Стиль 8 фільмів, за якими можна вивчати святкову моду різних років

Перед Новим роком багато хто починає дивитися святкові фільми, в яких герої переодягаються в светри і піжами з оленями, щоб провести святкування в максимально комфортній і домашній обстановці. Еталонними в цьому плані є «Один вдома», «Щоденник Бріджит Джонс» і «Відпустка за обміном». Але є пул картин, в яких святкові образи персонажів відрізняються особливим шиком. Такі можуть надихнути на те, щоб вбратися самим, навіть якщо зустрічати Новий рік належить вдома поодинці. Розгляньте різні варіанти вбрання — від затишних до найвишуканіших, а якщо чекаєте гостей, то можна придумати нескладний дрес-код, щоб всі встигли підготуватися. Знайти ідеї допоможе наша добірка — ми зібрали вісім фільмів, в яких відбилася святкова мода різних часів.

Золота молодь

1989

Драмеді «Золота молодь» не схоже на звичні різдвяні фільми: танці, вечері в дорогих готелях Нью-Йорка і походи по магазинах — лише фон для розмов персонажів. Компанія першокурсників з престижних вишів збирається на безлічі вечірок перед Різдвом і обговорює свої політичні погляди, літературу, соціальні відмінності, відносини і не тільки. Забавні светри, джинси і культові моделі кросівок — це не про них. На кожну зустріч нью-йоркська еліта одягає ефектні вечірні вбрання в кращих традиціях 80-х і 90-х: жінки — шелестячі сукні з пишними спідницями, бантами на талії і рукавами-буфами в поєднанні з чорними колготками, а в якості прикрас — нитки перлів, сережки зі стразами і ободки з помітним декором; чоловіки ж — брючні костюми з білими метеликами і різноманітними краватками. Іноді герої постають в м’яких кардиганах і джемперах, але все ж одягнутися якомога пишніше, здається, їх головне задоволення. На цю картину варто поглянути, навіть якщо не шукаєте натхнення для дуже ошатних образів, — все ж вона була номінована на «Оскар» за кращий сценарій.

Чародії

1982

Радянська комедія-мюзикл стала культовою з багатьох причин: нетиповий гумор, тонка сатира на теми пристосуванства і безпринципного кар’єризму і, звичайно, розкішний за тими часами стиль. Вся картина сповнена цікавих образів — взяти хоча б Івана Ківріна, який одягнений у розклішені штани, оксамитовий піджак і великі окуляри авіатори. Або Ваню: він носить сині джинси, білий светр з високим горлом і сіре пальто — своєчасну комбінацію. Або Олену — головну модницю фільму: до того, як її зачарували, вона носила прості джинси і джемпер, одягнувши поверх валянки і білу пухнасту шубу, а після в її гардеробі виникли гостромодний на той момент комбінезон, різноманітні спідниці, блузки і туфлі на підборах. А жовтий плáперсонажа Семена Фаради і зовсім одна з найбільш пам’ятних деталей картини.

Інший такий виявився білий костюм Вані, в який його переодягають для новорічної вечірки: у стилі 70-х, з тими ж розклешеними брюками і приталеним піджаком у поєднанні з чорною сорочкою. Вважається, що натхненням послужив образ Джона Траволти в картині «Лихоманка суботнього вечора», але творці радянського фільму це спростували. У сцені з новорічної ночі з’являється цілий калейдоскоп образів, але всі їх радимо побачити самим.

200 сигарет

1999

У фільмі «200 сигарет» зібралися знакові актори, які потім блищали на екранах в нульових: Бен Аффлек, Кейт Хадсон, Крістіна Річчі, Пол Радд, Кортні Лав та інші. Але, звичайно, уваги заслуговують не тільки вони — художники-постановники змогли відобразити прагнення вбратися якомога яскравіше і незвичайніше на Новий рік, яке, здається, знайоме багатьом. Дія фільму відбувається в Нью-Йорку 80-х, і тим цікавіше: персонажі одягнені в шуби зі штучного хутра, пальто з леопардовим принтом, корсети, різнокольорові туфлі, чокери, сукні з глибокими вирізами, великими рукавами, рюшами і не тільки. А чого варте тільки кільце однієї з героїнь, зроблене у вигляді циферблата годинника. Цікаво, що багато чого з цього в останні кілька років додавали в свій асортимент магазини різного цінового сегмента. У фільмі ж можна знайти ідеї, як використовувати в образах той чи інший предмет.

