними. Часто діти з синдромом страждають від депресії. Лікування проводиться за тим же принципом, що і у дорослих. Центр ендокринології на Академічній, наприклад, допомагає і дітям впоратися з синдромом Сомоджі.
- Попередня
- Наступна