Сірозна рідина: поняття, функції

Дослідження серозних рідин (їх ще називають випотними) має велику діагностичну цінність у сучасній медицині. Інформація про ці дослідження дає можливість лікарю встановити діагноз і своєчасно призначити ефективне лікування. Так давайте ж розберемося, що це таке, які види серозної рідини бувають і при яких захворюваннях їх можна виявити.

Загальна інформація

Випотна рідина — це ультрафільтрат крові людини. Це означає, що ця речовина утворена внаслідок фільтрації крові з кровоносного русла в навколишні порожнини і тканини. При чому в класичному розумінні випот — рідина, яка накопичується саме в порожнинах тіла людини. А те, що збирається в тканинах, називається набряклою рідиною.

У нормі через пори капілярів здатна проходити тільки частина крові з малою молекулярною масою (вода і електроліти, наприклад). А речовини, що володіють високою молекулярною масою (білки, формені елементи) повинні залишатися в кровоносному руслі. Однак при наявності в організмі запального процесу стінка кровоносних судин пошкоджується, і великі молекули білків і клітин крові здатні виходити в порожнини організму.

Поняття серозних порожнин і оболонок

Серозна порожнина — це простір, обмежений серозними оболонками.

Серозні оболонки — це плівки, що складаються з двох листків: париєтального (розташованого ближче до м’язів) і вісцерального (що щільно покриває внутрішні органи).

Листки серозних оболонок показано такими шарами:

• мезотелій;
• прикордонна мембрана;
• волокнистий колагеновий шар;
• поверхнева мережа еластичних волокон;
• глибока поздовжня мережа волокон;
• ґратчастий шар колагенових волокон.

Мезотелій у складі серозних оболонок виконує важливу функцію: його клітини постійно виробляють рідину, необхідну для амортизації.

Вісцеральний (органний) листок серозної оболонки отримує кров від судин, що кровопостачають орган, який він покриває. А париєтальний листок отримує кровопостачання від широкої мережі ^ омозів.

Серозні оболонки мають добре розвинений відтік лімфи. Тому найменше порушення лімфатичного відтоку може призвести до скупчення серозної рідини.

Основні функції

Навіщо ж людині необхідна наявність серозних рідин у порожнинах? Для відповіді на це питання виділимо основні функції випотної рідини:

• захисна функція — запобігання тертінню органів один про одного та їх травматизації;
• забезпечення динамічних властивостей внутрішніх органів;
• ковзаюче-амортизаційна функція, як одна зі складових захисної.

Види випотної рідини

Випотна рідина підрозділюється на два основних види: трансудат і ексудат.

Транссудат — це рідина, накопичення якої не пов’язане з наявністю запального процесу в організмі. Якщо вона збирається в тканинах, такий стан називається набряком.

Якщо трансудат збирається в перикарді (серцевій сумці), спостерігається гідропереговард, якщо в черевній порожнині — асцит, у плевральній порожнині — гідроторакс, навколо яєчка — гідроцеле.

Ексудат — це рідина, яка збирається в порожнині організму внаслідок запального процесу.

Таким чином, хоча і трансудат, і ексудат — це два різновиди одного процесу, вони мають абсолютно різне походження, а, отже, і будову.

Транссудат: причини накопичення

Накопичення серозної рідини у вигляді транссудата може бути викликано патологічними станами:

• гіпопротеінемія — зменшення концентрації білка в крові, примісно за рахунок альбумінів; спостерігається при гломерулонефрите з нефротичним синдромом, важких захворюваннях печінки з розвитком печінково-клітинної недостатності, загальному виснаженні організму;
• порушення відтоку лімфи при закупорці лімфатичних судин;
• зростання венозного тиску, який виникає при серцево-судинній недостатності, важких захворюваннях печінки і нирок.
• зростання концентрації натрію в крові, спостерігається при серцевій недостатності, нефротичному синдромі, печінковій недостатності.
• підвищений синтез альдостерону, який призводить до зростання всмоктування натрію і води в нирках.

Ексудат: види

При діагностиці типу серозної рідини та підтвердженні наявності ексудата, необхідно вказати, який саме вид виявлено:

• серозний — має прозорий або каламутний вигляд, білого кольору;
• серозно-гнійний, або гнійний — каламутний, жовто-зеленого кольору з осадом;
• гнилісний — каламутний з різким запахом;
• геморагічний — червоного або червоно-бурого кольору;
• хіллезний — каламутного жовтуватого кольору;
• холестериновий — густа рідина жовтого кольору з холестериновими пластівцями;
• слизовий — з великою кількістю муцину;
• фібринозний — має у своєму складі нитки фібріну;
• змішані форми — серозно-фібринозний, слизово-гнійний та інше.

Транссудат і ексудат: відмінності

Відмінності в цих двох випотних рідинах засновані на концентрації в них білка, глюкози, питомій вазі двох рідин, а також на їх макроскопічних характеристиках (кольорі, прозорості).

Як вже було зазначено вище, накопичення транссудату в порожнинах ніяк не пов’язане із запаленням. Тому наявність відмінностей у цих двох типів випотів цілком логічно.

Почнемо з питомої ваги. У ексудата він набагато вищий, ніж у транссудата, складаючи > 1,015 і < 1,015 відповідно.

Рівень білка в трансудаті також менший, ніж в ексудаті — істинно білкової рідини. Його концентрація дорівнює < 30 г/л для трансудату і > 30 г/л для ексудату.

Існує спеціальна проба, що дозволяє відрізнити ці два види випотів. Називається вона пробій Рівальта. Незважаючи на те, що дана проба використовується в медичній практиці вже більше 60 років, вона все ще широко поширена при необхідності диференціації двох видів серозних рідин. Її основною перевагою є швидкість отримання результату. Тут відмінність транссудата і ексудата полягає в тому, що при наявності транссудата проба негативна (чого не можна сказати про ексудат).

Таким чином, здатність визначати відмінності трансудату та ексудату дуже важлива для лікаря. Адже це сприяє постановці правильного діагнозу, а отже, і призначенню правильного лікування.