Лускунчик і чотири королівства

2018

Глядачі зустріли цю діснеївську казку на подив негативно: багато хто розкритикував її за те, що з оригінальною історією про Лускунчика вона має мало спільного і загалом картина нагадує «Алісу в Країні чудес» Тіма Бертона. Але наче всупереч критиці сюжету публіка з особливим теплом відзначила роботу художників-постановників, зокрема, вбрання героїв. За них відповідала Дженні Беван, яка давно набила руку на історичних і казкових костюмах — вона працювала над обома частинами «Шерлока Холмса» Гая Річі, «Король говорить!», однією з адаптацій «Джейн Ейр» і не тільки. Пишна сукня насиченого фіолетового відтінку головної героїні, дівчинки Клари, мабуть, цвях картини. Хоча вбрання персонажів, що населяють магічні королівства, окремий вид костюмованого мистецтва: наприклад, король Країни Цвєтов опинився з ніг до голови покритий різнокольоровими рослинами, а король Країни Сніжинок — інеєм і бурульками; Матінка Імбир же постала в залихватському оксамитовому костюмі. Ми не говоримо про те, щоб одягнутися на Новий рік так само, але подивитися варто хоча б тому, що це просто красиво.

Карнавальна ніч

1956

Цю комедію-мюзикл Ельдар Рязанов зробив всупереч канонам радянського кінематографа — нібито з оглядкою на американські фільми. Але дивує не тільки це, але і вкрай витончений стиль товариша Леночки Крилової. Вважається, що приблизно в той час в СРСР прийшов new look: Лена за новорічну ніч змінила кілька суконь, які легко уявити в асортименті Christian Dior середини XX століття, — з акцентом на талії, пишними спідницями і вирізом, лінія якого проходить по плечах. Сукні в клітку і з маленькими рукавами-буфами з тюля, в виблискуючу крапинку, а також в темному кольорі з поєднанні з білою муфтою — основні вбрання головної героїні, від яких неможливо відірвати погляд. Фільм взагалі ефектний: люди в різнокольорових карнавальних костюмах, морі конфетті, дощику і повітряних куль, а в якості декорацій — величезні годинники, місяць і засніжені ялинки. Такий формат пишних вечірок з виступами артистів згодом просочився і на телебачення у вигляді «Блакитного вогника».

Диво на 34-й вулиці

1994

«Диво на 34-й вулиці» — це класична різдвяна історія про Санта-Клауса, вперше випущена 1947 року. З точки зору стилістики обидві картини (і класика, і ремейк) заслуговують на увагу. Ми ж зосередилися на улюбленій багатьма епосі 90-х: фільм не перевантажений різдвяними образами, незважаючи на вузькотематичний сюжет, і тим підкуповує. Цікаві вбрання головної героїні — маленької дівчинки Сьюзан, яка носить крихітні пальто, берети, сукні в клітку, щільні нічнушки з коміром і махрові халати. Гардероб дорослих — це чітке відображення моди тих часів: оверсайз-пальто, костюми з плечиками у велику клітку і бордового кольору, перли під білі блузки і не тільки. Відмінний варіант для перегляду чогось невичурного і одночасно красивого.

Світле Різдво

1954

Ще один приклад кіномюзиклу — тих самих традиційних різдвяних і новорічних, які виробляли в США в першій половині XX століття. Деякі з них не пройшли перевірку часом (бачити сцени з блекфейсом або чути відверто сексистські висловлювання в них сьогодні як мінімум дивно). Але є картини, які містять мінімум некоректних сцен. Серед них — «Світле Різдво», що розповідає про двох ветеранів Другої світової війни, які після повернення на батьківщину вирішують стати артистами. У картині зібрана вся розкіш 50-х: сукні в стилі new look, блискучі сукні, немов присипані міріадами страз, сукні з мереживом, пишними спідницями, приталені сукні без рукавів і не тільки — все це в поєднанні з довгими рукавичками, віялами з пір’ям, муфтами, великими сережками та іншим.

Санта-Клаус

1994

Якщо вам хочеться подивитися істинно різдвяні фільми, пропонуємо згадати казку «Санта-Клаус» про те, як дорослій людині довелося повірити в існування чарівника, який приносить дітям подарунки під ялинку. Тут зібрані всі модні атрибути, що нагадують про свято: великі затишні светри, піжами з малюнками, в’язані кардигани, картаті сорочки, білі блузки з помітним коміром і не тільки. Скромно порівняно з іншими фільмами в добірці, але реалістично — повторити таке виявиться простіше простого.